Петро Балга Без назви Ми представляємо графічні роботи ПЕТРА БАЛГИ; * 17. 12. 1974 р. У Новій Бані; закінчив SUPŠ та SSUŠ у Братиславі; навчання 4 курс ВШВУ, графічний факультет, проф. В. Коленчик 2
МІРОСЛАВБРУКПОД ЧЕРНИМДЕРАВ Ý МСНЕХОМ Досі тримає слова покопе, хоча страх поглиблення світла зростає березень квітень все болісно оголюється залишки тварин отвори на кладовищах смертельні тріщини в будинках пил сліди кров аніліну з первісним профілем згрупована вода позбавляється листяної каламуті димний ґрунт перетворює і зміщує, присутність не повинна бути декомпозиційною і незворотною МІСЦЕВИЙ ЧАС над нами хижаком у суворому рівновазі, щоб ми не вірили у всі перемоги, коні з часом стріляють очима через очі, виявляючи в незрозумілих частинах, щоб довести, повітря ціле (поява спокійної річки може бути фатальним збоєм розуму) 4
Повітря вірша Над нами в піщаній тиші хижак бажання бачити - це природно, але те, що розкриваються раковини без секретів і посилання в ромовій пляшці, незрозуміло (але ваш капіляр, що мерехтить за виверженою водою, незрозуміло) ПОВІТРЯ не може бути паломником, є тільки один, і якщо ви перейшли на інший бік лісу просто для того, щоб поглинути емпатичне світло водойми. Тут ніхто не помиляється роботою рибних бджіл і запилення метеликів не зупиняється в задній підсолоджуючий рух у головах викрадаючих ставків, що гудуть класи тварин і хребетних ракоподібних, тут ніхто не помиляється, яйця та мед завантажуватимуться в їхні отвори бабка не відхилятиметься від зони польоту, кора повітряних тріщин, яку потрібно вдихати ( найвищий земний привілей текти) 5
ПОДІБНІСТЬ Що стосується погоди, фізична схожість із предками зменшується. Шкірні ознаки стають все більш очевидними. Імітують шкідливі звички, згорблений профіль (комічна корекція перед дзеркалом) З дня на день свіжий гравій, принесений навколо кладовища, іронічно скрипить ( минуле, яке було присутнім, можна пояснити лише музикою з відбитками пальців під облупленою корою, схожою на океан) ПОЛЬСЬКА ОСІНЬ Підсумок осені: витікаючий розмір воріт будинку підсвідомий протяг розсипаного листя латунь, що тремтить на кладовищі через темніший простір провідне коло, що загниває зелене) Вечірній кінотеатр на вулиці Маршалковська притчі, перевернуті водною гладдю, перекриваються. Ваше ставлення до дійсності можна лише натякати і неповне
НА ЧАС Потемнілі сходи до наздоганяючих платформ (зимовий розклад) Потріскані дверні рами пропускають через сирий туман рослинні екстракти кислотні відходи периферійних пристроїв Лампа, затінена краєм дроту грудей під напругою, дихання на шкіру інстинкт може ухилитися, але що, якщо не заборонити ви босими ногами стоїте у воді на льоду та парі одночасно (неможливість висловитись інакше, ніж метафора стає перевагою) Особливо тече ложе містичних свічок та приманки у вашому волоссі, осіння основа зроблена із світяться вугілля та пов'язаного з ним диму ( починається сезонний ритуал мужності) BR Ü CK 7
LEVO Č AZ цього міста не можна залишити через вузькі арочні ворота, навіть якщо камені епохи Відродження покажуть вам дорогу назад, ви не зможете їм повірити, навіть якщо ви дійсно хочете ЗУПИНИТИ Чому мовчати, коли слова є обов'язковою умовою напрямку в тропічних повітряних тріщинах, чому б не сказати, що принаймні перед вами поїзд відправляється в невідомі місця, що випали з перехрещених карт, але сигнал колії вводить в нудне зіткнення темряви з туманним туманом Дзвіниці відхиляються від ренесансних відстаней і нічна залізнична станція повертає вам вирізану послідовність двору, палаючий трубопровід для білизни з нескінченною водою 8
22 Петро Балга Без назви
26 Петро Балга Без назви
L A K Š M Í PRA S A D D E V A K O T A B l a z o n 1 Звичайно, друже, я божевільний. Це так у мене. ЛАКШМÍ ПРАСАД ДЕВАКТА (1905 1959) - непальський поет, якого вважали махакаві, великим поетом. Серед його найвідоміших творів - народна балада «Муна Мадан» (1935) та «Шакунтала» (1945), «Савітрі та Саджаван» (1940), матеріал якої він черпав із класичної санскритської літератури. Він також шукав натхнення в класичній грецькій літературі, напр. Прометей (1951). Божевільний (Пагал, 1956) - автобіографічна поема. 2 Я бачу звуки, я чую образи, я відчуваю запахи, Ефір має до мене смак, я торкаюся речей, які світ заперечує. Я бачу в камені квітку. Камені, пом’якшені брижами на берегах річки У місячному світлі, Поки мені відсміхається небесна відьма, Тишко втрачає листя Блискуче та вражаюче Вони піднімаються перед моїми очима, як ніякі божевільні, Як квіти. Чакри, я розмовляю з ними так, як вони зі мною, мовою, другом, якого не можна писати, друкувати чи говорити. Це неможливо зрозуміти, не почути. Їхня мова брижає по Гангі, освітленій Місяцем, хвиля за хвилею. Звичайно, друже, я божевільний. Це так у мене. 27
3 Ви розумні та красномовні. Ваші рівняння все ще застосовуються, але, згідно з моєю математикою, один мінус один - один. Ви використовуєте п’ять почуттів, я використовую їх усі. Ти маєш розум, друже, у мене серце. Для вас троянда - це просто троянда, для мене це Олена та Падміні. Ви тверда проза, я рідка поезія. Коли ти мерзнеш, я тону, Коли ти чистий, я брудний Коли ти брудний, я чистий. Твій світ твердий, Мій - пара, Твій - шорсткий, Мій - м’який. Для вас камінь - це реальність, я намагаюся зловити мрію, так само, як ви намагаєтесь зловити холодну солодку монету. У мене гострі колючки, ти золото і діаманти. Гори мовчать до вас, вони для мене промовці. Звичайно, друже, моя жила лопнула в мозку. Я божевільний. Це так у мене. 4 Одного холодного зимового місяця я зігрівся першим білим сяйвом зірок. Люди говорили про мене, що я божевільний, коли бачили, як я дивився сім днів після повернення з палаючої гати. Казали, що я одержимий, коли помітив перше мерехтіння морозу у волоссі прекрасної жінки. Я плакала три дні. Коли мене захопив Будда, вони сказали, що я з глузду з'їхав. Казали, що мені погано, бо я танцюю, Коли навесні почув першу зозулю. Однієї безмісячної ночі, тихої і спокійної, мене знищили і повалили на землю 28
і я стрибнув на ноги. Дурні цього світу ув'язнили мене. Одного разу я заспівав із грозою І розумні послали мене до Раньчі. Одного разу, коли я лежав на ліжку і думав, що я помру, друг вкусив мене і сказав: Чоловіче! Ти вже мертвий? Ось так я був зі мною роками. І я все ще божевільний. Це так у мене. 5 Я назвав вино Навабу кров’ю, куртизанок - трупами, а короля - стегнами. Я образив Олександра Македонського і скинув так званих великих особистостей. Я підняв незначних людей на п’єдестал слави на сьоме небо. Твої великі вчені для мене дурні, Твоє пекло - це моє небо. Твоє золото - це моя праска. Мій друже, твоє благочестя - це мій гріх. Ти для мене негідник. Ваш прогрес для мене є кроком назад. Ось як змінюються наші цінності. Ваш Всесвіт - це просто волосся для мене. Звичайно, друже, я погано налаштований. Це так у мене. 6 Я вважаю сліпих першопрохідцями, Аскет в печері дезертиром, А тих, хто грає театр брехні, як клоунів. Я вважаю переможених. Прогрес означає відступ. Може, я скрипучий Або свищу, подружко, Просто свищу. L A K Š M Í P R A SÁD DÉ V A K Ó TÁ 29
40 Петро Балга Без назви
«Synchestra», останній альбом групи «Devin Townsend Band», містить прекрасні гармонії, а об’єднуючим елементом думки є пошук (не лише музичної) гармонії. Радість, краса виражаються в повному обсязі, з усією пишністю та душевністю, і все ж завжди трохи гірко, іронічно та з жартівливістю. J A N KŘE S A D L O: S L E PÁ B OH Y N Ě A J I N É STORY (Ян Яндурек, видавництво Тартарос, Прага, 2006) Вацлав Пінкава стикався з різними, навіть дуже химерними формами людської сексуальності. Ця тема є одним з головних мотивів його творчості, і йому спеціально присвячений цикл новел «Сліпа богиня». Флінт не боїться демонструвати статеві відхилення з клінічною відкритістю, ніби не моргаючи. Але око насправді моргає, і новели Кршесадля здаються різними, але не клінічно. Зображення сексуальності є дивно чуттєвим (навіть більш чуттєвим, ніж багато еротичної літератури) і гротескним одночасно. Гротеск як дивний і комічний. Саме в дусі цитати з Graрема Гріна, в якій сказано цю книгу: Іноді я відчуваю, що Бог не сприймав це дуже серйозно, коли дарував людині сексуальний інстинкт. Петро Балга Без назви p a n (o) p t i k u m 67