Кілька дослідницьких груп стверджують, що вміст селену в основних продуктах харчування може запобігти дефіциту цього елемента.

Однак результати дослідження в Норфолку говорять про інше.

часто

Дослідження вивчало 24-годинне споживання поживних речовин 901 особою. Середнє добове споживання селену, визначене за стандартизованими таблицями поживних речовин, становило 50 мкг для жінок та 59 мкг для чоловіків.

Через відсутність даних про склад їжі та постійну зміну вмісту селену в їжі відповідно до умов ґрунту, з вищезазначених осіб було відібрано 36 чоловіків та 31 жінка, які споживали контрольовану кількість вирощених місцево їжа.

Ці учасники протягом семи днів зважували всю їжу та напої та збирали повторювані зразки їжі та відбирали у них зразки нігтів та крові. У середньому концентрація селену в сироватці крові у жінок становила 1,10 мкмоль/л, а у чоловіків - 1,17 мкмоль/л. Розрахункове добове споживання селену протягом семи днів становило 38 і 50 мкг. Аналіз дубльованих зразків їжі показав, що добове споживання селену з їжею становило 83 та 107 мкг. Ця різниця свідчить про те, що таблиці поживних речовин занизили споживання селену в районах (таких як Норфолк), де рілля має високий вміст селену.

Порівнюючи значення попередньо оціненого добового споживання селену, було виявлено лише мінімальні зміни між 60 мкг на добу в 1978 р. Та 62 мкг на добу в 1991 р.

Зміни борошна, яке використовували для виготовлення хліба з 1978 року, суттєво змінили внесок кожної групи продуктів у щоденне споживання селену. Ставка внеску на зернові впала з 50% до 18% від загального споживання до 1992 року, тоді як ставка внеску на м'ясо зросла з 28% до 39%. Це означає, що вегетаріанці та ті, хто має веганську дієту, мають високий ризик зниження споживання селену. Щоб перевірити це, концентрацію нігтів на ногах у досліджуваних в цьому дослідженні порівнювали з концентрацією нігтів на нігтях 23 вегетаріанських та 34 веганських осіб у парі за віком та статтю.

Концентрація селену в нігтях ніг у 57 вегетаріанців та веганів була значно нижчою порівняно з всеїдними (541 проти 685 нг/г; р