Короткий словник словацької мови

štrbák -a mn. -ci м. pejor. štrbáň

словацький

štrbánik -a mn. -ci м. zd rob. вираз.

1. якому бракує зуба al. більше зубів: ш. старий, дитина;
з. гребінець, š-á пила

2. кт. має щілину: w. ніж, зуб, паркан

  • Правила словацької орфографії

    Štrba ‑y ž.; Штрбан ма мн. Мія м.; Štrbianka ‑y ‑nok ž.; Штрбянський та Штрбський

    štrbáň ‑a m.; štrbaňa ‑e ‑í ž.; štrbánik ma mn. Mci m.

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    щрба, -и жінки. р. книги. застарілий. щілина: Яно сам тягне себе в щілину. (Поплавок.) А тепер, соколе, ти старий, у зябрах щілини. (Зірка)

    štrbák 1, -людина. р. рослина родини астроквіткових з білими пелюстками;
    бот. Цикорій (Cichorium endivia)

    štrbák 2, -людина. р. нар. вид дзвоника, який домашні тварини носять на горлі, коли їх пасуть: Сторонні люди стогнуть, а білки балусять. (Тат.)

    štrbák 3, -a, mn. ні. -Я чоловік. р. pejor. прізвисько ботанік, ботанік

    щрбаňа, -но, -но жінок. р. недбала жінка

    1. (про людей ал. Про тварин), якому бракує зуба аль. кілька зубів (зазвичай передніх): š-á baba, š. Старий чоловік;
    з. кінь;

    2. вираз зламаний, зламавши шматок матеріалу, що має щілину, пошкоджений: ш. хребет, ш. ніж, меч, зуби;

    3. вираз нерізаний, нерізаний, грубий: ш-é речення (Гор.);
    ш-é рими (карв.);
    š-á словацька (Gráf);