Огляд іммігрантів у європейському суспільстві

Загальна кількість даних

Станом на 1 січня 2019 року

статистика

малий ЄС 446,8 млн населення

    Ця загальна кількість включена

20,9 млн. Громадян, які не є членами ЄС (4,7% від усіх громадян ЄС) В іншому відношенні ця загальна кількість включена

34,2 млн. Людей, народжених за межами Європи (7,7% від усього населення ЄС)

* Сюди не входять особи, народжені в іншій державі-члені

Частка населення, народженого за кордоном, нижча в ЄС, ніж у більшості розвинених країн.

Відсоток населення, народженого за кордоном в окремих країнах.

Джерело: Євростат, ОЕСР, UNDESA, дані за 2018 або 2019 роки
Примітка: особи, які проживають в ЄС, народжені за межами ЄС (крім осіб, які народилися в іншій державі-члені); якби до них належали особи, народжені в іншій країні-члені ЄС, частка становила б 11,9%

Причини приїзду до Європи

Більшість дозволів на проживання видавались із сімейних причин

Усі діючі посвідки на проживання на кінець 2019 року відповідно до причини видачі

Працевлаштування іммігрантів

У 2019 році на ринку праці ЄС було зайнято в середньому 191,5 мільйона людей у ​​віці 20-64 років; З них 8,8 млн. (4,6%) не були громадянами ЄС.

У ЄС середній рівень зайнятості населення працездатного віку вищий для громадян ЄС (73,8% у 2019 році), ніж для громадян, які не є членами ЄС (60,0%).

Багато громадян, які не є членами ЄС важливі працівники.

У 2019 році громадяни не з ЄС надмірне представництво в деяких секторах економіки, таких як:

Сектор Загальна зайнятість громадян, які не є членами ЄС Загальна зайнятість громадян ЄС
Проживання та харчування 13,2% 4,4%
Адміністративна та допоміжна службова діяльність 7,5% 4,0%
Домашня робота 7,5% 0,8%

Громадянами країн, що не входять до ЄС, були недостатньо представлений в інших секторах економіки, таких як:

Сектор Загальна зайнятість громадян, які не є членами ЄС Загальна зайнятість громадян ЄС
Державне управління та оборона; обов'язкове соціальне забезпечення 1,0% 7,1%
Освіта 3,2% 7,5%

Що стосується професій, вони були громадянами країн, що не входять до ЄС надмірне представництво у наступних секторах:

З іншого боку, були громадяни країн за межами ЄС недостатньо представлений у наступних секторах:

Сектор Загальна зайнятість громадян, які не є членами ЄС Загальна зайнятість громадян ЄС
Викладачі та професійні педагогічні працівники 1,7% 5,0%
Фахівці з адміністративної, допоміжної та підприємницької діяльності 2,0% 7,0%
Кваліфіковані працівники сільського господарства (орієнтовані на ринок) 1,3% 3,2%

Біженці в Європі

На кінець 2019 року в усьому світі було 26,0 мільйона біженців та 45,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб (цифри УВКБ ООН).

Лише 10% усіх біженців та лише частина внутрішньо переміщених осіб проживали в ЄС.

Порівняно із загальною чисельністю населення, частка біженців в ЄС становить 0,6%

Велика кількість біженців проживає в кількох країнах світу:

Кількість біженців порівняно із загальною чисельністю населення

Джерело: ОФІС ВИСОКОГО КОМІСАРА ООН щодо біженців
Примітка: Графіки показують ЄС та десять країн з найбільшою кількістю біженців

Більшість біженців з Африки та Азії не приїжджають до Європи, а переїжджають до сусідніх країн.

Недавня статистика розвитку

Міграція до ЄС та назад


  • 2,2 млн
    іммігрантів до ЄС,

  • 0,9 млн. Людей емігрували з ЄС,

  • що представляє загальну чиста імміграція до ЄС рівень
    1,3 мільйона людей

З 4,2 мільйона народжених дітей та 4,7 мільйона людей в ЄС без міграції населення Європи скоротиться на півмільйона.

У 2019 році було видано перші 3 мільйони дозволів на проживання в ЄС для:

10 національностей з найчастіше виданими дозволами на перше проживання у 2019 році

Прохання про притулок у Європі

Особи, які шукають притулку

Кількість перших заяв про надання притулку в ЄС у 2019 році за континентами походження

15 національностей з найбільшою кількістю поданих заяв про притулок у ЄС у 2019 році

У 2019 році шукачі притулку прибули майже із 150 країн. У ЄС було подано 699 000 заявок, з них вперше подано 631 000, що на 12% більше з 2018 року.

Зростає кількість заявників, які легально приїжджають до ЄС із безвізових країн (27% заявників, які вперше подали заявку в 2019 році), головним чином із таких:

Більшість перших заявок було подано в наступних країнах:

  • Німеччина (142 450)
  • Франція (138 290)
  • Іспанія (115175)
  • Греція (74 910)
  • Італія (35 005)

Що стосується кількості населення, то найбільша кількість перших заяв про надання притулку була подана у 2019 році в таких країнах:

  • Кіпр (1449 на 100 000 жителів),
  • Мальта (813),
  • Греція (698).

Кількість перших заяв про притулок, поданих у 2019 році на 100 000 жителів:

У 2019 році 207 000 осіб, які звернулись за міжнародним захистом, були молодшими 18 років, з них 7% (14 000) були без супроводу. Найбільша кількість без супроводу дітей та підлітків, які шукають притулку, походить з Афганістану, Сирії та Пакистану.

Визнання статусу біженця

У 2019 році держави-члени прийняли 541 000 перша інстанція рішення про надання притулку. 38% з них були позитивними:

  • 109 000 осіб отримали статус біженця,
  • 52 000 людей отримали статус додаткового захисту,
  • 45 000 людей набули гуманітарного статусу.

Після цього було прийнято ще 297 000 остаточних рішень апеляція, з 33 000 рішень про надання статусу біженця, 30 000 рішень із статусом додаткового захисту та 28 000 рішень із гуманітарним статусом.

Загалом, держави-члени надали певну форму у 2019 році захист майже 300 000 шукачів притулку. Найбільшою групою осіб, яким надано захист, були

  • Сирійці (27% усіх отримувачів захисту),
  • Афганці (14% усіх отримувачів захисту),
  • Венесуельці (13% усіх отримувачів захисту).

Ефективність системи притулку

На кінець 2019 року ще не було вирішено 929 000 заяв про надання притулку, що трохи менше, ніж у попередньому році (941 000), що пришвидшило обробку заяв.

Частка розглядів та заявок, що очікують на розгляд, різниться залежно від держави-члена, залежно від різного часу обробки.

Кількість заявок, що очікують на розгляд, порівняно із загальною кількістю заявок, поданих за певний місяць

Майже 60% заяв про надання притулку розглядаються в першу чергу протягом шести місяців (за оцінками на основі попередніх даних 18 держав-членів).

Значні відмінності між державами-членами зберігаються у рівнях визнання, послаблюючи узгодженість системи притулку ЄС. Наприклад, у 2019 році рівень визнання афганських громадян в першу чергу коливався від 2% в Угорщині до 93% в Італії. Цей запас навіть більший, ніж був у 2018 році.

У 2019 році держави-члени зафіксували 142 900 заяв, надісланих згідно з дублінськими правилами, які були надіслані іншим державам-членам для прийняття відповідальності за розгляд заяви про міжнародний захист. З 131 300 рішень за цими заявками 85 700 (65%) були позитивними, з 23 700 здійснених передач, що відповідає 28% отриманих заявок.

У першій половині 2020 року в ЄС було подано 219 000 заяв про надання притулку (включаючи 197 000 заяв, які вперше подали заявку), що на 34% менше порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Зниження допомогло державам-членам зменшити кількість заявок, що розглядаються, кількість оброблених заявок становило 842 000, що на 9% менше порівняно з кінцем 2019 року.

У першій половині 2020 року кількість рішень першої інстанції становила 237 000, що на 8% менше, ніж за той же період попереднього року. У 46% випадків рішення було позитивним: 56 000 рішень про надання статусу біженця, 21 000 рішень про надання статусу додаткового захисту та 31 000 рішень про надання гуманітарного статусу.

Переселення

У 2019 році близько 21 200 осіб було переселено з-за меж ЄС до держав-членів ЄС, що на 12% більше, ніж у 2018 році. 73% з них були прийняті трьома державами-членами: Францією, Швецією та Німеччиною. Найчастіше це були сирійці, які становили 60% переселенців.

Відповідно до загальних схем переселення ЄС, з 2015 року в ЄС було захищено понад 70 000 людей. Держави-члени отримують підтримку з бюджету ЄС для таких переїздів.