Братислава, 10 лютого 2016 р. (TASR/HSP/Фото: TASR-Roman Hanc)

Попільна середа закінчується карнавалом, періодами розваг, балами та карнавалами. Основна мета Попелистої середи - нагадати людям про важливість покаяння, поглиблення віри в Бога та любові до ближнього.

Сьогодні в Попільну середу починається 40-денний період підготовки Великого посту до Великодня в Римо-Католицькій Церкві - найдавнішого та найважливішого свята християнського церковного року. Це означає кінець карнавалу, період вечірок, балів та карнавалів, який закінчується щороку у вівторок опівночі перед Попільною середою. В кінці карнавалу традиційно «ховають» бас чи інші музичні інструменти.

середа
На картині помазання віруючих попелом на знак покаяння

Основна мета Попелистої середи - нагадати людям про важливість покаяння, поглиблення віри в Бога та любові до ближнього. Цього дня, який є днем ​​суворого посту та утримання від м’яса, у католицькій церкві священики під час св. Меси роблять попелом хрестовий знак на чолах віруючих словами: "Пам'ятай, що ти порох, і перетворюєшся в прах", або "Покайтесь і вірте в євангелію".

Згідно з народними традиціями, споживання безм’ясних страв у цей день мало користь для економіки. Макарони, такі як локшина, пироги тощо, зазвичай їли в Попільну середу.

Церемонія висипання попелу на голову в перший день Великого посту практикується з 8 століття. Спочатку церемонія була призначена лише для великих і публічних грішників, які розпочали шлях покаяння цього дня. Вони входили до храму босоніж, одягнені в мішки, і висипали їм попіл на голови. Пізніше подібним чином розпочали своє покаяння не лише публічні каяття, але й інші віруючі. У 10-11 століттях ця церемонія вже була одомашнена в багатьох районах Західної Європи. Собор у Беневенті в 1091 році запровадив його для всієї Церкви, і посипання попелу на голові було замінено маркуванням хреста попелом на лобі.

У Доктрині Дванадцятьох Апостолів (Didascalia apostolorum) з початку III століття рекомендується 1-2-денний піст (або 40-годинний піст) перед хрещенням та 2-3-денний піст перед Великоднем. З цього короткого посту поступово склався 40-денний піст, який рекомендував віруючим на початку IV століття св. Афанасія (296-373), єпископа Олександрійського та св. Кирила Єрусалимського (315-386). Число 40 мало сакральне значення: Ісус Христос постився 40 днів до публічного виступу, 40 днів вода покривала землю під час потопу світу, Мойсей постив на горі Синай 40 днів, пророк Ілля подорожував 40 днів до печери на горі Хорив, де він прийшов до нього. Бог і подібні.

Для греко-католиків (візантійський обряд), які дотримуються григоріанського календаря, Великий Сорокаденний піст перед Пасхою (Великоднем) розпочався на два дні раніше, ніж у Римо-Католицькій Церкві (латинський обряд) у понеділок, 8 лютого 2016 р. Протягом 40 днів піст також зараховується греко-католиками по суботах та неділях.

Віруючі Євангельської церкви Аугсбурзької конфесії (ECAV) у Словаччині в ці дні також вступають у період Великого посту перед Великоднем, але головний акцент робиться на майбутню першу неділю посту, яка відбудеться 14 лютого цього року.

Для православних віруючих у Словаччині, які дотримуються юліанського календаря, період Великого посту перед Пасхою розпочнеться цього року на п'ять тижнів пізніше, ніж для греко-католиків, 14 березня. Великодню неділю святкуватимуть православні 1 травня 2016 р. Така різниця в датах початку Великого посту та святкування Пасхи відбувається кожні чотири роки.