словацькі

Правильно бути патріотом. Також правильно нести відповідальність. Тайванські діти розуміють, чому слід носити фату і як поводитися відповідально. Тож я навчив їх, як бути гордим патріотом. Можливо, вони навчать нас, як нести відповідальність.

Вони не бачили жодного випадку поширення коронавірусу на громаді на Тайвані протягом декількох місяців. Можна сказати, що тут відносно безпечно. Тим не менш, для тайванців, включаючи тайванських дітей, часто носять завісу там, де це передбачено - у школах, офісах, метро тощо. Хоча тут не всім завіса зручна, всі слухняно дотримуються цих правил. Звичайно, Тайвань зараз настільки безпечний, що фати не носять там, де вони не є обов’язковими. Люди знають, що сьогодні тут для них в основному немає реальної небезпеки. Однак вони також знають, що коли ситуація погана, відповідальність стоїть на першому місці. Ніхто навіть не подумає не дотримуватися цих норм або, на жаль, не ставити їх під сумнів. І, можливо, тому тут так безпечно. Фати не означають нічого нового для тайванців, їх носили тут задовго до того, як ходили чутки про Ковіде. Раніше тайванські діти завжди одягали завісу, коли застуджувались або просто кашляли. Тому їм не проблема зрозуміти, що завіса виправдана і необхідна сьогодні, щоб захистити себе та інших від вірусу.

Минулого тижня я прочитав кілька лекцій про Словаччину в одній з тайванських шкіл. Там я навчав тайванських дітей про словацьку культуру, традиції, історію, спорт, їжу, але також трохи словацької мови. В рамках презентації словацької культури діти помітили, що у Словаччині також носили фати, але багато разів словаки мають різні цікаві форми, логотипи або навіть державні символи на фатах. Я пояснив їм, що це звично в Словаччині, це як частина нашої культури. Наприклад, у словацьких урядовців вишивали словацький герб на своїх завісах, тоді як інші малювали або вишивали на своїх завісах те, що їм близьке, або те, що вони хочуть сказати іншим. Дітям це дуже сподобалось, тому я вирішив зробити разом майстер-клас, щоб навчитися робити таку фату. Не будь-яку завісу, а патріотичну завісу. Я підготував чисті білі чохли для штор - ті, які можна використовувати для вставки хірургічних портьєр, які потім можна використовувати повторно кілька разів. Я також підготувала різні форми та традиційні мотиви, які діти можуть використовувати для своїх робіт.

На мій подив, більшість дітей обрали словацький державний символ своїм мотивом для завіси, тоді як деякі намалювали їх повністю самостійно. Вони пам’ятали, що на словацькому гербі містився тризуб та християнський подвійний хрест. Інші чудово намалювали традиційні словацькі мотиви або речі, які їм просто найбільше сподобались, тому, звичайно, не могло не бути навіть традиційно несловацького Пікачу.

Однак мене найбільше зворушив хлопець, який пам’ятав, як я вже казав, що в Словаччині у нас прекрасні гори, а моря немає. Цей хлопчик вирішив намалювати словацький прапор на горах, які оточені морем. Дитяча творчість справді не має меж.

Діти не тільки насолоджувались портьєрами, але й могли використовувати їх або подарувати батькам - адже я ненароком купив їм розмір для дорослих. Я також дуже пишався Словаччиною, тому що ця традиція робити або модифікувати власні завіси та творчість навколо неї значно випереджає весь світ у Словаччині. Я бачив на словацьких веб-сайтах багато пропозицій портьєр з традиційним мотивом, а також різноманітних інших винаходів. Тому я радий, що зміг навчити тайванських дітей вдосконалювати те, що є цілісною основою і само собою зрозумілим для них. Тому я також буду дуже радий, якщо ми, словаки, також беремо з них приклад з точки зору відповідальності. Правий патріот - це відповідальний патріот.