Revista Española de Cardiología - міжнародний науковий журнал, присвячений серцево-судинним захворюванням. Редагована з 1947 року, вона очолює публікації REC, сімейство наукових журналів Іспанського кардіологічного товариства. Журнал публікує іспанською та англійською мовами про всі аспекти, пов’язані із серцево-судинними захворюваннями.
Індексується у:
Доповіді про цитування журналів та розширений індекс цитування наук/Поточний зміст/MEDLINE/Index Medicus/Embase/Excerpta Medica/ScienceDirect/Scopus
Слідкуй за нами на:
Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.
CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі
SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.
SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.
Поперечне дослідження ожиріння на випадковій вибірці 4012 людей у віці ≥ 15 років у Кастилії-і-Леон. Оцінювали поширеність ожиріння (індекс маси тіла ≥ 30) та абдомінального ожиріння (талія> 102 см у чоловіків та> 88 см у жінок) та розраховували взаємозв'язок обох типів ожиріння з іншими факторами серцево-судинного ризику. Поширеність ожиріння становила 21,7% (95% довірчий інтервал [ДІ], 20,3% -23,2%), вища серед жінок —23,2% (95% ДІ, 20,9% -25,5%), ніж у чоловіків —20,4% (95% ДІ, 18% -22,7%) -. Поширеність абдомінального ожиріння становила 36,7% (95% ДІ, 34,6% -38,9%), також вище серед жінок -50,1% (95% ДІ, 47% -53,1%) - ніж серед чоловіків —22,8% (95% ДІ, 20,3% -25,2%). Усі фактори ризику серцево-судинної системи, крім куріння, були пов'язані з ожирінням. РЕЗУЛЬТАТ і ризик Фреймінгема через 10 років був вищим у пацієнтів із ожирінням.
Було проведено поперечне дослідження ожиріння у випадковій вибірці 4012 осіб у віці ≥15 років у Кастилії та Леоні, Іспанія. Визначено поширеність ожиріння (тобто індекс маси тіла ≥30 кг/м 2) та абдомінального ожиріння (тобто обхват талії> 102 см у чоловіків або> 88 см у жінок) та досліджено зв'язок між обома типами ожиріння та іншими факторами серцево-судинного ризику ... Загальна поширеність ожиріння становила 21,7% (95% довірчий інтервал [ДІ], 20,3% -23,2%): вона була вищою у жінок - 23,2% (95% ДІ, 20,9% -25,5%), ніж у чоловіків, на 20,4% (95% ДІ, 18,0% -22,7%). Поширеність абдомінального ожиріння становила 36,7% (95% ДІ, 34,6% -38,9%): знову ж вона була вищою у жінок - 50,1% (95% ДІ, 47% -53,1%), ніж у чоловіків - 22,8% (95 % ДІ, 20,3% -25,2%). Виявлено зв'язок між ожирінням та усіма класичними серцево-судинними факторами ризику, крім куріння. 10-річна систематична оцінка коронарного ризику (SCORE) та оцінка ризику Фремінгема були вищими у людей із ожирінням.
Повний текст на англійській мові доступний за посиланням: www.revespcardiol.org
Ожиріння є головною проблемою охорони здоров'я, яка широко поширена у розвинених країнах 1. Ожиріння збільшує смертність 2 та зменшує тривалість та якість життя, особливо у молодих людей 3, 4. Огляд охорони здоров’я 2003 р. Показав надлишкову вагу в Кастилії-і-Леон - 35,9%, що є подібним до середнього показника в Іспанії, і рівень ожиріння - 11,7%, нижчий за середній показник по країні 5 .
На додаток до артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, гіперліпідемії та куріння, 4, 6 вплив надмірної ваги на збільшення ішемічної судинної хвороби 7, 8 визнається безпосередньо або взаємодіючи з іншими факторами ризику.
Однак все ще існує велика невизначеність щодо справжнього значення ожиріння в генезі серцево-судинних захворювань, і в якій мірі зміни в режимі харчування та способу життя змінюють різні типи ожиріння за віком, статтю або середовищем (сільською чи міською), де життя.
У цій роботі описано показники ожиріння серед населення Кастилії-і-Леон у віці від 15 років та вивчено їх зв'язок з іншими факторами серцево-судинного ризику.
Дані беруться з дослідження ризику серцево-судинних захворювань в Кастилії-і-Леон, описового дослідження, проведеного в 2004 р. Із спеціалістами первинної ланки медичної допомоги на вибірці населення віком ≥ 15 років (стратифікований за зонами охорони здоров’я та сільською/міською або напівміською місцевістю) ), з яких як конструкція, так і загальні результати вже були описані 9, 10 .
Етапи складалися з простої випадкової вибірки лікарів, а пізніше і людей із квоти цих лікарів, з обсягом вибірки 450 осіб для кожної з 11 областей, розрахованих для p = 50%, похибки 5% і відсоток невідповіді оцінюється у 20%. Вибірка, яку досліджували, становила 4012 осіб.
Переглянули історію хвороби, виміряли артеріальний тиск, вагу, зріст та обхват живота та взяли пробу крові. Обстеження проводилось з особою в нижній білизні та без взуття. Обхват живота вимірювали у пацієнта в положенні лежачи, пропускаючи вимірювальну стрічку під його тілом на висоті найбільшого обхвату живота.
Ожиріння розглядалося, якщо індекс маси тіла (ІМТ) ≥ 30 11, хворобливе ожиріння, якщо ІМТ ≥ 40, та абдомінальне ожиріння (ОА), якщо обхват живота> 102 см у чоловіків та> 88 см у жінок. Людину вважали гіпертоніком, якщо це було зафіксовано в їх історії, проводили лікування або систолічний артеріальний тиск становив ≥ 140 мм рт.ст. або діастолічний артеріальний тиск становив ≥ 90 мм рт. Ст. Людина вважалася діабетиком, якщо це було зафіксовано в її історії або її базальний рівень глюкози в крові становив> 125 мг/дл. Вважалося, що людина страждає на дисліпідемію, якщо вона була зафіксована в її історії, проходила лікування або якщо загальний рівень холестерину становив ≥ 250 мг/дл. Людина вважалася курцем, якщо вона споживала одну або кілька сигарет на день.
Були зроблені точкові та інтервальні оцінки поширеності ожиріння. Було використано середнє значення вибірки, зважене за розрахунком та оцінювачем співвідношення Y s = t та π/N, де t та π - оцінка сукупності досліджуваної змінної, а N - оцінки загальної сукупності. Ставки для чоловіків та жінок, а також у сільській та міській та напівміській місцевості були скориговані з урахуванням віку, беручи за стандартну чисельність загальну чисельність населення, оцінену за проектом дослідження. Розподіли та таблиці були зроблені з вибірковими даними.
Було описано зв'язок ожиріння з розрахунковими параметрами для всієї популяції. Вивчали взаємозв'язок між ожирінням та анамнезом інфаркту міокарда та цереброваскулярних захворювань (ССЗ), також обчислюючи показники SCORE (систематична оцінка коронарного ризику) та Фреймінгема відповідно до моделей, описаних Conroy et al 12 та Wilson et al 13, відповідно.
Результати Поширеність ожиріння
Ожиріння (ІМТ ≥ 30) оцінювалось у 21,7% (95% довірчий інтервал [ДІ], 20,3% -23,2%), більше у жінок, ніж у чоловіків, з 23% 2% (95% ДІ, 20,9% -25,5%) та 20,4% (95% ДІ, 18% -22,7%) відповідно. Найвища поширеність була між 60 і 64 роками, причому більш високі показники були у чоловіків до 50 років та жінок з цього віку. Чоловіки мали максимум від 55 до 59 років, а жінки - від 60 до 64 років, значення яких були вдвічі більшими за показники чоловіків цього віку (Таблиця 1).
Таблиця 1. Оцінка поширеності ожиріння та захворюваності ожирінням за віковими групами та статтю
| Ожиріння (ІМТ ≥ 30) | Хворобливе ожиріння (ІМТ ≥ 40) | |||||
| Разом | Самці | Жінки | Разом | Самці | Жінки | |
| Разом | 21,7 (20,3-23,2) | 20,4 (18-22,7) | 23,2 (20,9-25,5) | 1,4 (1-1,9) | 1 (0,3-1,8) | 1,9 (1,2-2,5) |
| Вік (роки) | ||||||
| 15-34 | 9,8 (7,8-11,9) | 11,4 (8,4-14,3) | 8,5 (5,6-11,3) | 0,4 (0-0,9) | 0,0 | 0,8 (0-1,7) |
| 35-39 | 14,4 (10,8-18) | 18,5 (12,8-24,2) | 11,0 (6,4-15,5) | 0,3 (0-0,7) | 0,0 | 0,7 (0-1,5) |
| 40-44 | 20,7 (15,7-25,7) | 23,4 (17,3-29,6) | 19,2 (12,2-26,2) | 2,3 (0,3-4,2) | 0,8 (0-2,1) | 3,6 (0-7,2) |
| 45-49 | 19,3 (13,3-25,2) | 25,4 (18-32,7) | 12,2 (6,6-17,9) | 2,1 (0-4,2) | 4,1 (0-8,3) | 0,1 (0-0,4) |
| 50-54 | 26,3 (20-32,6) | 18,7 (12,7-24,6) | 34,2 (26,4-42,1) | 4,6 (1,5-7,7) | 0,8 (0-2,7) | 9,3 (5-13,6) |
| 55-59 | 33,9 (28,1-39,6) | 35,3 (26,2-44,3) | 33,5 (27-40) | 3,0 (0,5-5,6) | 1,5 (0-3,6) | 3,8 (0,5-7,2) |
| 60-64 | 36,9 (30,8-43) | 29,9 (22-37,9) | 43,4 (34,1-52,6) | 1,0 (0-2,1) | 1,4 (0-3,6) | 0,6 (0-1,5) |
| 65-69 | 26,1 (20,9-31,2) | 18,0 (12,7-23,4) | 33,2 (24-42,5) | 0,8 (0-1,9) | 0,0 | 1,6 (0-4,1) |
| 70-74 | 29,3 (22,8-35,3) | 16,6 (9,2-24) | 37,8 (29,3-46,3) | 2,6 (0,3-4,8) | 3,1 (0-6,7) | 2,0 (0-4,3) |
| ≥ 75 | 26,5 (22,3-30,8) | 17,2 (10,2-24,3) | 34,9 (28,2-41,7) | 1,2 (0,4-2) | 0,4 (0-1,3) | 2,0 (0,8-3,2) |
ІМТ: індекс маси тіла.
Цифри виражають відсотки та 95% довірчі інтервали.
Поширеність захворюваності на ожиріння (ІМТ ≥ 40) становила 1,4% (1,0 у чоловіків та 1,9% у жінок). Найвищий відсоток виявився у віці від 50 до 54 років - вікової групи, в якій жінки мали найвищі показники; чоловіки досягли цього максимуму між 45 і 49 роками.
З урахуванням віку показники ожиріння та захворюваності ожирінням у чоловіків були відповідно 18,8 та 0,9%, що значно нижче, ніж у жінок, відповідно 22,5 та 2,0%.
Ожиріння виявило вищу поширеність у сільській місцевості (26,2%; 95% ДІ, 23,4% -28,1%), ніж у міських і напівміських районах (18,7%; 95% ДІ, 16,3% -20,1%), різниці, які збереглися після коригування для віку (24,6 та 18,1% відповідно).
Поширеність ОА оцінювали у 36,7% (95% ДІ, 34,6% -38,9%), вища серед жінок (50,1%; 95% ДІ, 47% -53,1%), ніж у чоловіків (22,8%; 95% ДІ, 20,3 % -25,2%). Найвища поширеність спостерігалась у жінок у віці від 60 до 74 років (Таблиця 2).
Таблиця 2. Оцінка поширеності абдомінального ожиріння * за віковими групами та статтю
| Разом | Самці | Жінки | |
| Разом | 36,7 (34,6-38,9) | 22,8 (20,3-25,2) | 50,1 (47,0-53,1) |
| Вік (роки) | |||
| 15-34 | 15,2 (12,6-17,7) | 9,8 (6,5-13) | 20,6 (17,1-24) |
| 35-39 | 22,2 (17,1-27,2) | 15,9 (9,6-22,3) | 28,5 (21-35,9) |
| 40-44 | 28,3 (22,7-33,9) | 17,2 (12-22,3) | 37,9 (30-45,9) |
| 45-49 | 23,7 (17,4-29,9) | 21,2 (1,8-28,5) | 30,2 (22-38,3) |
| 50-54 | 41,8 (34,5-49) | 24,5 (15,5-33,4) | 58,1 (51,3-64,9) |
| 55-59 | 54,2 (47,8-60,7) | 37,6 (29,2-45,9) | 65,9 (58,8-72,9) |
| 60-64 | 55,0 (48,8-61,2) | 31,0 (23,2-38,8) | 80,5 (73,9-87,1) |
| 65-69 | 54,1 (47-61,2) | 33,6 (25,1-42) | 77,7 (69,2-86,2) |
| 70-74 | 59,6 (52,2-67) | 23,5 (15,1-32) | 86,7 (81,2-92,2) |
| ≥ 75 | 54,5 (49-59,9) | 28,5 (22,6-34,5) | 76,7 (70,6-82,8) |
Цифри виражають відсотки та 95% довірчі інтервали.
* Абдомінальне ожиріння (чоловіки,> 102 см; жінки,> 88 см).
Як і у випадку з ІМТ, більша поширеність ОА була виявлена в сільській місцевості (40,1%; 95% ДІ, 36,63% -43,7%), ніж у міських і напівміських районах (34,4%; ДІ 95%, 31,6% -37,1%), різниці, що залишились після коригування ставок за віком.
Взаємозв'язок ожиріння з іншими факторами серцево-судинного ризику
У таблиці 3 показано взаємозв'язок між ожирінням та іншими факторами серцево-судинного ризику. Гіпертонія була вищою у людей із ожирінням (65,7%) та надмірною вагою (45,1%), ніж у осіб із нормальним ІМТ (21%), із статистично значущими відмінностями (табл. 3). Результати були подібними, коли цей фактор ризику був пов’язаний з ОА. Цукровий діабет був частішим серед людей із ожирінням (17,3%), ніж серед осіб із нормальною вагою (4,7%).
Таблиця 3. Поширеність факторів серцево-судинного ризику та значення індексів серцево-судинного ризику відповідно до значень індексу маси тіла (ІМТ) та абдомінального ожиріння (ОА) зразка.
оцінка чисельності населення.
b χ2 тест.
У гіперхолестеринемії було виявлено менше відмінностей між різними рівнями ІМТ та ОА, хоча вони залишались статистично значущими. З іншого боку, серед тих, хто страждає ожирінням, виявлено менше курців та більше колишніх курців.
Історія серцево-судинних захворювань спостерігалась частіше у людей із надмірною вагою та ожирінням, а поширеність інфаркту міокарда подвоїлася. Істотних відмінностей у випадку ССЗ не виявлено.
Високий ризик смерті від ССЗ через 10 років (ОЦЕНКИ ≥ 5%) був більш поширеним серед осіб із ожирінням (12%), ніж серед осіб із надмірною вагою (8%) та нормальною вагою (3,7%). Подібні відмінності спостерігались для високого ризику ішемічної хвороби серця через 10 років (індекс Фремінґема ≥ 20%): 15,7% при ожирінні, 11,9% при надмірній вазі та 3,9% при нормальній вазі. У розрахунках, проведених за допомогою ОА, були виявлені ті самі відмінності.
ІМТ та ОА є найбільш використовуваними методами оцінки ожиріння завдяки легкості їх обчислення 2, 14 .
Майже половина чоловіків і третина жінок мали надлишкову вагу, а кожен п'ятий чоловік страждав ожирінням, результат узгоджується з результатами інших національних та багатонаціональних досліджень 15, 16, 17 .
Поширеність була нижчою з ІМТ (21,7%), ніж з ОА (36,7%), відмінності, які були більшими у жінок.
Ожиріння було сильно пов'язане з гіпертонією та цукровим діабетом, але набагато менше значення мало з гіперхолестеринемією. Менша кількість курців серед людей, що страждають ожирінням, свідчить про зменшення серцево-судинних факторів ризику у цих пацієнтів та про зворотну залежність віку та куріння.
Ішемічна хвороба серед людей, що страждають ожирінням або надмірною вагою, була незначною, що вказує на те, що ризик серцево-судинних подій з'явився з показниками ІМТ, які не були надмірно високими, або що люди, які перенесли такий епізод, підтримували певний контроль ваги. На відміну від них, прогнозована оцінка ризику (популяція з SCORE ≥ 5% або Фрамінгем ≥ 20%) показала, що надмірна вага та ожиріння та ОА значно зросли.
Висока поширеність ожиріння може бути пов’язана з тим, що ні населення, ні медичні працівники не вважають ожиріння хворобою, а скоріше фактором ризику з неточними межами, більше пов’язаними з естетикою, ніж з антропометричними показниками. Різне сприйняття ступеня ожиріння відповідно до міри визначає ставлення професіонала та пацієнта до профілактики та контролю загального серцево-судинного ризику.
Конфлікт інтересів
Автори заявляють, що у них немає конфлікту інтересів.
Отримано 13 травня 2009 р
Прийнято 28 січня 2010 року
- Поширеність ожиріння; цукровий діабет та інші фактори ризику серцево-судинної системи в Андалусії; до
- Неетично, коли 800 мільйонів людей страждають ожирінням, а інших 800 - голодувати
- Інші засоби проти ожиріння - Clover Pharmacy On-line
- Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань, ожиріння та ліпідного профілю -
- Генетичні фактори схильні до ожиріння більше, ніж сидячий спосіб життя або дієта