Затверджений текст дозволу на продаж, ev. No: 2018/00018-REG, 2018/00027-REG
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
SOFENTIL 5 мікрограмів/мл розчин для ін’єкцій/інфузій
SOFENTIL 50 мкг/мл розчин для ін’єкцій/інфузій
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
SOFENTIL 5 мікрограмів/мл розчин для ін’єкцій/інфузій
Один мл розчину містить 5 мікрограмів суфентанілу у вигляді суфентанілу цитрату.
SOFENTIL 50 мкг/мл розчин для ін’єкцій/інфузій
Один мл розчину містить 50 мікрограмів суфентанілу у вигляді суфентанілу цитрату.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: гідроксид натрію та хлорид натрію
Один мл розчину для ін’єкцій містить 0,39 ммоль натрію (9 мг).
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Розчин прозорий і безбарвний, без видимих частинок, рН 4,0 - 6,0 і осмоляльність 250 - 310 мосмоль/кг.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Комбінована анестезія та знеболення.
Епідуральна аналгезія при лікуванні післяопераційного болю.
Знеболююча добавка разом з епідуральним введенням бупівакаїну під час пологів та вагінальних пологів.
Внутрішньовенне введення: SOFENTIL показаний як знеболюючий засіб під час введення та/або підтримання збалансованої загальної анестезії у дітей віком від 1 місяця.
Епідуральне введення: SOFENTIL призначений для необхідності післяопераційного знеболення після важкої хірургічної, ортопедичної або грудної хірургії у дітей віком від 1 року.
4.2 Дозування та спосіб введення
Комбінована анестезія та знеболення:
Анальгезія: 0,5 - 5 мкг/кг в/в.
Анестезія: 25-50 мкг/кг в/в.
Епідуральна аналгезія при лікуванні післяопераційного болю: 25 - 50 мікрограмів
Знеболююча добавка при народженні: 5 - 20 мікрограмів епідуральної.
Для профілактики брадикардії рекомендується вводити невелику дозу антихолінергічних препаратів внутрішньовенно безпосередньо перед введенням анестезії (див. Розділ 4.4).
Перед ін’єкцією SOFENTIL необхідно перевірити правильність розміщення голки або катетера в епідуральному просторі.
Діти ≤ 1 місяця (новонароджені)
Через високу варіабельність фармакокінетичних параметрів у новонароджених рекомендації щодо дозування давати не можна. Див. Також розділи 4.4 та 5.2.
Премедикація антихолінергічними препаратами (такими як атропін) рекомендується у всіх дозах, якщо антихолінергічні препарати не протипоказані.
SOFENTIL можна вводити у вигляді повільного болюсу в дозі 0,2 - 0,5 мкг/кг протягом 30 секунд або довше у поєднанні з індуктором анестезії. Для більших процедур (наприклад, операції на серці) можна вводити дози до 1 мікрограма/кг.
Підтримання анестезії у пацієнтів, що провітрюються
SOFENTIL можна вводити як частину збалансованої анестезії. Доза залежить від дози одночасно введеного анестетика, типу та тривалості операції. Початкова доза 0,3 - 2 мікрограми/кг дається у вигляді повільного болюсу протягом принаймні 30 секунд, а за необхідності можуть додаватися додаткові болюси 0,1 - 1 мікрограма/кг до загальної максимальної дози 5 мікрограмів/кг у серце хірургія.
SOFENTIL може вводити епідурально дітям лише анестезіолог, спеціально навчений педіатричній епідуральній анестезії, та для лікування опіоїдної депресії дихання. Повинне бути наявне відповідне реанімаційне обладнання, включаючи пристрої дихальних шляхів та опіоїдні антагоністи.
Педіатричних пацієнтів слід контролювати на наявність ознак пригнічення дихання принаймні протягом 2 годин після епідурального введення SOFENTIL. Застосування епідуральної анестезії суфентанілом у педіатричних пацієнтів зафіксовано лише у невеликої кількості пацієнтів.
Одноразова болюсна доза 0,25 - 0,75 мкг/кг суфентанілу, введена під час операції, забезпечувала купірування болю протягом 1-12 годин. На тривалість ефективного знеболення впливає хірургічне втручання та одночасне застосування епідуральних амідних місцевих анестетиків.
Пацієнти літнього віку (65 років і старше) та ослаблені пацієнти
Як і у випадку з іншими опіоїдами, дози слід зменшити у літніх та ослаблених пацієнтів.
Планована загальна доза повинна бути ретельно титрувана пацієнтам із будь-яким із наступних розладів:
- Некомпенсований гіпотиреоз
- Легеневі розлади, особливо при зниженні життєвої ємності
- Алкоголізм або печінково-ниркова недостатність (див. Також розділ 4.4).
Також рекомендується тривале післяопераційне спостереження за цими пацієнтами.
Пацієнтам, які перебувають на довготривалому лікуванні опіоїдами або з анамнезом зловживання опіатами, можуть знадобитися більш високі дози.
4.3 Протипоказання
- Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
- Внутрішньовенне введення при народженні або до перев’язки пуповини новонароджених під час кесаревого розтину не рекомендується через можливість пригнічення дихання новонародженого. Навпаки, епідуральне введення суфентанілу під час пологів не впливає на статус матері або новонародженого до доз 30 мкг (див. Розділи 4.4 та 4.6).
- Надмірна бронхіальна секреція
- Депресія дихання через інші ліки
- Захворювання, при яких слід уникати пригнічення дихання
Як і інші опіоїди, що вводяться епідурально, суфентаніл не слід вводити за наявності:
- сильна кровотеча або шок
- септицемія
- інфекції в місці застосування
- порушення гемостазу, такі як тромбоцитопенія та коагулопатія
- при антикоагулянтній терапії або супутній терапії іншими препаратами або в станах, які можуть бути протипоказанням до епідурального введення
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Внутрішньовенне введення суфентанілу повинно проводитись лише досвідченими анестезіологами в лікарнях чи інших закладах з ендотрахеальною інтубацією та обладнанням для штучної вентиляції легенів.
Слід регулярно контролювати життєві показники пацієнта. Сюди входить післяопераційна фаза.
Відповідно до інших сильнодіючих опіоїдів
Рівень пригнічення дихання залежить від введеної дози і може запобігти певному антагоністу опіоїдів. Оскільки пригнічення дихання може тривати довше, ніж ефект антагоніста опіоїдів, за пацієнтом слід спостерігати і може знадобитися інша доза конкретного антагоніста опіоїдів.
Глибока анестезія супроводжується важкою депресією дихання та втратою свідомості, яка може зберігатися або повертатися в післяопераційний період.
Гіпервентиляція під час анестезії може змінити реакцію пацієнта на СО2, що може спричинити знижену оксигенацію в період після анестезії.
Слід завжди враховувати ризик уповільнення пригнічення дихання та утримувати пацієнта під відповідним наглядом. Повинні бути наявні обладнання для реанімації та антагоністи опіоїдів.
Ризик одночасного прийому із заспокійливими препаратами, такими як бензодіазепіни або супутні препарати.
Одночасне застосування суфентанілу та седативних препаратів, таких як бензодіазепіни або супутні препарати, може призвести до седації, пригнічення дихання, коми та смерті. Через ці ризики супутнє призначення цих седативних препаратів має бути призначене для пацієнтів, для яких не існує альтернативних варіантів лікування. Якщо лікар приймає рішення про призначення суфентанілу одночасно із заспокійливими лікарськими засобами, слід застосовувати найнижчу ефективну дозу, а тривалість лікування повинна бути якомога коротшою.
Слід ретельно спостерігати за пацієнтами щодо наявності ознак та симптомів пригнічення дихання та седації. У цьому контексті настійно рекомендується інформувати пацієнтів та їх опікунів про ці симптоми (див. Розділ 4.5).
Зазвичай рекомендується припинити прийом інгібіторів МАО за два тижні до анестезії або операції.
Може виникнути скутість м’язів, що може призвести до пригнічення дихання. Цього можна запобігти повільним в/в. ін’єкція (зазвичай достатньо низьких доз), премедикація бензодіазепінами та використання міорелаксантів.
Суфентаніл може спричинити скутість м’язів після в/в. введення, яке може вимагати введення міорелаксантів. Тому суфентаніл не слід застосовувати пацієнтам з міастенією, оскільки використання міорелаксантів у цих пацієнтів недоречно.
Можуть виникати неепілептичні (міо) клонічні рухи.
Якщо пацієнту не призначено достатню дозу антихолінергічних засобів або якщо SOFENTIL поєднується з міорелаксантами без антихолінергічного ефекту, не можна виключати брадикардію або зупинку серця. Брадикардію можна лікувати атропіном.
Опіоїди можуть індукувати гіпотонію, особливо у пацієнтів з гіповолемією та у пацієнтів із серцевою недостатністю. Індукційні дози необхідно коригувати та вводити повільно, щоб запобігти серцево-судинній депресії. Необхідно вжити відповідних заходів для підтримки стабільного артеріального тиску.
Слід бути обережними у пацієнтів із черепно-мозковою травмою та підвищеним внутрішньочерепним тиском. Швидкі болюсні ін’єкції опіоїдів не слід робити пацієнтам із зниженим мозковим кровообігом або внутрішньочерепною компенсацією, оскільки короткочасне зниження артеріального тиску може супроводжуватися короткочасним зниженням церебрального перфузійного тиску.
Пацієнтам, які отримують хронічну опіатну терапію або в анамнезі зловживали опіоїдами, можуть знадобитися більш високі дози.
Зниження дози рекомендується пацієнтам похилого віку або ослабленим. Хоча у пацієнтів похилого віку більше не спостерігалося періодів напіввиведення, спостерігалася більша частота порушень кровообігу.
Опіоїди слід обережно титрувати пацієнтам із такими порушеннями: неконтрольований гіпотиреоз, захворювання легенів, зниження дихального резерву, алкоголізм, печінкова або ниркова недостатність. Ці пацієнти потребують тривалого післяопераційного спостереження.
Слід бути обережними при введенні епідуральної терапії пацієнтам із депресією дихання або пошкодженням дихальних шляхів та експозицією плода. Слід уважно спостерігати за пацієнтом протягом принаймні 1 години після кожної дози, оскільки може виникнути рання та тривала депресія дихання.
Частота серцевих скорочень плода може змінюватися під час епідурального введення, тому частоту слід контролювати і може знадобитися лікування.
Через високу мінливість фармакокінетичних показників у новонароджених існує ризик передозування або передозування внутрішньовенним введенням суфентанілу в неонатальний період. Див. Також розділи 4.2 та 5.2.
Безпека та ефективність застосування SOFENTIL епідурально дітям віком до 1 року не встановлені (див. Також розділи 4.2 та 5.1).
Очікується, що новонароджені та діти будуть особливо чутливі до пригнічення дихання, спричиненого суфентанілом, як і до інших опіоїдів. Тому перед використанням суфентанілу у новонароджених та дітей необхідно ретельно оцінити співвідношення користь-ризик.
Цей препарат містить 9 мг натрію в 1 мл розчину для ін’єкцій, що еквівалентно 0,45% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми вживання 2 г натрію на дорослу людину.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Депресанти центральної нервової системи (ЦНС)
Барбітурати, бензодіазепіни, нейролептики, загальні анестетики та інші неселективні депресанти ЦНС (наприклад, алкоголь) можуть посилити індуковану опіоїдами депресію дихання.
Якщо пацієнт приймає депресанти ЦНС, буде достатньо меншої, ніж зазвичай, дози SOFENTIL. Одночасне застосування з SOFENTIL пацієнтам із спонтанним диханням може збільшити ризик пригнічення дихання, глибокої седації, коми та смерті.
Вплив SOFENTIL на інші ліки
Дозу депресантів ЦНС слід зменшити після введення SOFENTIL. Це особливо важливо після операції, оскільки глибока анестезія пов’язана зі значним пригніченням дихання, яке може зберігатися або повертатися в післяопераційний період.
Введення депресантів ЦНС, таких як бензодіазепіни, може непропорційно збільшити ризик пригнічення дихання у цей період.
При застосуванні високих доз суфентанілу одночасне введення оксиду азоту або навіть невеликих доз бензодіазепінів (наприклад, діазепаму чи мідазоламу) може призвести до зниження серцевої функції (зниження артеріального тиску та зниження серцевого викиду та частоти серцевих скорочень).
Введення суфентанілу з суксаметонієм може спричинити брадикардію, особливо якщо пульс і без того низький (наприклад, у пацієнтів, які приймають антагоністи кальцію або бета-блокатори). Тому бажано зробити відповідне зменшення дози одного або обох препаратів.
Інгібітори ферменту моноаміноксидази (МАО)
Під час лікування інгібіторами МАО за 14 днів до цього спостерігалися небезпечні для життя взаємодії з боку ЦНС (неспокій, ригідність м’язів, висока температура, судоми), а також на функції дихання та кровообігу (депресія кровообігу, гіпотонія, гемодинамічна нестабільність, кома). опіоїдне лікування петидином. Ці взаємодії із суфентанілом не можна виключати, і тому рекомендується припинити застосування інгібіторів МАО (принаймні) протягом 2 тижнів до операції або анестезії.
Одночасне застосування суфентанілу з серотонінергічними препаратами, такими як СІЗЗС, ІЗМР або МАО, може збільшити ризик розвитку серотонінового синдрому, що потенційно загрожує життю.
Інгібітори CYP3A4 (цитохром P450 3A4)
Суфентаніл метаболізується переважно ферментами цитохрому Р450 3А4 людини. Тим не менше, не спостерігалося пригнічення його ефектів in vivo еритроміцином (відомим інгібітором ферментів цитохрому P450 3A4). Хоча клінічних даних бракує, результати досліджень in vitro свідчать про те, що інші потужні інгібітори ферментів цитохрому P450 3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть інгібувати метаболізм суфентанілу. Це може збільшити ризик тривалої або уповільненої депресії дихання. Одночасний прийом цих препаратів вимагає особливого догляду та спостереження за пацієнтом. Може знадобитися зменшення дози суфентанілу.
4.6 Фертильність, вагітність, лактація
Існує небагато досвіду внутрішньовенного застосування суфентанілу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не показали ніяких тератогенних ефектів. Як і у випадку з іншими лікарськими засобами, перед введенням слід оцінити користь лікування від потенційного ризику для пацієнта.
Внутрішньовенне введення під час пологів або перед перев’язуванням пуповини під час кесаревого розтину протипоказане через можливість депресії дихання у новонародженого.
Суфентаніл швидко перетинає плаценту, і концентрація лінійно зростає із збільшенням концентрації у матері. Співвідношення концентрації пупкової вени до материнської венозної концентрації становить 0,81.
Суфентаніл можна вводити епідурально. Контрольовані клінічні дослідження під час пологів показали, що суфентаніл, доданий до епідурального бупівакаїну в загальній дозі до 30 мікрограмів, не робить шкідливого впливу на матір та новонароджених. Суфентаніл проникає через плаценту. Після епідурального введення загальної дози, що не перевищує 30 мікрограмів, у пупковій вені були виявлені середні концентрації в плазмі 0,016 нг/мл.
Протиотрути для дитини завжди повинні бути доступними.
Суфентаніл виводиться з грудним молоком. Тому слід дотримуватися обережності при призначенні суфентанілу годуючим матерям.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Суфентаніл має великий вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Пацієнти не повинні керувати автотранспортом або працювати з механізмами, якщо з моменту введення SOFENTIL не минуло достатньо часу.
Пацієнтів не слід виписувати додому без нагляду, і їм слід рекомендувати уникати вживання алкоголю.
4.8 Небажані ефекти
Безпеку суфентанілу оцінювали у 650 пацієнтів, які отримували суфентаніл, які брали участь у 6 клінічних дослідженнях. З них 78 пацієнтів брали участь у 2 дослідженнях, в яких суфентаніл вводили внутрішньовенно як анестетик для індукції та підтримання анестезії у осіб, які перенесли велику операцію (шунтування коронарних артерій або операція на відкритому серці). Решта 572 випробовуваних брали участь у 4 дослідженнях з епідуральним введенням суфентанілу як післяопераційного знеболюючого препарату або як знеболююче доповнення до епідурально введеного бупівакаїну під час пологів та вагінальних пологів. Цим суб’єктам вводили принаймні 1 дозу суфентанілу та отримували дані про безпеку.
Найпоширенішими побічними реакціями (із частотою захворюваності ≥ 5%) із зведених даних цих досліджень були: седація (19,5%), свербіж (15,2%), нудота (9,8%) та блювота (5,7%).
Частота, тип та тяжкість побічних реакцій у педіатричних пацієнтів будуть такими ж, як у дорослих.
У наступній таблиці перелічені побічні реакції, про які повідомляли при застосуванні суфентанілу в ході клінічних випробувань або досвіду після продажу.
Побічні реакції класифікуються за заголовками частоти, використовуючи наступні домовленості: дуже поширені (≥1/10), загальні (≥1/100 до контактних умов та умов використання Довідка Зворотній зв'язок Конфіденційність Файли cookie