Автор: Дра. Наталія Бесерра М. Резидент ПУЦ з сімейної медицини

Редактор: Дра. Ізабель Мора М. Сімейний лікар PUC

I Визначення та масштаб проблеми

Артеріальна гіпертензія (ГТ) визначається як систолічний артеріальний тиск (SBP) ≥ 140 мм рт.ст. або діастолічний артеріальний тиск (DBP) ≥ 90 мм рт.ст. (1) (2)

Таблиця 1: Визначення та класифікація офісних показників артеріального тиску (мм рт. Ст.). (1) (2)

пацієнтів

Поширеність артеріальної гіпертензії у всьому світі коливається від 17,2% до 45,2%, зі значною мінливістю методів визначення. (3) (4) (5) (6)
В огляді, що включає 30 досліджень між 1980 і 2002 роками, прогнозується загальний рівень поширеності 29,2% на 2025 рік. (7)

Поширеність в Чилі

Епідеміологічні дослідження, проведені між 1988 і 2009 рр. У Чилі, свідчать про поширеність ГТ від 18,6% до 39,7%. (8)
Національне опитування охорони здоров’я 2010 р. Показало поширеність НТ 26,9% (чоловіки та 28,7% та жінки 25,3%), при СД між 140 і 159 мм рт. Ст. (HTN 1-го ступеня) у 12,38%, а ДАТ між 90 та 99 мм рт. Ст. 8,23% . (9)

Серцево-судинний ризик

Абсолютна або глобальна КВР визначається як ймовірність захворювання на серцево-судинну хворобу людини протягом певного періоду, між 5 і 10 роками. Протягом більше десятиліття міжнародні рекомендації щодо лікування ГТ поділяють ризик серцево-судинних захворювань на різні категорії на основі АТ, факторів ризику серцево-судинних захворювань, безсимптомного ураження органів та наявності СД, симптоматичного ССЗ або ХХН. (1)

Таблиця 4: Стратифікація загального ризику CV у котівНизький, помірний, високий та дуже високий рівні ризику відповідно до значень SBP та DBP та поширеності факторів ризику. (1)


З 2002 року Чилі пропагує використання глобального підходу до ризику CV, спочатку за допомогою якісної методології, а з 2009 року - використання таблиць оцінок, заснованих на дослідженні Framingham, адаптованому до чилійського населення. У Чилі показники смертності від ССЗ серед найнижчих у світі, що пояснює низькі показники ризику в національних таблицях. (10) У новому огляді та з урахуванням попереднього контексту було домовлено зменшити кількість категорій CVR з 4 до 3, об’єднавши категорії високого та дуже високого ризику, спростивши класифікацію з урахуванням низького ризику населення чилійців. (10)

Кілька коментарів щодо обробки

У всьому світі існує численні рекомендації щодо клінічної практики лікування гіпертонії. Для цього огляду було вирішено використати рекомендацію однієї з найбільш актуальних, засновану на критичному аналізі: (11)

Доказові вказівки щодо управління високим кров'яним тиском у дорослих ESH/ESC 2013 (1)

Подумайте про встановлення антигіпертензивного медикаментозного лікування для пацієнтів з гіпертонічною хворобою 1 ступеня з низьким та середнім ризиком серцево-судинних захворювань, коли АТ залишається в цьому діапазоні під час декількох консультацій або амбулаторний АТ підвищений, і залишається в цьому діапазоні після розумного періоду реалізації способу життя зміни (Рівень доказовості B, клас рекомендацій IIa)

Аргументи на користь лікування 1-го ступеня НТ із низьким та середнім серцево-судинним ризиком.

Є аргументи на користь встановлення фармакологічного лікування у цієї групи пацієнтів. Вважається, що очікування підвищує загальний ризик, і ризик, як правило, не повністю зворотний під час лікування. Зараз доступно багато антигіпертензивних препаратів, які дозволяють налаштувати лікування для оптимізації ефективності та переносимості, а також прописали патенти на багато антигіпертензивних препаратів, роблячи їх дешевшими та економічнішими. (1) (13)

У систематичному огляді, метою якого було кількісно визначити ефекти антигіпертензивної медикаментозної терапії порівняно з плацебо або немедикаментозним лікуванням, складеному з 11 рандомізованих клінічних досліджень, у яких взяли участь 8912 учасників, що вимірювали захворюваність та смертність у дорослих із ХТ 1 ступеня, SBP (140-159 mmHg) або DBP (90-99 mmHg) без серцево-судинних подій. (14)

Серед основних результатів виділяється, що лікування антигіпертензивними препаратами протягом 4–5 років у порівнянні з плацебо не зменшувало загальної смертності (РР 0,85, 95% ДІ 0,63-1,15). У 7080 учасників антигіпертензивне лікування порівняно з плацебо не зменшило ішемічну хворобу серця (RR 1,12, 95% ДІ 0,80-1,57), інсульт (RR 0,51, 95% ДІ 0,24-1,08) або загальні серцево-судинні події (RR 0,97, 95% ДІ). Від 0,72 до 1,32).

Рандомізовані клінічні дослідження не показали, що антигіпертензивні засоби, що застосовуються для лікування дорослих з легкою гіпертензією (SBP 140-159 мм рт.ст. або DBP 90-99 мм рт. Ст.), Знижують смертність або захворюваність.

Однак підкреслюється, що якість доказів, що підтверджують ці результати, низька, з помірним до високим ризиком упередженості.

Ще одним фактором, який вважають автори, є той факт, що пацієнти з легкою гіпертензією мають відносно низький ризик виникнення несприятливих серцево-судинних подій, що відповідає низькій кількості подій, розглянутих у цьому огляді.

Висновки

Сучасні рекомендації пропонують розпочинати немедикаментозне лікування у пацієнтів із гіпертонічною хворобою 1 ступеня із серцево-судинним ризиком легкого та середнього ступеня. Однак література надає інформацію про можливі переваги початку лікування наркотиками.

Згідно з результатами цього систематичного огляду, медикаментозне лікування у пацієнтів з легкою артеріальною гіпертензією без серцево-судинних захворювань не демонструє суттєвої різниці у зменшенні смертності або загальних серцево-судинних подій.
Однак якість доказів, що підтверджують цю рекомендацію, є низькою.

Список літератури