Охорона здоров'я

Вплив зайвої ваги на ризик поширених хронічних захворювань

вплив

У Сполучених Штатах Америки, де 32% дорослих мають надлишкову вагу, а додаткові 22,5% страждають ожирінням, ожиріння є серйозною проблемою для охорони здоров'я. Надмірна вага та ожиріння є факторами ризику серцево-судинних захворювань, деяких видів раку, діабету та смертності, на додаток до загострення багатьох інших хронічних захворювань, таких як гіпертонія, артроз, жовчнокам'яна хвороба, дисліпідемія та проблеми опорно-рухового апарату. На жаль, порівняння різних епідеміологічних досліджень важко через відсутність консенсусу щодо вагових категорій, ускладнене тим, що як дієтичні рекомендації США, так і Всесвітня організація охорони здоров’я змінили визначення надмірної ваги, яка тепер складається з органу індекс маси (ІМТ) ³ 25, замість 27,3 для жінок та 27,8 для чоловіків, як це було раніше.

Для того, щоб дослідити вплив зайвої ваги на різні хронічні захворювання, автори цього дослідження проаналізували ризики гіперхолестеринемії, гіпертонії, каменів у жовчному міхурі, діабету 2 типу, хвороб серця, цереброваскулярних катастроф та раку товстої кишки через 10 років (1986-1996) серед учасників двох великих перспективних когортних досліджень, проведених у США: Дослідження здоров’я медсестер, у жінок та Подальше дослідження медичних працівників, у чоловіків.

Середній вік був подібним в обох когортах (52,9 у жінок та 54,5 у чоловіків), і в обох переважали білі особини. Однак поширеність ожиріння (ІМТ ³ 30,0 у 1986 р.) Та поточного вживання тютюну була вищою серед жінок, ніж у чоловіків (14,8% проти 8,2% та 21,1% проти 9,9%, відповідно).

Ризик розвитку діабету, каменів у жовчному міхурі, гіпертонії, серцево-судинних захворювань та цереброваскулярних інцидентів зростав із тяжкістю надмірної ваги в обох когортах. Як чоловіки, так і жінки з ІМТ ³ 35,0 мали майже у 20 разів більший ризик розвитку діабету, ніж особи тієї самої статі з ІМТ від 18,5 до 24,9. Крім того, особи, що страждають надмірною вагою, але не страждають ожирінням (ІМТ від 25 до 29,9), також мали в 3 рази вищий ризик розвитку діабету протягом 10-річного періоду дослідження, порівняно з тими, у яких ІМТ був нормальним.

У жінок із надмірною вагою, але не з ожирінням, також був підвищений ризик жовчнокам’яної хвороби (відносний ризик: 1,9), гіпертонії (відносний ризик: 1,7), гіперхолестеринемії (відносний ризик: 1,1) та серцевих захворювань (відносний ризик: відносний: 1,4). Ризик раку товстої кишки та інсульту також був підвищений, хоча і не суттєво. Подібні результати були отримані у чоловіків, з тією різницею, що підвищений ризик інсульту був статистично значущим (відносний ризик ³ 2,0).

Слід також зазначити, що співвідношення доза-реакція між ІМТ та ризиком розвитку хронічних захворювань було очевидним навіть у осіб з ІМТ у верхніх межах норми (22,0 - 24,9).

На думку авторів, ці результати вказують на те, що дорослі повинні намагатися підтримувати свій ІМТ від 18,5 до 21,9, щоб зменшити ризик хронічних захворювань. (Field AE, Coakley EH, Must A, Spadano J, Laird N, Dietz WH. Вплив зайвої ваги на ризик розвитку загальних хронічних захворювань протягом 10-річного періоду. Arch Intern Med 2001; 161: 1581-1586.)