Луїс Гарсія Монтеро відновлює найпотаємнішу бібліотеку та читання поета

Їжа поета, вітамін, гідрат, білок читає. Багато хто намагався пояснити таємницю телуричного автора, яким був Федеріко Гарсія Лорка, як генія, осяяного божественною благодаттю. Вони стверджували, що той факт, що він був бідним студентом, звичайним, шорстким учнем, не маючи значних оцінок у своїх коледжних поєднаннях, свідчив про його недостатню підготовку. Але, крім уваги до академічних записів його днів між трактатами про право або посібниками з філософії та листів, він формував анархічного, імпульсивного та ненажерливого читача. З дуже хорошим смаком. Що він безперервно нишпорив у сімейній бібліотеці і зайшов до продуктових магазинів книгарнь, де його батько відкрив сімейні рахунки.

читав

Ось як, за словами Луїса Гарсії Монтеро, також поета з Гранади, професора літератури в університеті міста, який народив обох, демонструє, як його читання були визначальними в дитинстві, юності та протягом усього життя. "Декому може здатися, що він був погано підготовлений з юних років, але він не зробив нічого іншого, з усім прочитаним, ніж знати, як використовувати це на свою користь як автор і, таким чином, домовлятися про власну особистість, завдяки книги, які він обрав ".

Він скріпив пакти традицією, щоб привести її до сучасності

У "Хрестоматії" на ім'я Федеріко Гарсія Лорка (Телець) Гарсія Монтеро простежує портрет затятого творця, засліпленого Віктором Гюго, зворушений "Метаморфозами" Овідія, спокушений Шекспіром "Сон в літню ніч ... Геній, котрий ковтав сторінки, коли йому було зручно знаходячи у багатьох інших шляхи темної двозначності, необхідні для висловлення його інтимних привидів завдяки потужному насінню навіювання.

Одержимий роздаванням книг

Існує фраза поета, яку Луїс Гарсія Монтеро використовує для обкладинки своєї книги Читач на ім’я Федеріко Гарсія Лорка: «Якби я був голодним і був безпорадним на вулиці, я б не просив хліба: я б просив пів хліб і книгу ". Це було запорукою його дієти. Якщо, за його словами, збереглося близько 500 примірників його бібліотеки, крім втрат в середині вигнання його родини, Гарсія Монтеро замислюється над тим, що автор Poeta en Nueva York з захопленням віддавав книги, накопичуючи їх. Крім того, для нього читання було пов’язане із силою повітря, що переноситься в слова, як і сама музика. «Він був сформований, слухаючи, як донья Вісента, його мати, читала вголос фермерам Вега-де-Гранада. Що разом із розмовами, які він безперервно слухав вдома, складають корінь його літератури, нащадка, значною мірою, чистої усності ".

Для цього він об'єднався з символістами. Він скріпив пакти традицією вести його до сучасності, не повертаючись назад, і маскував свої табу, поки не перетворив їх на мистецтво завдяки Платону, Метерлінку та Оскару Уайльду, а також Мачадо, Унамуно, Хуану Рамону Хіменесу. “Коли ви відкриваєте копії, що зберігаються в його бібліотеці у Фонді Гарсіа Лорки, ви бачите, що це заселені книги, підкреслені, сповнені дуже показових анотацій, подібних до тієї, що з’являється в“ Скарбі скромного ”Метерлінка з одного боку. пише: "говори сріблом, а мовчи золото".

У часи, коли гомосексуалізм не міг бути виставлений під тюремними вироками або ще гірше, De profundis, відкрите свідчення особистості Оскара Уайльда, мабуть, вплинуло на нього до глибини, що коштувало йому тюремного ув'язнення. Якщо він поділився з духовними пошуками Унамуно, було щось, про що неможливо обговорити, і в той же час відокремило його від нього: "Його відкрита ворожнеча з усіма слідами чуттєвого", - говорить Гарсія Монтеро. "Він спілкувався з перекладом внутрішньої історії в Андалусію, але йому потрібно було побудувати чуттєвість для своєї землі в його власному всесвіті".

Романтизм був одним з основних його стволів. "Він захищав це як культ, він не міг знайти кращого нападу на систему або способу солідарності з пригнобленими". Але також класика Греції та Риму, що наблизило його до міфології. «Від« Банкету Платона »до« Теогонії »Гесіода чи« Метаморфози »Овідія - книги, в якій, згідно з тим, що він сказав близькому другу, він знайшов би все, - Лорка вичавив оракули Середземномор’я. У них він знайшов дивні любові та злиття, а також радикальні перетворення, що вийшли за рамки норми, що втішало його у страху перед неприйняттям ".

Він безперервно нишпорив у сімейній бібліотеці та ходив у книгарні

Отже, ніщо не заважало йому подорожувати до сучасності, якій також служили Рубен Даріо або Ібсен та посилання на поетичну стійкість, які він знайшов у Мачадо та Хуана Рамона Хіменеса. "Він вітав його з самого початку, хоча якщо він бачив у ньому якийсь недолік, який можна виправити, це те, що він писав вірші занадто довго на свій смак".

Всі вони часто дозволяли йому врятувати те, що Лорка назвав метеликом, що втопився в чорнильниці. Але також читання Т. С. Еліота або Уолта Вітмена, Бекера, Зоррілли, Бодлера або Рамона Гомеса де ла Серна, "незважаючи на шкоду, яку йому заподіяли його упередження щодо гомосексуалістів", зазначає Гарсія Монтеро. Це не мало значення, у кожному тексті він відчував підказки, він кусав ягулери, щоб витягти корисне переливання крові своїм голосом. "Він був вампіром, якщо ти наблизився до нього, він поглинув тебе".