Сабін Кюглер: Дитина джунглів (про дівчинку, яка прийшла з кам'яного віку)

огляд

Братислава, Ікар 2007

Переклад Рейчел Алман

Частиною хорошої маркетингової кампанії є успішна візуалізація. Сабін Кюглер усвідомлює свою привабливість, і навіть після виходу мегауспішного бестселера «Дитина джунглів» (2005) вона покладається переважно на нього. Через рік після "дитини", "Поклик джунглів" і цього року (2007) видає професійне видання про економіку третіх країн та результати діяльності жінок. Дайте жінкам гроші. Неприхована емоційність Кюглер мала успіх, і її виступ у Слід пам’ятати про ZDF (хоча і як допоміжну роль медсестри), і зокрема, про сотні телевізійних та інших бомбастичних дискусій та читань.

«Дитина джунглів» розповідає про дитинство дівчинки, яка виростає з двома братами та сестрами в сім'ї місіонерів та лінгвістів посеред дикого до людоїдського племені Фаю в індонезійській провінції Західний Іріан (Західна Папуа). Історія проста і захоплююча одночасно. У коротких главах уривки чергуються, що також гидко, захоплююче і весело для нашої культури. Автор описує все з зворушливою наївністю. Вона коротка і негайна, вона також визнає власні помилки. Він завершує книгу главами про пошук місця в новому культурному середовищі - у швейцарському інтернаті, а потім у заплутаних стосунках. Ну, і, можливо, це основний рецепт успіху роботи, яка в Німеччині протягом багатьох тижнів займала перші позиції у продажах.

Інокультуралізм і зіткнення кількох культур сьогодні настільки цікаві, що навіть більш досконала книга викликала б інтерес. Сабін Кюглер сьогодні успішний бізнесмен, але в той же час спостерігачі повідомляють, що вона все ще відчуває проблеми з переходом безлюдної вулиці. Він боїться, що не оцінить час переходу і з’являться небезпечні машини. Культура, в якій вона виросла, все ще присутня в ній. Фаї нічого не планували, вони живуть день від дня, так жила маленька Сабіне. Однак зараз він планує свої медіа-виступи точно і в довгостроковій перспективі. Але. За її словами, цього місяця вона переїхала з Мюнхена в сільську місцевість. Але сільська місцевість дуже далеко: аж до Занзібару. Фаї не можуть уявити собі великі відстані.

Уважний читач не пропустить того факту, що в книзі конкретно не йдеться про місіонерську діяльність батька, він лише прославляє результати своєї праці. Зазвичай він замовчує, коли його запитують на цю тему, яку він іноді отримує в дискусіях. І це триває, як і раніше: не з реченнями, які починаються, я думаю, я така думка, але я відчуваю. Він додає, що не бачить нічого поганого в тому, щоб перенести Євангеліє в іншу культуру. Як справжня дитина-місіонер, вона народилася в Непалі, а після виїзду з Індонезії жила у Швейцарії, Німеччині, США, Канаді, Японії. Ніде він не почувається повністю вдома, і, можливо, можна сказати, що він скрізь вдома з вірою. Але! Як показують її книги та публічні інтерв’ю, вона має лише туманні уявлення про християнську віру. Володіє кількома мовами, крім індонезійської, файо, а також французькою, німецькою та англійською. Останні три часто змішують між собою. Мультикультуралізм вразив її культурним вириванням. Невідомо, чи сприймати це як прецедент чи як попередження.

Її друга книга, яка була написана після чотиритижневого перебування, багатообіцяне повернення до Фаїв, має зовсім інший відтінок. Відчувати симпатію до самовизначальних прав племен західноіріанського. Він пише про порушення прав людини, про експлуатацію країни. Тому найбільша цінність її "топографічних" книг, включаючи "Дитину джунглів", полягає в доступності гуманістичного повідомлення навіть для менш вимогливих читачів або молодших читачів. Повідомлення про мирне співіснування.