Дослідники з Університету Центральної Флориди досліджують, які фактори навколишнього середовища можуть призвести до збільшення захворюваності на аутизм. Помічено, що аутизм часто асоціюється із синдромом подразненого кишечника. Це може бути пов’язано з тим, що склад кишкової флори пацієнтів відрізняється від складу здорової, тобто певні бактерії в них містяться у більшій кількості. Також було помічено, що ці бактерії перетворюють вуглеводи (наприклад, целюлозу), присутні в їжі, у коротколанцюгові жирні кислоти. З них пропіонова кислота часто виробляється в найбільшій кількості при аутизмі, рівень якого в рази перевищує стілець дітей-аутистів, і деякі дослідження пов’язують це з розвитком аутизму.
Пропіонова кислота може потрапити в організм не тільки шляхом бродіння в кишечнику.
Похідні пропіонової кислоти (солі) мають протигрибкову активність і часто використовуються як консерванти в оброблених харчових продуктах під позначенням Е-280-283. Оскільки пропіонат діє на бактерії та плісняві грибки в основному середовищі, він не впливає на функцію дріжджів і використовується переважно у промисловому виробництві хліба та випічки. Похідні пропіонової кислоти також використовуються за певних умов як консерванти в кормах та крупах та як консерванти в косметиці. Як жирна кислота вона повністю використовується організмом людини, тобто вона розщеплюється та отримує енергію, тому пропіонова кислота вважається безпечною з точки зору безпеки, хоча її використання, звичайно, обмежене.
Однак цілком можливо, що надмірна кількість пропіонової кислоти не може повністю розщепитися організмом, було показано, що вона перетинає гематоенцефалічний бар’єр до мозку, і може існувати зв’язок між високим рівнем аутизму та РАС.
Дослідники з Університету Флориди вивчали вплив пропіонової кислоти на функцію нейронів in vitro (тобто експериментальний процес відбувається не в живому організмі, а поза ним у контрольованих умовах).
Під час своїх досліджень нервові стовбурові клітини (клітини, які перетворюються на клітини з різними функціями, що беруть участь у побудові нервової системи) культивувались у присутності пропіонової кислоти. Було виявлено, що пропіонова кислота виробляє менше нейронів і більше гліальних клітин зі стовбурових клітин. Хоча основна функція гліальних клітин - захист нейронів, якщо їх занадто багато, це перешкоджає утворенню здорових зв’язків між нейронами. Занадто багато гліальних клітин може посилити запальні процеси, які часто спостерігаються і при аутизмі. Примітно, що при аутизмі також спостерігається дисбаланс між нейронами та гліальними клітинами мозку.
На основі кількох результатів, що вказують в одному напрямку, дослідники висунули можливу гіпотезу, яка могла б пояснити можливий сценарій розвитку аутизму.
Існує безліч доказів того, що сучасний спосіб життя (дієта, антибіотики) змінює оптимальну кишкову флору для людини, тобто викликає дисбіоз. Якщо мати має неадекватну кишкову флору (тобто надмірно продукує пропіонову кислоту) і споживає продукти, які використовують похідні пропіонової кислоти як консерванти на ранніх термінах вагітності, це може аномально збільшити концентрацію пропіонової кислоти в її організмі, яка може потрапити в плід, його мозок, що розвивається, і там він може негативно вплинути на розвиток нервової системи. Процес може також посилюватися за рахунок генетичної схильності. Таким чином, згідно з гіпотезою дослідників, збільшення захворюваності на РАС може бути зумовлене взаємно підсилюючим ефектом дисбіозу через змінений спосіб життя та пропіонову кислоту, що використовується як консервант.
Однак перед тим, як похідні пропіонової кислоти внести в чорний список як консерванти, важливо зазначити, що вищезазначене (також на думку дослідників) є недоведеною гіпотезою, оскільки дослідження проводились in vitro, тобто в культурах клітин.
Пропіонова кислота, завдяки дії кишкових бактерій, природно присутня в нашому організмі. Ці дослідження не показують, що похідні пропіонової кислоти, які вживає вагітна мати як консервант, викликають аутизм. Для остаточного висновку потрібні подальші експерименти та дослідження. Таким чином, дослідники з Флориди планують дослідити, чи годують вагітних самок-мишей, які генетично схильні до аутизму, дієтичним напоєм, багатим пропіоновою кислотою, щоб збільшити ймовірність того, що миші, які народжують, матимуть симптоми, подібні до людського аутизму.
Вам стаття стала цікавою? Поділіться з друзями!