Новини збережені у вашому профілі
Отець Маркс попереджав нас: історія не повторюється, і як тільки вона намагається це зробити, вона стає фарсом.
Особлива історія диктатора багатьох брехні, який нещодавно помер для нас, була змушена відкласти в сторону його більш драматичні аспекти, щоб увійти в сфери другорядної комедії. Таким чином, прихильники нечесного екс-генерала Піночета - який, наскільки важко повірити, існує - прикрасили їхній поєдинок, маскуючи це як жарт, намагаючись напасти на ведучого Іспанського телебачення (TVE), поки вона транслювала свої коментарі за межі місця, що повинно було прощатись і згадувати.
Напад на когось, кидаючи апельсини, паперові кульки і навіть каміння, у випадку похорону пана Піночета - кого називати військовим - це образа всієї професії - передбачає впадання в глузування. Хто з такою відданістю та наполегливістю катував, викрадав, розстрілював та таємно ховав своїх жертв, значно зменшується завдяки таким низькокалорійним атакам. Підробка, я вже кажу. Хоча слава богу.
Навіть у образах вірні Піноккіо не виявилися з цього приводу. Чоловік з товстим пухким взяв мікрофон у журналіста TVE, сказавши за нього, що іспанці - це ми - сукині сини. Можливо, це і так, хоча, як Бертран Рассел із задоволенням зазначив, коли його запитали, що він думає про німців, і він відповів, що не знає, бо не знає всіх, перед тим, як взяти стілець. Навряд чи кремезний джентльмен прискіпливої образи добре знав обставини та зайнятість кожної з матерів в Іспанії. Навіть надаючи поняттю "ублюдок" значення, пов'язане з наміром образити, також не можна заслуговувати довіри, що воно стосується кожного іспанця відповідно до думки - вибачте за суперечності - послідовників померлого Буратіно.
Насправді мішенню ненависті Піночета був, звичайно, суддя Бальтасар Гарсон, і причина ненависті його пов'язана з тим, що концепція справедливості сприймалася серйозно. Інші іспанці набагато більш теплою, вважаючи справедливим, коли задіяні диктатор і злочинець, які існують, не заслуговували б комедії плідних агресій. Вони також не були б прийнятними для іспанського уряду в той час, коли суддя Гарсон видав своє розпорядження, не отримавши більше ніж незацікавленість з боку кабінету під головуванням Хосе Марії Аснара.
Але вдаватися до тонкощів у випадку з тими, хто сумує за буратіно, можливо, надмірно. Доречно повернути комедію за комедію і фарс за фарс. Тож давайте відмовлятись пережити ганебний переворот проти президента Альєнде та жорстокі репресії, що послідували. Давайте зрозуміємо, що за піноккіо потрібно оплакувати в більш постмодерністському ключі, тобто світлі, і давайте шукатимуть підказки в низькокалорійному секторі. Я вірю, що можна порвати одяг, засипати голову попелом і пролити голосні сльози, тому що Буратіно повернувся до Чилі на візку, щоб встати, як тільки він вийшов на безпечну землю. Він також мав би позначити кілька танцювальних кроків, і жалюгідний вбивця, якого перетворив клоун, забув.