З якими мовними проблемами ви найчастіше стикаєтесь з дітьми у своїй амбулаторії?

співбесіда

В амбулаторії ми зазвичай стикаємося з порушеннями звукової сторони мови, а це означає, що батько звертається до нас із проблемою, що дитина неправильно вимовляє певний голос або кілька звуків. Завдання логопеда - з’ясувати, що є причиною порушення вимови у даному голосі чи групі звуків. Виходячи з цього, визначаються вихідні точки терапії.

На тлі порушення звукової сторони мови це може бути, наприклад, порушення моторики артикуляційних органів, це може бути проблема слухової обробки в мозку, вербальна диспраксія, де на задньому плані знаходиться проблема з вимовою рухові порушення мовного планування. Розуміння у цих дітей не становить жодної проблеми, але вони важко говорять словами. Коли у дитини є проблеми з вимовою звуків, це також може бути порушенням слуху. Збільшена носоглотка часто знаходиться на тлі порушень вимови.

Багато батьків шукають нас, бо дитина почала говорити пізніше, пізніше «розмовляти», але мова зрозуміла лише найближчим оточенням, або її граматика неправильна. Ми часто виявляємо, що це специфічний порушений розвиток так званої мови. дисфазія розвитку, коли розвиток мовлення значно відстає від розумового розвитку дитини.

В амбулаторії я переважно доглядаю за дітьми з вадами слуху, які мають слуховий апарат або кохлеарний імплантат. Ця область - справа мого серця. Кілька років я працював у Словацькому центрі кохлеарної імплантації в Братиславі. Я маю багаторічний досвід роботи з дітьми з вадами слуху в закордонних центрах. Я тісно співпрацюю з відомим слухово-словесним терапевтом пані Сюзанне Шмід-Джованніні, яка є моїм вихователем. Моя мета - щоб дитина з вадами слуху вивчала розмовну мову через залишки слуху. Я прагну до того, щоб таку дитину виховували та виховували в компанії слухаючих однолітків і вели щасливе і задоволене життя з друзями як у громаді глухих, так і в суспільстві більшості людей, що чують.

У нас також є багато дітей та дорослих із порушеннями голосу в амбулаторії. У дітей це переважно дитяча гіперкінетична дисфонія. Зазвичай це з’являється з часом у невеликих «гучномовцях», які перевантажують свої голосові органи, перевантажують їх, а згодом починають неправильно формувати голос. Тоді їхній голос звучить грубіше, на тлі формування голосу чути бурчання і часто брязкіт. Дорослі пацієнти також звертаються до нас із розладами голосу через парез голосових зв’язок, розладами голосу через перевантаження голосових зв’язок (наприклад, вчителі, яким доводиться багато говорити і з часом починають «втрачати» голос).

До нас також звертаються дорослі пацієнти з хронічною кульгавістю, діти з початковою або фіксованою кульгавістю. Ми також маємо справу з пацієнтами з афазією, яка є мовним розладом, що виникає внаслідок фокального ураження мозку, або пацієнтами з дизартрією, розладом мови, що виникає внаслідок органічного ураження нервової системи. Логопедія - це чудова наука, де логопед повинен мати багато знань з таких дисциплін, як оториноларингологія, неврологія, психологія, нейропсихологія, лінгвістика, сурдопедія, медична педагогіка, медична реабілітація та інші, щоб мати можливість точно визначити, де у дитини є проблему, а потім з батьком.

У вас є понад 25 років досвіду в цій галузі, якщо ви можете порівняти, які діти мали порушення мовлення тоді і зараз, ви можете побачити різницю?

Коли батько більше не повинен відкладати візит логопеда?

Це залежить від того, про яку порушену комунікативну здатність йде мова. Що стосується розвитку вимови, то вона поступово вдосконалюється у розвитку мовлення. Приблизно до п’ятого курсу це фізіологічне явище, що розвивається, коли дитина ще не правильно вимовляє деякі звуки. У разі неправильної вимови, в період між 5.-7. року життя може відбутися спонтанна корекція вимови. Однак навіть у цей період існує ризик того, що дитина почне видавати певний звук неправильно, і ця неправильна вимова буде виправлена. Наприклад, якщо дитина формує голос R «горло» (так званий велярний ротацизм), малоймовірно, що неправильна вимова R голосу спонтанно зміниться. Якщо порушення вимови зберігається і після семи років, неправильна вимова звуку зазвичай фіксується, і ми не можемо очікувати його спонтанного поліпшення. Перед початком навчання дитина повинна була засвоїти правильну вимову всіх займенників рідної мови, щоб вона могла легко вивчити письмову та читаючу мову.

Існує кілька факторів, що викликають порушення вимови. Тут діє принцип: чим раніше ми з’ясуємо, що стоїть за проблемою, тим швидше можна усунути порушення артикуляції. Виходячи зі свого понад двадцяти п’ятирічного досвіду, я рекомендую батькам проконсультуватися з порушенням мовлення дитини з логопедом, в ідеалі після четвертого року життя. Ретельне обстеження виявить причину проблем з артикуляцією. Це може бути легке порушення слуху, збільшення носоглоткової мигдалини (аденоїдна рослинність), коли діти неправильно дихають ротом, що негативно впливає на розвиток артикуляції. Порушення може бути спричинене посиленням висипу на язиці, неправильним мовним мовленням, тривалим використанням соски та пов’язаними з цим міофункціональними розладами.

Щодо розвитку мовлення, я часто стикаюся з думкою непрофесіонала: якщо дитина не розмовляє близько трьох років, це нормально, але їй потрібен лише час, щоб «поговорити». Якщо дитина у віці трьох років спілкується зі звуками або якщо її мова незрозуміла, це неправильно. Протягом трьох років дитина повинна вже використовувати речення у своїй промові, вміти переказувати переживання, розуміти кілька команд і опановувати близько 600-1000 слів. Він також повинен розпочати випуск чотирискладових слів до кінця третього року. Наприклад, якщо дитина не потребує спілкування, не показує і не просить іграшок протягом першого року, батько повинен попередити, якщо вони не намагаються привернути увагу дорослого за допомогою візуального контакту та жестів у зв'язку з вокалізацією . Також слід звертати увагу на випадки, коли дитина не реагує на замовлення, запитання чи дзвінки батьків чи іншого партнера по спілкуванню. У дитини може спостерігатися прогресуюча втрата слуху, порушення слухового сприйняття або слухової обробки, або це може бути аутизм.

Дворічному хлопцеві слід використовувати двословні сполучення, запитувати «де він?», Говорити приблизно 50 слів, і його мова повинна бути зрозумілою для коханих. Якщо дитина не утворює двослівних сполучень, її мовлення незрозуміле його близьким і використовує менше 10 зрозумілих слів, батьки повинні проконсультуватися з логопедом.

У Словаччині існує скринінговий опитувальник TEKOS, який охоплює дітей із потенційним ризиком для розвитку мови з 8-місячного віку. Ми сподіваємось, що педіатри незабаром використовуватимуть цю анкету в масштабах всієї країни, виявляючи дітей із групи ризику з точки зору розвитку мови та направляючи їх безпосередньо до логопеда/клінічного логопеда в ранньому віці. Тут я також хотів би зазначити, що ми часто зустрічаємо дітей, які мають грубий голос з відтінком бурчання. Є також діти, які наприкінці дня «втрачають» голос. Батьки часто думають, що дитині холодно чи випив щось холодне. Тут необхідно усвідомити, що це можуть бути діти з дитячою гіперкінетичною дисфонією. Якщо голос сформований неправильно, діти можуть зруйнувати свої голосові зв’язки, на них можуть утворитися вузлики. Батьки таких дітей повинні проконсультуватися з цією проблемою у логопеда та фоніатра. Логопеди вчать дітей із порушеннями голосу правильній техніці формування голосу.

Скільки часу тренуватися вдома?

Батько є головною ланкою у всьому процесі реабілітації, оскільки він проводить найбільше часу з дитиною. Логопед покаже батькові, як потрібно виконувати часткові цілі терапії (наприклад, як вивести звук, згодом автоматизувати та зафіксувати правильну вимову звуку у спонтанній мові дитини). Роль батька полягає в регулярній роботі з дитиною над індивідуальними логопедичними цілями, встановленими логопедом. Ми рекомендуємо практикувати завдання з дитиною з меншими інтервалами кілька разів на день.

Коли дитина повинна вміти вимовляти R? Які найкращі методи вивчення Р?

До семи років дитина повинна навчитися правильно говорити звук R. Однак це не означає, що неправильну вимову звуку R не потрібно вирішувати у співпраці з логопедом. Може трапитися так, що дитина навіть у три роки не в змозі підняти язик за верхніми різцями. Це може бути збільшена вуздечка мови, ослаблена середня частина язика або дитина дихає ротом із збільшеною носоглотковою мигдалиною. Мова також може ослабнути в результаті тривалого використання соски або пиття з дитячої пляшечки. Тоді ми рекомендуємо якомога швидше усунути шкідливі звички, а потім розпочати виправляти вимову голосу R у більш ранньому віці дитини відповідно до вказівок логопеда.

Як навчити маленьку дитину від поганої вимови? Хіс, пропускаючи букву К, плутаючи S з Š.

На основі ретельної діагностики дотримуйтесь рекомендацій логопеда.

Яких помилок уникати дітям, які ростуть у багатомовному середовищі?

В даний час наголошено на перевагах двомовної освіти для дітей, хоча раніше це не завжди було так. Переваги стосуються загального функціонування дитини в ситуації спілкування. Було виявлено, що діти-білінгви більш комунікативні та прагматично володіють розмовою. Також вважається, що мозок двомовних має більш щільну мережу синапсів і більше нейронів. Дослідження виявили, що дегенеративні захворювання (різні форми деменції) виникають у двомовних людей у ​​більш пізньому віці порівняно з одномовними. Також було встановлено, що білінгви можуть краще регулювати емоції.

Якщо дитина росте в етнічно змішаній місцевості або в природно мовному змішаному середовищі, батьки не знають про двомовну освіту. Зазвичай рекомендується пов’язувати використання однієї мови з конкретною особою. Наприклад, моя мати з дитиною розмовляє словацькою з дитиною, батько - угорською або англійською. Окрім цього підходу, існують і інші форми вивчення іноземної мови, напр. протягом трьох років дитина повинна вивчити одну мову, на якій розмовляють обидва батьки. Після третього курсу додається мова, якою дитина буде напр. виховувати і буде для нього домінуючою мовою. Інший приклад - вивчення двох мов одночасно та прив’язка їх до різних середовищ. Вдома дитина розмовляє руською мовою, в школі чи у лікаря словацькою мовою. Дослідження підтверджують, що розвиток мовних навичок у білінгвальних дітей у ранньому та дошкільному віці принципово не відрізняється від розвитку нормально розвиваються одномовних дітей.

У швидкій допомозі ми часто зустрічаємось з тим, що напр. батько словак розмовляє з дитиною з народження англійською мовою (тобто не рідною мовою), а мати словацькою. Якщо дитина суттєво не відстає у розвитку словацької мови, рекомендуємо продовжувати в такому т.зв. навмисне двомовність. Однак для батьків важливо оволодіти мовою на високому рівні, оскільки неправильна граматика та недосконала вимова можуть негативно вплинути на засвоєння дитиною іноземної мови. Якщо ми спостерігаємо значне відставання у розвитку словацької мови у дитини, ми рекомендуємо стимулювати розвиток лише словацької мови. У таких випадках ми намагаємось з’ясувати, чи не є значне відставання у розвитку словацької мови спричиненим особливо порушеним мовленнєвим розвитком у дитини, т.зв. дисфазія розвитку.

Ви також працювали в США, ви бачите деякі відмінності у підході до логопедичної справи, за кордоном?

У США я працював у центрі для дітей з вадами слуху. Я повернувся звідти десять років тому. На той час у нашій країні та в США були порівняно великі відмінності у вихованні та навчанні дітей з вадами слуху. Дітям з вадами слуху там поставили діагноз у ранньому віці, і незабаром після виявлення вади слуху їм було призначено якісний пристрій компенсації слуху. Згодом ці діти були «занурені» у світ звуків і розвинули розмовну мову через слух. Відтоді йому також вдалося організувати кілька конгресів, конференцій та семінарів у Словаччині з ерудованими іноземними та вітчизняними експертами, що працюють з дітьми з вадами слуху. Рівень турботи щодо розвитку розмовної мови через слух перейшов на зовсім інший рівень, ніж був десять років тому.

Незабаром після повернення із США я почав співпрацювати з Фондом Понтіса. Цей фонд брав участь у створенні програми раннього догляду за дітьми з вадами слуху в домашніх умовах, так званої Мобільний вчитель. Я також спробував роботу мобільного вчителя, який надавав допомогу батькам та терапію дитини з вадами слуху безпосередньо вдома. Я працював у команді людей, які перевели догляд за дітьми із порушеннями слуху на якісно вищий рівень, завдяки інтенсивній роботі з дитиною з раннього віку. Діти з вадами слуху, з якими я стикався, оскільки їм було лише кілька місяців, швидше прогресували у розвитку мовлення пізніше, ніж діти, які почали отримувати логопедичну допомогу у віці трьох і більше років.

У Словаччині в 2018 році було створено Центр для дітей із вадами слуху (аудіоцентр) NÚDCH Kramáre, що суттєво сприяє підвищенню рівня догляду за дітьми з вадами слуху також з точки зору розвитку їхніх мовних навичок. Зараз я працюю з двома клінічними логопедами під егідою Фонду Понтіса, щоб адаптувати іноземну програму стимулювання для розвитку мовних та слухових навичок для маленьких дітей з вадами слуху. Цей реабілітаційний матеріал (посібник) буде призначений переважно для батьків та фахівців, які працюють з дітьми з вадами слуху. Наважусь сказати, що в області діагностики та подальшого догляду за дітьми із порушеннями слуху Словаччина за останні десять років перейшла на більш високий рівень.