Дитина або дорослий?
12 березня 2013 року з 9:00 до 15:30 на юридичному факультеті Трнавського університету в м. Трнава відбулася конференція «Дитина чи дорослий?», Присвячена питанню визначення віку неповнолітніх без супроводу (іноземці ), організована Лігою з прав людини,. від. в рамках проекту «Дитина чи дорослий? Проект реалізовується за фінансової підтримки Управління уряду Словацької Республіки в рамках програми субсидій віце-прем'єр-міністра з питань прав людини та національних меншин, підтримки та захисту прав і свобод людини та результатів проекту, крім на професійній конференції відбудеться аналіз сучасного правового статусу та практики та рекомендації щодо вдосконалення системи визначення віку іноземців.
Основними ідеями та висновками експертів, які зустрілися на конференції в ПФ ТУ в м. Трнава, були зокрема: всі рішення та процедури з дітьми повинні відповідати їхнім інтересам; застосовувані в даний час медичні методи визначення віку є неточними (відхилення від фактичного віку людини може становити до двох років) та невідповідними, і на їх основі неможливо визначити фактичний вік людини; Комітет ООН з прав дитини рекомендує мультидисциплінарний підхід до визначення віку; визначення віку не входить до компетенції адміністративних органів (поліції та міграційного управління), але його має вирішувати суд; в рамках передифікації цивільного процесуального законодавства доцільно було б чітко включити до Цивільного процесуального кодексу серед (несудових) проваджень про особистий статус також процедуру визначення віку/дати народження.
Конференцію відкрив перший спікер, пан Петер Гуран, представник Словацької Республіки в Комітеті з прав дитини, який висловився переважно за принципом найкращих інтересів дитини, наголосивши, що не лише остаточне рішення, а також процедури повинні відповідати найкращим інтересам дитини (наприклад, при визначенні віку), вони можуть емоційно та психічно нашкодити дитині. У лютому 2013 року Комітет з прав дитини прийняв Загальний коментар №. 14 про найкращі інтереси дитини. Пан Гуран також наголосив, що дорослі не мають необмеженої влади над дітьми; дитина повинна бути їхнім партнером у процесі прийняття рішень, при цьому кожна дитина має право бути заслуханим відповідно до Конвенції про права дитини, і її думки повинні бути належним чином враховані стосовно інтелектуального та добровільна зрілість. Він також зазначив, що становище дітей-мігрантів полегшено національним законодавством держав-членів ЄС. Дітей розуміють як "об'єкти", а не як носіїв прав. Правам дітей також загрожує криміналізація незаконної міграції. Пан Гуран тлумачив це однозначною позицією Комітету з прав дитинидитина ніколи не є незаконним мігрантом, вона просто дитина“. Він також наголосив, що обов'язок Словацької Республіки - ставитися до кожної дитини, яка опинилася на її території, як до словацької дитини, без будь-якої дискримінації.
На конференції також виступили двоє лікарів - рентгенолог та педіатр Радован Вагатка та судовий антрополог Радослав Бегуш. Обидва лікарі презентували учасникам конференції медичні методи
визначення кісткового віку, зубного віку та статевої зрілості у дітей. Вони однаково висловили думку, що жоден із існуючих на даний час медичних методів не може точно визначити хронологічний, тобто фактичний вік людини, тоді як відхилення можуть становити кілька років. В даний час єдиним методом, який використовується у Словаччині в якості медичного обстеження для визначення віку, є рентген лівої руки та зап’ястя, тоді як кістковий вік оцінює лікар-рентгенолог. Результат такого медичного огляду з боку міліції та міграційного органу достатній для того, щоб вони продовжували поводитися з іноземцем як з дорослим. Доктор Ванатка висловив думку, що "неможливо точно і точно визначити фактичний вік дитини, визначивши її кістковий вік“. До цього підійшов доктор Бенюш
додав, що він висловив думку, що якщо для визначення біологічного віку було використано декілька методів (рентген кисті + рентген ключиці + рентген зуба), то ймовірність того, що встановлений таким чином біологічний вік людини буде такою ж, як фактичний вік збільшується, але продовжує залишатися на рівні вірогідності, в той час як обидва лікарі погодились, що визначення віку є неточним та проблематичним, особливо у дітей старшого віку (16-17 років). При поєднанні кількох рентгенологічних досліджень також виникає етичне питання, тобто чи є етичним та відповідає інтересам дитини піддавати його збільшеній кількості рентгенівських знімків для немедичних цілей. Альтернативою, представленою доктором Ванатка, може бути обстеження США.
Пані Наташа Хрнчарова з кафедри адміністративного права юридичного факультету Технічного університету в м. Трнава також представила свою юридичну думку щодо процесуальних процедур. Вона визначила дві фундаментальні проблеми сучасної системи з точки зору адміністративно-процесуального права: боротьба з адміністративним органом із сумнівами щодо віку іноземця та відсутність повноважень адміністративного органу визначати вік людини . Вона наголосила, що для того, щоб будь-яке визначення віку було розпочате, адміністративний орган повинен мати чітко встановлені та обґрунтовані серйозні сумніви. Основною місією її внеску було те Згідно з Адміністративно-процесуальним кодексом, адміністративні органи не мають повноважень самостійно вирішувати особистий статус особи, і тому повинні зупинити провадження, поки компетентний орган - суд
не приймає рішення щодо попереднього питання, яке саме питання віку людини. Таким чином, він засудив сучасну практику адміністративних органів (поліції та міграційного управління), які самі визначають вік людини, а отже перевищують їх законні повноваження.
Пан Томаш Кжезек з Організації допомоги біженцям представив практику в Чеській Республіці, коли визначення віку іноземців вирішують первинні суди, які тримаються під вартою, тоді як адміністративні органи представляють лише результати медичного огляду як докази під час судового розгляду.
В рамках обговорення було внесено пропозицію, що в рамках передифікації цивільного процесуального законодавства процедура визначення віку/дати народження повинна бути чітко включена до Цивільного процесуального кодексу як безспорне провадження про особистий статус, оскільки такі провадження не визнаються ОСП одночасно. Отже, в ситуації, що склалася, суд теоретично міг прийняти рішення про вік людини лише в судовому розгляді справ щодо неповнолітніх або на підставі позову sui generis. "Очевидно, що для вирішення цієї ситуації існує законодавчий вакуум", Заявила на свій погляд Катаріна Гешкова з кафедри цивільного права юридичного факультету Університету Коменського в Братиславі.