Симптоматичне лікування вегетативної нейропатії

Нефармакологічне лікування ортостатичної гіпотензії включає такі рекомендації: носити тісний одяг (серед іншого панчохи), щоб сприяти збільшенню венозного повернення і, отже, підвищенню артеріального тиску; припинити прийом препаратів, що підвищують ортостатичну гіпотензію (таких як діуретики, трициклічні антидепресанти, α-блокатори); збільшити споживання солі; пити багато рідини (2-2,5 л/добу); обмежити вихід сечі вночі (голова піднята на 20-30 см); робити вправи (для ніг).

симптоматичне

У разі неефективності нефармакологічного лікування рекомендується фармакотерапія. Найбільш часто використовувані препарати - флудрокортизон (мінералокортикоїд) та мідодрин (периферичний агоніст α-адренергічних рецепторів). Флудрокортизон зазвичай дають у двох дозах 0,1 мг, одна вранці та одна опівдні. Мідодрин зазвичай застосовують у дозі 0,25 мг/кг/добу, зазвичай кожні 4 години, а останню дозу слід вводити принаймні за 4 години до сну. При гастропарезі спочатку рекомендується змінити дієту: обмежувати жир, їсти невеликими порціями, але часто, і починати рідку дієту в запущених випадках. Крім того, застосовуються прокінетичні засоби (метоклопрамід, домперидон, цизаприд, еритроміцин) та препарати, що пригнічують шлункову секрецію (Н2-блокатори, інгібітори протонної помпи).

При кишкових розладах також рекомендується модифікація дієти (обмеження споживання лактози та розгляд безглютенової дієти), але, крім того, можна застосовувати такі препарати, як: холестирамін, клонідин, октреотид, протидіарейні препарати (лоперамід), ферменти підшлункової залози або антибіотики.

При немедикаментозному лікуванні дисфункції сечовидільної системи рекомендується: регулярно мочитися, масажувати сечовий міхур перед сечовипусканням, врешті-решт вставити катетер у сечовий міхур (тимчасовий або тривалий). Можна застосовувати парасимпатоміметичні препарати (наприклад, бетанехол) та α-блокатори (наприклад, доксазозин).

У разі порушення статевої функції у чоловіків використання інгібіторів фосфодіестерази c-GMP (силденафіл, варденафіл, тадалафіл), стимуляторів еректильного центру (апоморфін), вакуумних насосів, ін’єкцій в кавернозні тіла (простагландин Е1) та протезів пеніса при механічних генітальних протезах. стимулятори та місцеві зволожувачі є ефективними у жінок.

Ботулотоксин є найефективнішим препаратом при розладах потовиділення (гіперсудація). При ангідрозі рекомендується застосовувати судинорозширювальні препарати та зволожуючі креми.

Резюме

Симптоматичне лікування повинно бути індивідуальним, з урахуванням супутніх захворювань. Якщо один препарат неефективний, його потрібно замінити іншим. Опіоїди рекомендуються лише тоді, коли жоден препарат першої лінії (протиепілептичний та/або антидепресант) не є ефективним. При лікуванні діабетичної нейропатії може застосовуватися комбіноване лікування. Слід також пам'ятати про необхідність проведення діагностики та лікування вегетативної нейропатії. Кінцевою метою лікування нейропатії має бути поліпшення якості життя хворих на цукровий діабет.