Дослідники з Джонса Хопкінса виявили, що у щурів, народжених матерями з дієтою з високим вмістом жиру, пізніше не виникає ожиріння та інші пов'язані з цим проблеми, якщо раціон потомства містить нормальну кількість жиру від народження.
І навпаки, це вже не відповідає дійсності, оскільки у нащадків, вирощених матір’ю з нормальним вмістом жиру у внутрішньоутробному житті, але ожирінням після народження, на момент відлучення розвивалося ожиріння.
Експерименти на тваринах дозволяють припустити, що у ссавців їжа, споживана в дитинстві та ранньому дитинстві, може відігравати більшу роль у подальшому метаболічному стані, ніж шкідливі дієтичні наслідки для життя плода, резюмують експерти Джонса Хопкінса. "Наше дослідження демонструє, що жирна їжа, споживана відразу після народження, має глибокі наслідки для ожиріння в подальшому", - говорить Келлі Л. К. Тамаширо, помічник психіатра Медичної школи університету Джона Хопкінса, керівник дослідження, опублікованого в Інтернет-виданні "Діабет". "У той же час це вказує на те, що здорове харчування в грудному віці та ранньому дитинстві може вплинути на процес і запобігти ожирінню, діабету та серцевим захворюванням у подальшому житті".
Ожиріння є головною проблемою охорони здоров'я у всьому світі, джерелом низки інших проблем зі здоров'ям. Сюди входять серцево-судинні захворювання, високий кров'яний тиск, діабет 2 типу, деякі види раку та артрит. У розвинених індустріальних країнах існує серйозне занепокоєння поширенням сучасної дієти з високим вмістом жиру, що призводить до різкого зростання рівня ожиріння - значного фінансового навантаження на систему охорони здоров’я та скорочення тривалості життя.
В експерименті Джонса Хопкінса новонародженим щурам вводили велику кількість жиру через молоко матері, яка харчувалася дієтою з високим вмістом жиру. Як результат, збільшився шанс значного збільшення ваги або зниження толерантності до глюкози, що свідчить про переддіабет, і у тварин розвинулася чутливість до лептину. (Лептин регулює апетит і масу тіла як у гризунів, так і у людей. Лептин, що виробляється жировими клітинами, служить сигналом для надходження жиру та регулює споживання їжі; ожирілі особи часто нечутливі до цих сигналів, точне тло яких ще не ясно).
Щоб порівняти вплив дієти з високим вмістом жиру у матері на потомство до та після народження, Тамаширо та ін. Утримували деяких вагітних щурів на дієті з високим вмістом жиру, а деяких - на звичайній дієті. Після народження цуценят половина нащадків матерів, що живляли з високим вмістом жиру, були переведені на родимку за звичайною дієтою для догляду та навпаки. Нащадки, які піддавались дієті з високим вмістом жиру до і після народження (остання через грудне молоко), набирали більше ваги і ставали більш ожиріними до моменту відлучення, як і нащадки, які харчувались жирною дієтою. Однак те саме не можна сказати про нащадків, народжених від матері на дієті з високим вмістом жиру, але годуваних і опікуваних матір’ю на звичайній дієті після народження.