ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ Топ

тромбоз

Тромбоз стовбура ворітної вени або її внутрішньопечінкових гілок, що обумовлює зміну віддачі крові портальної системи та розвиток портальної гіпертензії. Причини: невизначені є

50% випадків (ідіопатичний тромбоз), цироз печінки (це найпоширеніша відома причина, зустрічається у 10-25% пацієнтів), новоутворення печінки та підшлункової залози, мієлопроліферативні новоутворення, гіперкоагуляційні стани, травми та здавлення ворітної вени ( кісти підшлункової залози, пухлини сусідніх органів або гнійні запальні процеси в черевній порожнині).

1. Гострий тромбоз стовбура ворітної вени: сильний біль у животі, метеоризм та симптоми часткової непрохідності, іноді супроводжуються короткочасною кривавою діареєю. Проводять диференціальну діагностику з ішемією кишечника артеріального походження та з іншими причинами гострого живота.

2. Підгострий тромбоз: симптоми розвиваються через 4-6 тижнів. Рефрактерні болі в животі та асцит, іноді жовтяниця та ознаки печінкової недостатності. Ускладнення, спричинені портальною гіпертензією (включаючи кровотечу з варикозного розширення стравоходу), можуть виникнути через триваліший час.

3. Хронічний тромбоз: він зазвичай протікає без асциту та без ознак ураження печінки, проте ознаки портальної гіпертензії (спленомегалія, варикозне розширення стравоходу) значно розвиваються. Основне ускладнення - кровотеча з варикозного розширення стравоходу.

1. Ультразвукове дослідження Доплера: візуалізує потік у ворітній вені. При гострому тромбозі ствол ворітної вени може бути розширений, але колатеральний кровообіг не розвинений. При підгострому та хронічному тромбозі видно спленомегалію та колатеральний кровообіг із печінковим кровотоком.

2. Ангіо-КТ, МРТ, ангіо-МРТ: візуалізуйте портальну систему, наявність тромбів та існуючий колатеральний кровообіг. Вони замінили класичну ангіографію, яку проводили епізодично до запланованого хірургічного лікування або до трансплантації печінки.

Інші причини гострого живота та портальної гіпертензії → Розділ. 7.12.

1. Терапія при варикозному розширенні стравоходу → розд. 4.30.

2. Гострий тромбоз без ускладнень: антикоагулянтне лікування самостійно або йому передує тромболітичне лікування. Після стабілізації стану пацієнта лікування VKA (аценокумарол або варфарин) протягом ≥6 місяців, а у випадку немодифікованих факторів ризику тромбозу - необмежений час.

3. Гострий тромбоз з некрозом кишечника: хірургічне лікування.

4. Хронічний тромбоз: запобігання кровотечам з варикозу стравоходу → розд. 4.30. Якщо обмежується веною селезінки: може бути розглянута можливість спленектомії. Антикоагулянти застосовують хронічно, оцінюючи ризик кровотечі з варикозного розширення стравоходу, і за наявності чітких показань до цього можна проводити перев’язку варикозу. Антикоагулянти показані особливо пацієнтам із показанням до трансплантації.