консервативний

Для більшості людей Різдвяна пора - це час спокою, відпочинку та розслаблення в сімейному колі. Однак це найскладніша пора року для священиків. Передріздвяні сповіді та відвідування хворих, збільшення кількості різдвяних богослужінь, підготовка ясел та інші парафіяльні заходи. Після закінчення найкрасивіших свят у році багатьох з них видавлюють, як губки. Якщо фізична та розумова втома накопичується з роками, священики можуть зазнати впливу вигорання.

Священик, лікар, учитель

Відомий чеський психіатр і постійний диякон, священик Макс Кашпару, попереджає з жовтня у своїй книзі «Основи пастирської психіатрії для сповідників», що вигорання найбільш поширене серед вчителів, лікарів та священиків. "Професія священика є більш вимогливою, оскільки не кожен лікар і вчитель є одночасно священиком, але кожен священик є одночасно і вчителем, і лікарем", - пояснив Кашпару.

Він також погоджується з деякими дослідженнями. Кілька років тому газета The New York Times опублікувала результати дослідження Університету Дьюка, яке показало, що вживання антидепресантів серед місцевих священнослужителів зросло, а тривалість життя впала. Клірики та пастори страждають ожирінням, високим кров'яним тиском та депресією набагато частіше, ніж більшість американців, заявили університетські дослідники.

Священик і психолог Роберт Лапушик, який працює в Середі, вказує на специфіку священичого покликання. "Синдром вигорання у священиків - це не лише професійний рівень, на який впливає проблема, але й стосунки, на яких заснована зовнішня, професійна" діяльність. Пусковим механізмом може бути духовна віддаленість від джерела милостей, необхідних для священичого життя, а не лише рівень напруженої праці, внутрішнє розчарування та порожнеча в професійній галузі ", - сказав Чапушик у Світі християнства. Він додав, що вигорання може виникнути і з протилежного боку - це може бути спровоковано, наприклад, кризою особистості, яка поступово перенесеться на духовне життя і всю професію.

Іржаві священики не вірять згорілим

Капелан з Нового Міста над Вагом Юрай Валушек вважає, що є два типи священиків - іржаві та жадібні до дій, які можуть вигоріти. "Ті іржаві люди не вірять у дії. Якщо священики просять відпочити, бо почуваються згорілими, відповідно до іржавих, за цим стоїть той самий мотив, що і для них - лінощі та виправдання ", - вважає Валушек. Заперечувати існування синдрому вигорання, на думку капелана, небезпечно, оскільки він знає випадки священиків, які через виснаження повністю відмовились від священичого покликання.

Священик і психолог Лапушік пояснив, що семінаристи, які готуються до священичої кар’єри, або нові священики також попереджають про ризик вигорання, але лише незначно. За його словами, синдром вигорання не є питанням останніх років. "Нове явище? Точно ні. Те, що було визначено як синдром вигорання з розвитком наукової точки зору, постійно відбувалося у житті священиків на етапах життя церкви. Часто прихований, але він був присутній ".

Водночас він відкидає часті твердження про те, що життя в безшлюбності винне у вигорянні багатьох священиків. "Це не перешкода і не причина синдрому. Однак саме область часто найшвидше руйнується при вигоранні, але це складніше. Це більше духовна сфера, ніж суто психологічна ", - каже Чапушик.

Реклама

Часто є набагато прозаїчніші причини внутрішнього виснаження священиків. Деяких Божих слуг також турбує постійний пильний контроль прихожан. "Я інтроверт, наприклад, дотримання дисципліни коштує мені чимало сил і напруги", - зізнається капелан Валушек.

Не забудьте відпочити

Свіжі священики та диякони, які не можуть сказати «ні» своїм «вівцям», найбільше ризикують знесилитись. Капелан Валушек згадує свій період неосвященства, коли він сім разів на рік хворів від переробки. "Коли мене перевели в іншу парафію, декан на деякий час прийняв для мене всі ранкові меси, щоб я міг трохи відпочити. Коли о восьмій ранку бабусі застали мене в піжамі, я покаявся за їх презирливу реакцію, що я взагалі відпочивав ", - сказав капелан.

Однак медичні працівники рекомендують цей простий препарат - більше відпочивати. "У нашій навчальній групі у нас був пастор, який не брав відпустки протягом вісімнадцяти років. Ці люди, як правило, керуються почуттям обов'язку перед Богом, відповідають на кожен заклик про допомогу, і це практично цілодобово сім днів на тиждень ", - сказав один із авторів згаданого дослідження Рей Жан Прошольд-Белл. The NY Times.

Капелан Валушек бачить не лише певну психогігієну для розслаблення. "Сам Бог наказав нам відпочити. Це дуже серйозний наказ ", - він послався на третій декрет Десяти заповідей.