Новини збережені у вашому профілі

пресі

Смерть Маргарет Тетчер, відомої колишньої обіцянки посади прем'єр-міністра Великобританії, знаходить очікуване рясне і виправдане відлуння в іспанській пресі.

Тут я не збираюся говорити про чесноти та вади нині неіснуючої політики, до якої почуття та думки були і відомі на будь-який смак: це завдання я із задоволенням залишаю опіці політологів та істориків. Тут я буду говорити про мову: іспанської мови в двох значеннях цього слова в цьому контексті - кастильської, також поширеної за океаном, та некастильських мов Іспанії. Зокрема, я збираюся поговорити про те, скільки ЗМІ країни висловлювали реальність, втілену у згаданій дамі протягом останніх майже 40 років.

Історія почалася з її майже одностайної кваліфікації, після перших вагань, як "прем'єр-міністра". Тепер, мабуть, ми звикли. Але на початку (і досі зберігається) післясмак, залишений цим виразом, полягає в тому, що після нього приходять інші міністри: другий, третій,? Насправді видається більш повним визначити її як "прем'єр-міністра": посада ("прем'єр-міністр") не передбачає сексу, і статті "the" достатньо, щоб вказати на жіночність саме цього її мешканця, як це і є достатньо в "члені", без необхідності нав'язувати остаточне "а" і народжувати "члена" - це свого часу зробив цілий міністр і викликав колосальний народний галас.

Але перейдемо до розпорядку дня. Поверховий огляд преси цих днів пропонує нам справжні перлини. Найціннішим, без сумніву, є твердження, що пані Тетчер була "єдиною жінкою, яка досягла посади прем'єр-міністра у Великобританії". По-перше, чи думає клерк, що людина могла стати "прем'єр-міністром"? По-друге, у Сполученому Королівстві відсутня посада "прем'єр-міністра", тому вона не може виконуватися, і, отже, твердження, напевно, неправдиве.

Пліч-о-пліч за другим місцем, кілька речень зазнають невдачі у лестощах, без сумніву, задуманих лестощами. У деяких випадках це, мабуть, дефект перекладу, як, наприклад, коли деякі англійські слова нинішнього прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона передаються, імовірно, наприклад, "Ми втратили великого лідера". Англійський "лідер", як і його "прем'єр-міністр", не вказує стать, і, отже, однаково стосується і чоловіків, і жінок. У своєму вимушеному виборі між "un" та "una" іспанський перекладач незграбно зупинився (не в одній газеті) на "una", найменш приємному виборі для людини, якій підлещують: бути великим лідером не гарантує бути великим лідер (він не виключає, що є більші чоловіки), ідею, яку, мабуть, хотів висловити Кемерон. Її передбачуваний опис Обами як "чемпіона свободи" відтворює проблему: "чемпіон" також не займається сексом, але "чемпіон" робить і обмежує сферу застосування жінками. Те саме: "був світовим лідером впливу", який приписують Тоні Блеру: він обмежує похвалу, виключаючи чоловіків із змагань.

У третьому взводі фірми, відповідальні за погану похвалу, є безпосередньо іспаномовними, і тому слова не перекладаються. Я ще раз вибираю невеликий зразок, анонімний:

-"Тетчер була однією з великих поборниць неолібералізму": менш великою, ніж якби вона була однією з великих поборниць.

- Перший західний лідер, який довіряв Горбачову та Перебудові ": менший за масштабами, ніж якби вона була першим лідером.

-"Маріано Рахой (?) (Похвалив її як одного з важливих політичних лідерів 20 століття": ще раз решта лідерів (чоловіків) можуть бути важливішими.

Спільний знаменник повторюваної проблеми полягає у сліпому вживанні "жіночої" форми слова за допомогою відповідного "чоловічого роду", що входить до граматичного роду ("el", "un"), але не до сексу, як це робиться не володіти ним. - "Прем'єр-міністри обох статей" є цілком прийнятним і цілком зрозумілим, але це не було б, якби "міністр" носив чоловічу стать, як "міністр" носив жіночий: "прем'єр-міністри обох статей" абсурдний. Це мова, іспанська мова (подібно до відповідних латиноамериканців), а інші упередження виникли в незнанні.

Невдача і несамовитість цієї практики походить від плутанини (я не знаю, чи через наївність, незрозуміле в ораторах або через погано обгрунтовану та неправильно зрозумілу політичну волю) між значенням статі слова, яке може відсутність у ньому, а також біологічна стать референта, що завжди існувала в ньому, тепер непокірна проблема, яку вже публікує серед інших сучасний автор (Faro de Vigo 11/3/12, El País 8/8/2012, Фаро де Віго, 18.3.2013). Тоді настав час розбудити всіх і використовувати мову з вірністю, відмовляючись від цієї практики, пропонуючи її в жертву заради часткової мети партизанської пропаганди, помилково представленої як реальність.

* Професор лінгвістики Університету Ессекса