Братислава, 22 грудня 2020 р. (HSP/Фото: TASR-Ярослав Новак)

Угорці продовжують провокувати ЄС. Ми всі пам’ятаємо, як вони наважились протестувати проти того, що ЄС хоче поговорити з ними, розуміючи верховенство права. А нещодавно вони зайшли занадто далеко: вони прийняли поправку до конституції, згідно з якою мати - жінка, а батько - чоловік!

правильна

Це справді вершина того, що роблять ці угорці. Це справді дивно, що Європейський Союз ще не зупинив для них єврофонди, оскільки їхні провокації серйозно перешкоджають. Уявіть, цього року вони дозволили собі прийняти поправку до конституції, в якій без додаткових пояснень вводять таку дивну новинку, з якої випливає, що мати дитини - жінка, а батько - чоловік (ми також писали про цю химерність ТУТ).

За це антигуманне збочення проголосували 134 члени парламенту Угорщини, який складався з 199 депутатів. Однак це не дивно: давно відомо, що цей парламент є повністю і повністю тоталітарним і расистським. Згідно з наявною інформацією, в ній немає транссексуалів, людей різного кольору шкіри і жодного мусульманина.!

Дискримінаційна поправка до Конституції

Тому цей угорський парламент прийняв шокуючу поправку до конституції, яка забороняє усиновлення дітей одностатевими парами, стверджуючи, що стать дітей визначається при народженні і не може бути змінена пізніше, і яка навіть безсоромно говорить, що шлюб і батьківська дитина. Відповідно до цієї відсталої, ненаукової та необґрунтованої гіпотези, мати не може бути чоловіком, а батько не може бути жінкою.

Отже, ми бачимо, що деспотичний режим Орбана одержимий заборонами: так само, як він прагнув заборонити Європейському Союзу приймати рішення щодо грошей Угорщини, він також забороняє власним громадянам чоловічої статі мати дітей, а потім вільно змінювати свою стать згідно з чинним рішенням. Але скажіть, чому батько не може народжувати, якщо у нього є така потреба? І чому жінка не може бути жінкою, якщо вона так себе почуває лише тому, що має товстий чорний підборіддя, чоловічі статеві органи та інші типово чоловічі риси тіла?

Слід додати, що цей нестерпний режим не тільки пригнічує транссексуалів, а й впливає на види, тобто собаки, ластівки чи інші істоти, які ненароком народилися в людському тілі, розмовляють людською мовою, але почуваються як собаки чи ластівки. Режим Орбана також розглядає всіх цих людей як людей і поводиться з ними.

Якщо така ластівка, наприклад, хоче побудувати гніздо з гілочок та бруду під жолобом, замість того, щоб їй дозволено це робити, як іншим ластівкам, в Орбані, Угорщина, вони замкнуть його в психіатричній лікарні. Ми воліли б не писати тут, що робитиме її режим, якщо вона попросить оперативну реалізацію крил за рахунок державної медичної страхової компанії, коли їй спонукає летіти з друзями в теплі країни восени ...

Хто наші справжні союзники?

У нещодавно затвердженій поправці до конституції Угорщини навіть згадується певна ідентичність та християнська культура. Ні слова про мультикультуралізм, ні слова про необхідність збагачення мігрантів з інших культур. Тут нам дійсно потрібно задати собі фундаментальне питання: це справді наші найближчі партнери та союзники?

На щастя, вищі керівники країни знають, що правильно, і дистанціюються від таких збочених держав і режимів. На відміну від недавнього періоду, ми більше не маємо нічого спільного з сумнівними сусідами, крім кордонів, це чітко заявив голова Комітету Національної ради Словацької Республіки у європейських справах Томаш Валашек (див. ТУТ).

За словами Валашека, ми повинні покласти край своїм сумнівним, недемократичним сусідам і зосередитись на найбільш демократичних і перевірених партнерах. Йому навіть не довелося називати, хто вони, бо ми всі це знаємо: перш за все, світло між народами, Сполученими Штатами Америки, а в ЄС це особливо Німеччина та Франція. Це наші найближчі, так би мовити, сімейні друзі, які, як відомо, завжди приносили процвітання, свободу та мир в історії не лише собі та своїм колоніям та васалам, а й іншим країнам світу.

Чого нас вчить історія?

Протягом століть ці вічні друзі мали на увазі наше добро, аби лише краще поглянути на історію. Хто, як не хоробрий французький Наполеон, спалив у рот значну частину словацьких замків, щоб назавжди позбавити нас від символів злої феодальної влади? (І все-таки бідні самі не встигли їх спалити, і тепер їм заважає купа туристів з усього світу.) Хто, як не німці, сьогоднішні лідери нашого ЄС, стояли на нашому боці в страшні часи Другої світової війни, хоча наш вірний союз не був тимчасово перерваний росіянами - тими самими злісними зловмисними росіянами, які, згідно із нещодавно прийнятою стратегією безпеки Словацької Республіки, є для нас найбільшою загрозою сьогодні? А хто, як не американці, з таким захопленням бомбардував «Аполлон», нафтопереробний завод «Дубова» та інші ключові частини словацької промисловості в той час після Тегеранської конференції, коли вже було ясно, як закінчиться війна?

Отже, ми бачимо, що інтереси наших вічних друзів були по суті впродовж століть

ідентичні нашим власним. Тільки ті, кого засліпила кампанія дезінформації, справді можуть сумніватися в тому, що він думає про нас навіть сьогодні. На щастя, навіть це скоро закінчиться, про це подбають процеси демократизації, які починають так гарно розпочинатися в Європі та Словаччині.

Ось чому необхідно приділяти належну увагу тому, що каже депутат Валашек: що настав час відпочити від чотирьох і припинити їхати на саміти V4. Всім відома стара притча про три святих полки та уроки, які з неї випливають: треба твердо стояти проти свого. Тобто з тими, з ким у нас однакові інтереси, і котрі в першу чергу піклуються про наше процвітання, незалежність та свободу: як завжди, проте із західними державами, лідерами нового світу. Світ, в якому буде панувати новий, жорсткий і дедалі жорсткіший демократичний порядок (який вороги цілком недоречно називають фашистською неоколоніалістською диктатурою глобальних корпорацій).

І кому це не сподобалось би, хто би відкрито виступив проти? Тут також історія дає нам незліченні приклади того, як колись обробляли небезпечні бур’яни, панслави та диверсії. Від Яношика, через Фучик до Ассанжа.

А Асанж навіть не був панславом. Але він навіть не закінчив, як Фучик. Тим не менше.