28 липня 2016 р. 15:05

Раніше

Вапняк Мікеланджело

Міста витратили величезні суми на побудову та підтримку мережі, яка забезпечує належне водопостачання. Наприклад, у Лондоні в 13 столітті була побудована водопровідна система, відома як Великий водопровід, яка подавала свіжу воду з джерела за міськими стінами в центральну частину Лондона, куди люди мали вільний доступ. Вартість обслуговування та очищення системи іноді згадується в записах. А 14-15. У 16 столітті мережа акведуків була поширена на інші частини міста. Подібні рішення застосовувались і в інших середньовічних містах.

Пиття води також відзначалося в середньовічних релігійних текстах. У деяких агіографічних текстах (наука про дослідження життя святих) ми читаємо, наприклад, як святі утримувались від вживання алкоголю та пили натомість воду. Деякі монастирські громади, організовані за суворими правилами, також рекомендували друзям залишатись з питною водою.

алкоголь

Деякі середньовічні покаянні посібники карали людей за їхні гріхи, позбавляючи їх кращої їжі та пиття. А 10-11. У випадку блюзнірства Берчард Вормс, який жив у 16 ​​столітті, прописав семиденний піст на хліб і воду на випадок богохульства, навіть несвідомого, і якщо хтось вчинив той самий гріх вдруге чи втретє, він мав терпіти хліб і воду протягом 15 днів. Хоча у вищезазначеному випадку вода, очевидно, була формою покарання, з цього не випливає, що церковні особи намагалися вбити грішників. Швидше за все, вважалося, що така менш гедоністична дієта може бути придатною для запобігання майбутнім незначним гріхам.

Беда Венерабіліс зазначив, що король Нортумбрії Еадвін створив пункти біля чистих джерел уздовж найбільш часто використовуваних доріг, де втомлені мандрівники зможуть втамувати спрагу за допомогою бронзових посудин для пиття. Через століття, коли Мікеланджело страждав від каменів у нирках, його лікар порадив шукати джерела охолоджуючої води за межами Риму. У своєму листі-відповіді геній Ренесансу повідомив, що з того часу, як він пив вранці та ввечері з джерела, розташованого приблизно в 65 кілометрах від Риму, він почувався набагато краще. Він додав, що не повинен готувати з кимось іншим і пити щось інше.

Тож середньовічні люди усвідомлювали, що не всю воду можна споживати. Особливу обережність слід було дотримуватися, щоб не пити воду у містах, на болотах та інших стоячих водах. Однак якщо вони знали, що вода надходить з доброго джерела, вони не соромлячись пили з неї. Вони просто не хвалились цим, як і ми.