Резюме

Ключові слова: Хвороба Шагаса, дієта, харчовий статус, серцево-судинні фактори ризику.

Науково-дослідна робота

Анотація

Ключові слова: Хвороба Шагаса, дієта, харчовий статус, серцево-судинні фактори ризику.

Вступ

Хоча предмет все ще вивчається, кілька робіт вказують на те, що імунна відповідь проти паразита, основна для боротьби з інфекцією, буде брати участь у пошкодженні серця, яке спостерігається в хронічний період, опосередкований аутоімунними реакціями, викликаними антигенами паразита (5).

Слід враховувати, що імунна система людини може впливати на її харчовий статус (7-8), отже, зміни в ній можуть впливати на еволюцію патології.

Крім того, незважаючи на важливість цієї хвороби, немає інформації про те, як харчовий статус може вплинути на її розвиток. Нещодавно кілька досліджень почали вивчати можливі кореляційні зв'язки між серцево-судинними факторами ризику та еволюцією хвороби Шагаса у напрямку до СКК (9).

Метою даної роботи є характеристика споживання їжі та визначення харчового статусу вибірки пацієнтів із хворобою Шагаса, які відвідують періодичний клінічний контроль у кардіологічній службі лікарні Сентенаріо міста Росаріо.

Описове, спостережне, перерізне дослідження було проведено на вибірці пацієнтів із хворобою Шагаса, які відвідували періодичний клінічний контроль у кардіологічній службі лікарні Сентенаріо у місті Росаріо. Критеріями включення були: пацієнти чоловічої та жіночої статі у віці від 20 до 65 років із позитивною серологією на Шагаса, які добровільно погодились взяти участь у дослідженні та підписали інформовану згоду. Відповідно до критеріїв, встановлених PAHO-ВООЗ (10), серологічно позитивним пацієнтом вважається той, хто пройшов позитивний тест принаймні двома різними біохімічними тестами, включаючи непряму імунофлуоресценцію (IFI), непряму гемаглютинацію (HAI) або ферментно-зв’язаний імуносорбентний аналіз (ІФА). Пацієнти із захворюваннями серця, не пов’язаними із хворобою Шагаса, були виключені; ті, хто переживав симптоматичну інфекцію іншого походження або переніс її протягом останнього місяця; ті з явними порушеннями всмоктування; пацієнтам із хронічними запальними захворюваннями, вагітним і годуючим жінкам.

Конструкції поперечного перерізу характеризуються тим, що в кожному досліджуваному досліджуваному проводиться лише одне вимірювання в часі, змінні збираються одночасно, тому вони мають низький масштаб рівня причинності. Однак вони корисні для характеристики стану здоров'я обраних зразків (11).

Зважаючи на вагу та зріст, його розраховували в індексі маси тіла (ІМТ) у кілограмах на квадратний метр, а в окружності талії та стегон - в індексі талії/стегон (ICC). Надмірна вага визначалася як ІМТ від 25 до 30, а ожиріння - ІМТ більше 30. Що стосується ХСН, то серцево-судинний ризик був встановлений, коли він був вище 0,88 у жінок та 1 у чоловіків. (12)

Було проведено особисте інтерв’ю, в ході якого було проведено опитування для збору соціально-економічних та культурних змінних та напівкількісний опитувальник щодо частоти споживання їжі (FFQ) для кількісної оцінки споживання їжі. Для оцінки розміру порцій їжі використовували фотографічний атлас харчових моделей. FFQ та Атлас є затвердженими інструментами для використання в Аргентині (13,14).

Для опису якісних змінних були розраховані абсолютна та відносна частоти. Значимість відмінностей між пропорціями аналізували, використовуючи тести Chi-Square або тести точної ймовірності Ірвіна Фішера, якщо це доречно. Тести гіпотез із пов'язаними значеннями р нижче 0,05 вважалися статистично значущими (р ТАБЛИЦЯ 1. Загальна характеристика досліджуваної вибірки відповідно до статі.

харчування
* Статистично значущі відмінності.
Використаний статистичний тест: Т-критерій Стьюдента, тести Хі-квадрат та точні ймовірнісні тести Ірвіна Фішера відповідно до розподілу аналізованої змінної.

На малюнках 1 і 2 показано різницю між статями в індексі маси тіла та індексі талії/стегна, що є статистично значущим в обох випадках. Жінки мали більше надмірної ваги або ожиріння та співвідношення поперек/стегна із серцево-судинним ризиком. Виділяється, що 70% чоловіків та 90% жінок мали надлишкову вагу або страждали ожирінням, а 78,9% жінок та 27% чоловіків мали показник талії-стегна серцево-судинного ризику.

РИСУНОК 1. Зв'язок між індексом маси тіла та статтю пацієнтів. Рисунок 2. Зв'язок між показником талії/стегна та статтю пацієнтів.

У жінок середньодобове споживання ккалорій становило 1881,2 ± 610,7, а у чоловіків 2286,7 ± 1126,2; знаходження статистично значущих відмінностей між обома групами (p = 0,015).

Таблиця 2. Споживання макроелементів (%) сприяло загальній калорійності порівняно з рекомендаціями. * Харчові путівники для населення Аргентини. Друге видання Гасло S, редактор. Буенос-Айрес, Аргентина: AADYND - Аргентинська асоціація дієтологів та дієтологів; 2006 рік.
* Рада Інституту медицини, харчування та харчування. Дієтичні довідкові норми споживання енергії, вуглеводів, клітковини, жирів, жирних кислот, холестерину, білків та амінокислот (макроелементів). Вашингтон, округ Колумбія: Національна академія преси, 2005.

Аналізуючи споживання різних груп продуктів харчування, як показано в таблиці 3, спостерігається, що статистично значущі результати були отримані між статтю для нежирної яловичини, холодних нарізок та ковбас, свинини та алкогольних напоїв, які більше вживали чоловіки, та цільних молочних продуктів продуктів і солодких напоїв жінки більше вживали в їжу.

Середнє споживання фруктів становило менше 1 одиниці на день. Зокрема, середнє споживання цитрусових складало 2 одиниці на тиждень у чоловіків та 3 одиниці у жінок.

Споживання овочів становило від 300 до 345 г в середньому щодня, картопля вносила майже 60 г до цієї групи. Найбільше споживалася група овочів з червоних та жовтих овочів, тобто тих, які, як правило, вживаються у вареному вигляді (гарбуз, морква, гарбуз, помідор). Внесок зеленого листя становив менше 1 невеликої порції на день.

Що стосується куріння, куріння сигарет було частішим, ніж у жінок. Понад 55% курять або в даний час палять, цей відсоток становить менше 50% у групі жінок

Обговорення

Обмеження конструкцій поперечного перерізу відомі, однак, у цьому випадку це дозволяє нам охарактеризувати споживання їжі та харчовий статус досліджуваної проби, мета якої викладена в цій роботі (11).

З огляду на дефіцит досліджень, які на сьогоднішній день стосувались стану харчування та дієтичного споживання у пацієнтів із хворобою Шагаса, для аналізу загальних характеристик, харчового стану зразка та його дієтичного споживання, ми використовували рекомендації ВООЗ профілактики серцево-судинних захворювань та дієтичні рекомендації для населення Аргентини (18,19).

Аналізуючи внесок кожного з макроелементів у загальну калорійність, ми виявили, що жири перевищували максимальну рекомендацію в 30% (23). У порівнянні з результатами Національного обстеження харчування та охорони здоров'я, жінки в цій вибірці мали більше споживання жирів і менше вуглеводів, тому розподіл внеску макроелементів у загальну калорійність не є гармонійним, як би знайдено в Національному опитуванні (22).

Підкреслюється, що калорійність алкогольних та солодких напоїв була високою, вважали порожніми калоріями і рекомендували вживати зрідка (19).

Рекомендація щодо споживання цільнозернових злаків не виконується, оскільки хліб, печиво та зерна, спожиті цим зразком, мають білий колір і, відповідно, знебарвлені (18,19).

Споживання бобових культур, промоція яких вказує на внесок рослинних білків і клітковини, була дуже низькою (18,19).

Вибір м’яса не відповідає рекомендаціям, оскільки переважне споживання жирного м’яса та низький вміст риби. Зазначається, що курятина більше вживалася без шкіри, ніж зі шкірою (19).

Рекомендація щодо спорадичного споживання холодних нарізок та ковбас, оскільки це важливе джерело насичених жирів та натрію, не була виконана у дослідженій вибірці. І подібне сталося з молочними продуктами, оскільки цілі продукти споживались більше, ніж знежирені, знаходячи іншу групу продуктів, яка вносить насичені жири в раціон цієї групи пацієнтів (18,19).

Незважаючи на те, що рослинні олії перевищували споживання тваринних жирів, що рекомендується за даними ВООЗ для зменшення споживання насичених жирів, у майбутньому необхідно буде проаналізувати профіль жирних кислот, що містяться в усій дієті з огляду на рекомендації, яка передбачає, що насичені жири становлять менше 10% від загальної споживаної енергії (18).

Щодо споживання фруктів та овочів, 400 г на день, рекомендовані ВООЗ, досягли чоловіки та жінки. Однак зазначається, що споживання варених овочів було високим, а сирих овочів та цитрусових, джерел вітаміну С низьким (18).

Що стосується куріння, згідно з нашими результатами, досліджений зразок не відповідає рекомендаціям ВООЗ, які пропонують виключити куріння сигарет (18).

Що стосується впливу конкретних поживних речовин, то в останні роки деякі випробування почали перевіряти вплив деяких вітамінів, мінералів - переважно антиоксидантів - або жирних кислот на еволюцію серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із хворобою Шагаса.

Є два нещодавно опубліковані протоколи. Один з них планує перевірити вплив добавок селену та оцінити розвиток серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із хворобою Шагаса (25).

Надалі ми стикаємось із проблемою переведення дієтичного споживання на поживні речовини та оцінки відповідності рекомендаціям щодо споживання вітамінів та мінералів, а також проведення аналізу ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у цих пацієнтів із хворобою Шагаса.

Результати

Надійшла: 17.03.2016
Прийнято: 12.12.2016