Додати до Менділі

sciencedirect

Резюме

Мета

Реконструктивна хірургія уретри - це хірургічна процедура, яка дозволяє досягти кращих результатів, однак вона не позбавлена ​​ускладнень. Ми розглядаємо ускладнення, які виникли у групи пацієнтів, як їх лікувати та як їх запобігти.

Матеріал і методи

Включено 182 пацієнти з діагнозом стриктура уретри, які перенесли операцію. Ми провели 95 наскрізних уретропластик в бульбарній уретрі; 40 уретропластів з трансплантатом із використанням слизової оболонки щік, з яких 30 знаходились у бульбарній уретрі, у вентральному та спинному положенні, і 10 - у уретрі статевого члена; і 25 уретропластіїв пеніса з фасціокутанним клаптем. У 13 пацієнтів необхідно було виконати перинеостомію. Було 9 випадків травматичного розриву уретри, які піддавались задньому наскрізному анастомозу. Операція проводилася в 2 етапи; у 6 випадках склерозом лишайників. Середнє спостереження становило 48 місяців.

Результати

Двадцять три пацієнти мали певний тип статевої дисфункції. У 7 хворих було виявлено дивертикул уретри, 6 з них пройшли лікування за допомогою нової уретропластики. 6 разів з’явився післяопераційний свищ, який був вирішений консервативним лікуванням у 4 випадках та хірургічним в 2 випадках. Двадцять пацієнтів виявили ускладнення, які потребували медичного лікування: 5 інфекцій хірургічної рани, 2 сечові інфекції, 4 епідидимо-орхіт, 1 емболія легенів та 1 нейропраксія малогомілкового нерва. Було 7 гематом пеніса та мошонки, які спонтанно розсмоктувались.

Висновки

Сексуальна дисфункція була найчастішим ускладненням після уретропластики. Наскрізний анастомоз - це техніка з найменшою кількістю ускладнень, тоді як фасціокутанні клапті викликають найбільшу кількість. Застосування слизової оболонки порожнини рота - це процедура з мінімальною захворюваністю.

Анотація

Реконструктивна хірургія уретри - це процедура, яка дає найкращі результати, але не позбавлена ​​ускладнень. Ми розглянули ускладнення у групі пацієнтів, описавши їх лікування та профілактику.

Методи

У дослідження були включені сто вісімдесят два пацієнти, у яких діагностовано стриктуру уретри та прооперовано. Ми провели 95 наскрізних уретропластик в бульбарній уретрі; 40 уретропластів з трансплантатом слизової оболонки щічного відділу, 30 з яких знаходились в бульбарній уретрі у вентральному та дорсальному положенні та 10 у уретрі пеніса; 25 уретропластіїв статевого члена з фасціокутанним клаптем; 13 перинеостомії; і 9 задніх наскрізних анастомозів внаслідок травматичного розриву уретри. Хірургічне втручання проводилось у два етапи у 6 випадках через склерозуючий лишай. Середній період спостереження становив 48 місяців.

Результати

Двадцять три пацієнти мали певний тип статевої дисфункції. Дивертикули уретри були виявлені у 7 пацієнтів, 6 з яких проходили повторну уретропластику. Було 6 випадків післяопераційного свища, який був дозволений консервативним лікуванням у 4 випадках та хірургічним втручанням у 2. Двадцять пацієнтів мали ускладнення, які вимагали медикаментозного лікування: 5 інфекцій хірургічної рани, 2 інфекції сечовивідних шляхів, 4 випадки орхіепідидиміту, одна емболія легенів та один випадок нейропраксії малогомілкового нерва. Було 7 пеноскротальних гематом, які спонтанно зникли.

Висновки

Сексуальна дисфункція була найчастішим ускладненням внаслідок уретропластики. Наскрізний анастомоз був методом, який мав найменшу кількість ускладнень, тоді як фасціокутанні клапті викликали найбільшу кількість ускладнень. Захворюваність була мінімальною при застосуванні трансплантата слизової оболонки щік.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску