Серцева недостатність (або іншим чином серцева недостатність) - це дуже серйозна і неминуча група симптомів, що свідчить про неадекватну серцеву діяльність, що призводить до багатьох, часто летальних наслідків, для пацієнта. Необхідно зосередитись на цій широкомасштабній проблемі з різних сторін і приділити їй достатньо місця, як у звичайних умовах, так і в кардіологічній галузі. З цих причин ми вважаємо за необхідне присвятити цій темі наступні сторінки.
Сама серцева недостатність - це клінічний синдром, що характеризується типовими симптомами, такими як задишка та набряк. Вони можуть супроводжуватися ознаками структурних та/або функціональних серцевих відхилень, що призводять до зниження серцевого викиду та/або підвищення внутрішньосерцевого тиску, як у спокої, так і під час фізичних вправ. Поширеність серцевої недостатності серед дорослого населення в промислово розвинутих країнах становить близько 1-2%, тоді як вона зростає до більш ніж 10% у людей старше 70 років. Слід зазначити, що частка пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (систолічна) (EF LV ≥ 50%, СН зі збереженим EF - HFpEF) знаходиться в межах 22-73%. Порівняно зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (EF LV 34 мл/м2 або індекс маси лівого шлуночка (LVMI) ≥ 115 г/м² у чоловіків та ≥ 95 г/м2 у жінок, пацієнти з HFpEF представляють гетерогенну групу з різними основними етіологіями та патофізіологічні відхилення (1, 5 - 7).
На додаток до ехокардіографічного дослідження не слід нехтувати іншими методами візуалізації, які можуть допомогти діагностувати серцеву недостатність. Серед згаданих обстежень ми включаємо рентген (рентген) органів грудної клітки з фокусом на серце та легені, що дозволяє визначити наявність застою крові в легеневих венах, можливо, набряк легенів. Дослідження серцево-магнітного резонансу (CMR) є високим стандартом для вимірювання обсягів, ваги ЕФ - лівого та правого шлуночків. Цей тест є методом вибору у пацієнтів із складними вродженими вадами серця. Нарешті, але не менш важливим, корисним методом неінвазивної КТ (комп’ютерної томографії) є кардіологічне обстеження (у пацієнтів із серцевою недостатністю), яке допомагає візуалізувати анатомію коронарних артерій у пацієнтів із серцевою недостатністю та середньою та високою ймовірністю перед тестом у людей з ішемічною хворобою серця або для виключення діагнозу ішемічної хвороби серця. неоднозначний результат стрес-тестів (1).
Диференціальна діагностика
Інші причини задишки, такі як емболізація легень, спонтанний пневмоторакс, задишка при тривожному та панічному неврозі, гіпервентиляція при істеричній реакції та несерцевий набряк легенів слід виключити з диференціального діагнозу. Слід зазначити, що встановити причину задишки може бути важко у пацієнтів із ще нерозпізнаною серцево-судинною або легеневою патологією. З цієї причини слід також враховувати такі діагнози, як хронічна обструктивна хвороба легень, фіброзна хвороба легень, послідовна емболізація легенів, анемія з різних причин або навіть різні метаболічні захворювання (1, 5 - 8).
Лікування та профілактика
Основні терапевтичні процеси серцевої недостатності можна розділити на фармакологічні та немедикаментозні. Метою лікування в обох випадках є поліпшення клінічного стану, функціональних можливостей та якості життя пацієнта, запобігання госпіталізаціям та зменшення смертності пацієнтів із серцевою недостатністю. У наступних рядках ми розглянемо найбільш часто використовувані групи препаратів на практиці, а також немедикаментозну стратегію лікування серцевої недостатності (1).
Інші групи препаратів, що застосовуються для лікування серцевої недостатності, включають: інгібітори рецепторів ангіотензину та неприлізину, інгібітори 1f каналу, блокатори рецепторів ангіотензину II AT1, дигоксин.
Нефармакологічні процедури включають імплантований кардіовертер-дефібрилятор (ІКД), який ефективно запобігає брадикардії та коригує розвиток потенційно летальних шлуночкових аритмій. Терапія серцевої ресинхронізації (SRL) також може застосовуватися у відповідних пацієнтів, що покращує серцеву функцію та полегшує симптоми, одночасно підвищуючи добробут та одночасно знижуючи захворюваність та смертність. Кілька досліджень показали, що пацієнти з наявністю блокади лівої руки Tawar (LBBB) частіше реагують на SRL (1, 5, 6).
Висновок
З тексту видно, що гостра або хронічна серцева недостатність часто суттєво ускладнює та обмежує загальний клінічний стан пацієнта, у багатьох випадках із летальними наслідками. Багатьом пацієнтам важко передбачити прогноз та успіх терапевтичних процесів, головним чином через серйозну етіологію та важкий перебіг серцевої недостатності. Також дуже важливо зосередитися на послідовній профілактиці факторів ризику атеросклерозу. В якості запобіжного заходу не варто пропускати зміну способу життя і, перш за все, адекватну фізичну активність, яка може суттєво поліпшити якість життя пацієнтів. Сучасне лікування часто забезпечує довгострокову компенсацію пацієнтам, покращує функціональну спроможність та довгостроковий прогноз пацієнтів. У період компенсації пацієнт може виконувати переважно лише фізично та психічно невибагливу роботу, під час декомпенсації, навпаки, зазвичай необхідна госпіталізація зі спокійним режимом.