Приклад скороченого теоретичного коментаря

2. Прочитайте наступний текст про ступінь культури вестготської Іспанії та прокоментуйте його можливі мовні наслідки. Яку вагу мала готична присутність на Піренейському півострові на єдність чи фрагментацію мови?

коментаря

"Було б великою помилкою розглядати суспільство вестготської Іспанії як величезну масу неписьменних, з яких, як відокремлені вершини посеред великої рівнини, вийшли деякі видатні діячі, які займають почесне місце в історії культури. Було б нечесно представляти культурну панораму вестготського суспільства у формі спрощеної роздвоєності, елементами якої були кілька блискучих людей, оточених натовпом неписьменних. Правда, в VI і VII століттях ті, хто мав вищі освіта була б відносно рідкою. і навіть середньою, але, безсумнівно, було багато - і не лише духовенство, а й миряни, - які в контексті помітно церковної культури вміли читати та писати письмові тексти "

(Дж. Орландіс Ровіра, 2003: Історія вестготського королівства: події, установи, суспільство, дійові особи. Мадрид: Ріальп, 304).

У V столітті, коли розпочались німецькі вторгнення в Європу, прийнятний культурний рівень все ще зберігався. Але в 6 столітті встановлення різних германських народів та створення власних територіальних утворень розривало зв’язки та спілкування між народами Давньої Римської імперії. Таким чином, на півострові Галлекія залишалася в руках швабів до кінця VI століття, і в цей період, можливо, латиною, якою розмовляли в північно-західній частині півострова, вже починався власний шлях. За межами півострова франкомовні німці сильно вплинули на латинську мову давньої Галлії не лише в лексиконі, а й у його фонетиці. Втрата латинської назви Галлія на користь Франції, безсумнівно, є дуже символічною для розриву, який стався в латинській мові, що використовувалася в Галлії до та після германських вторгнень.

Однак у свідченнях, написаних вестготською латиною, такої перерви не сприймається. Тексти не містять стільки помилок, скільки за межами Піренеїв, і це заважає нам знати, наскільки були розвинені деякі фонічні зміни, або якщо ми вже можемо говорити про протороманську мову або про рівень змін, вищий чи подібний до Галлії. Германська Іспанія була, мабуть, найбільш культурною територією з усіх нових німецьких королівств, створених в Європі, і саме це допомогло би відчути спадкоємність між іспано-латинським минулим та сьогоденням Іспаногодо. З цієї причини, хоча між V, VI та VII століттями існують відмінності, загалом можна говорити, як пропонує Орландіс у тексті вправи, про певний середній рівень навчання серед юристів. На додаток до відомих канцелярських постатей, які згруповані навколо Ісидора Севільського в так званому Ісидоріанському Відродженні, і дефіцитної рукописної документації, яка збереглася, ми маємо й інші підказки, щоб знати стан мови на цей час: вестготська шифери, які вони датовані в кінці VI - VII століттях.

У них культурна традиція співіснує з деякими характеристиками еволюції, що переживала латинська. У багатьох з них навіть спостерігається втручання більш ніж однієї руки (кілька підписів у підтвердженні документа, виправлені форми.), Особливість, яку можна трактувати як показник проникнення культури серед мирян, оскільки сланці містять короткі тексти, пов'язані з операціями (крім одного, який містить речення, решта присвячена таким питанням, як запаси тварин, замовлення працівникам, розподіл товарів, документи про продаж, шкільні вправи).

Говорячи про німецький та арабський періоди та їх вплив на мовну історію півострова, велика увага приділяється лексичній течії, яка була перенесена з готики чи арабської мови. Але, можливо, найбільший мовний вплив цих вторгнень був не в лексиконі, а в їх наслідках для географічної та культурної згуртованості півострова і, отже, для мовної єдності території. Загалом вестготи продовжували територіальний розподіл римлян, за винятком призначення Толедо столицею, місця, яке, можливо, могло бути центром ідіоматичної моделі в еволюції від латинської. Але якщо цей процес розпочався, арабське вторгнення зупинило його. За мусульманського панування територіальні поділи були повністю трансформовані, і розподіл латини на романси або, принаймні, на протороманські мовні держави, в той час почне відбуватися нестримно. Як тільки нормалізуючий тиск, що здійснюється «зверху», був втрачений, зміни розвивалися з більшою інтенсивністю та без обмежень.