• Ми
    • Історія
    • Політика конфіденційності
    • Наша команда
    • Редакційний профіль
      • Тираж тиражу
      • Регіональний розподіл
      • Інтернет-читачі
      • Бізнес-сектори
    • Реклама
      • Друк
      • Інтернет-банери
    • Інші веб-сайти
      • Англійський сайт
  • Журнал
    • Інтернет-журнал
      • Журнал іспанською мовою
      • Журнал англійською мовою
      • Журнал китайською мовою
      • Журнал норвезькою мовою
    • Передплата
  • Інформація про ринок
  • Корм для аквакультури
    • Формулювання
    • Обвинувачення
    • Харчування та інгредієнти
    • Білок
    • Водорості та зоопланктон
  • Технологія аквакультури
    • Техніка ферми
    • Фермерські ферми
    • Рециркуляція
    • обладнання
    • Логістика
    • Якість води
  • Здоров’я та культивування
    • Селекція та вирощування
    • Здоров’я риби
    • Хвороби риб
  • Види аквакультури
    • Солодка вода
    • Морський
    • Декоративні
    • Ракоподібні
  • Компанії
  • Події
    • Події
    • Конференції
  • IAF TV
    • Всі
    • Компанії
    • Події
  • Почніть
  • Використання кислого силосу в екструдованих продуктах для паку

Досягнення у використанні кислого силосу в екструдованих кормах для паку (Piaractus mesopotamicus)

АНОТАЦІЯ

Представлені результати експерименту з відгодівлі паку, проведеного у напівінтенсивній системі у ставках CENADAC у трьох примірниках. Використовувані корми складали 5%, 8%, 10% силосу та дієти, виготовлені компанією ACA. Силос виготовляли з меленими нутрощами риби та мурашиною кислотою (2,11% мас./Об.).

На першій фазі (77 днів) порівнювали дієту D5, виготовлену в екструдованій та гранульованій формі. Початкові середні ваги становили 332 г, а кінцеві 453 г для тих, хто годувався гранульованим (збільшення щоденної ваги (IPD) = 1,58 г/день) і 569 г для тих, хто отримував екструдований (IPD = 3,07 г/день, р> 0,05), в той час як показники FCR складали відповідно 3,6 та 1,7 (p> 0,05), екструдована дієта демонструвала кращі показники.

На другій фазі (167 днів) порівнювали дієти D5, D8, D10 та ACA. Середня початкова вага становила 450 г, а кінцева 1039 г (ІПД = 3,23 г/день (5%), 1139 г (ІПД = 3,83 г/день (8%), 1064 г (ІПД = 4,4 г/день), 10%) і 1002 г (IPD = 4 г/день, ACA), тоді як FCR становив 1,77, 1,58, 1,83 та 2,05 відповідно (p> 0,05). D8 сприяв кращому зростанню та нижчому FCR, тоді як вищий IPD призводив до D10.

ВСТУП

Зростання аквакультури на світовому рівні супроводжувався високим технологічним розвитком збалансованої кормової галузі. Сюди входить використання різних типів добавок, таких як пробіотики, пребіотики, фітобіотики, нуклеотиди, підкислювачі, антиоксиданти тощо. Але що стосується макро-поживних речовин, методи екструзії дозволили включити високий відсоток ліпідів, що використовуються як джерело енергії, в їжу з лососем, і це призвело до зменшення відсотка білка в раціоні (Bureau, 2004). До цього додається перевага, яку надає процес приготування їжі, яка оптимізує засвоюваність вуглеводів і покращує цілісне використання їжі.

Процес також вимагає ретельного подрібнення інгредієнтів, який не повинен перевищувати діаметр 1/3 діаметра вихідної насадки екструдера або максимум 800 мкм (kearns, 2005), що покращує змішування самих інгредієнтів та оголює більша площа поверхні для перетравлення дієти. Крім того, вони мають високу стійкість у воді (вони не легко розпадаються), і можна досягти обох складів, які плавають, повільно тонуть або нейтральні, і плавучі на дні.

Хоча витрати на цей тип корму вищі, ніж на пелети, вони показали достатні порівняльні переваги, щоб мати загальне визнання, особливо в сільськогосподарських культурах.

Паку - всеїдна риба з рослиноїдною схильністю (Перейра де Годой, 1975), яка приймає високий вміст білка рослинного походження в раціоні, в попередньому досвіді, проведеному в Національному центрі розвитку аквакультури (CENADAC), використовували різні інгредієнти ( соя, соняшник, бавовна, побічні продукти з кукурудзи, рис та ін.) у складі різних дієт (Wicki and Luchini, 2004, Wicki et al 2007). Для його приготування дотримувались харчових вимог, відомих для виду. Вони були визначені Cantelmo (1993) і призначені для відгодівлі: білок 30-35% і мінімум жиру 6%. Незамінні амінокислоти були розраховані відповідно до табличних значень, наведених Tacon (1989) для всеїдних риб.

Напівінтенсивні культури, такі як зазвичай використовуються в Аргентині для вирощування паку, пропонують можливість пропонувати їжу з низьким вмістом рибної муки або без вмісту рибної муки, не відмовляючись від зростання (Wicki and Luchini, 2004, Wicki et al, 2012). У цих випадках використання кислого силосу виявилось життєздатним доповненням до рослинного білка, забезпечуючи смакові якості та легкозасвоюваний білок корму (Wicki, et al, 2007a).

У цій роботі на першому етапі порівнюються показники того самого харчового продукту, виготовленого в гранульованому та екструдованому вигляді, а на другому трьох екструдованих харчових продуктах з різним вмістом силосу та одного, виготовленого Asociación de Cooperativas Argentinas (ACA) з метою зменшення витрат на виробництво, використовуючи переваги екструдованих продуктів харчування.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Експерименти проводили в CENADAC (27º37 ”пд.ш., 58º30” з.д.), розташованому в субтропічному регіоні Аргентини, де вегетаційний період для виду становить 210 днів на рік, що збігається з літнім сезоном. Було використано дванадцять ставків, вкопаних у землю площею 300 м 2, кожен зробив три повторення для кожного досвіду.

Досвід проводився у два етапи, протягом перших 77 днів використовувались ті самі корми із вмістом 5% силосу (А), виготовленого у гранульованому та екструдованому вигляді, розширюючи результати, представлені Wicki та Luchini (2013). На другому етапі цю їжу порівнювали в екструдованій формі (А) з двома іншими, що змінювали вміст кислотного силосу 8% (В) і 10% для раціону (С), і нарешті, харчовий продукт складався з 4% рибної муки (АСА). Склад їжі наведено в таблиці 1.

Хімічний силос виготовляли кустарним способом (Manca та Carrizo, 2002), подрібнюючи нутрощі риби в м’ясорубці з перфораційною пластиною 4 мм, щоб забезпечити кращий контакт між частинками нутрощів та кислотою. Згодом мурашина кислота була включена в достатній кількості для досягнення рН 3,5 і перемішувалась до тих пір, поки паста не гомогенізувалася. Значення рН вимірювали через 24, 48 та 72 години з додаванням кислоти для підтримання рН 3,5. Середнє споживання мурашиної кислоти для всіх проведених експериментів становило 2,11%.

Час розробки силосу змінювався залежно від кімнатної температури, прискорюючи активність протеолітичних ферментів при температурі вище 30 ° С. Нарешті, був отриманий рідкий продукт із супернатантом (переважно олії).

Середній склад обробленого силосу становив: білок, 12,8%; жир 8,6%; вологість 76,8% та зола 1,6%. Продукт витримували при кімнатній температурі, у закритому посуді, використовуючи, як це потрібно для виготовлення збалансованої їжі.

Дієти гранулювали або екструдували залежно від конкретного випадку, гранулювали виготовляли на подрібнювальній машині з використанням диска з 4-мм отворами, отримуючи щільну пелетну товщу. Екструдат виготовляли за допомогою одношнекового екструдера (exteec micro 40), досягаючи плаваючої гранули діаметром 3 мм, для конкрементування цього процесу інгредієнти мікронізували до діаметра 300 мкм.

Проксимальні аналізи вживаних продуктів показали вміст сирого білка 31,7% для дієти A, 30,6% для B, тоді як їжа C містила 28%, а дієта ACA - 29,5% CP.

Змінні середовища реєструвались двічі на день. Вимірювання температури, вмісту розчиненого кисню та рН отримували в першу чергу вранці та вдень перед годуванням.

Харчовий раціон пропонувався одноразовою доставкою в другій половині дня, в останній третині водойми, недалеко від стоку. Це давалося протягом шести днів на тиждень, постячись у неділю. Початкова норма годівлі становила 1,5% біомаси на початку, зменшуючи до 1% до кінця досвіду. Жодна обробка не перевищувала 35 кг/га/день.

Відбір проб проводився щомісяця у 10% вирощуваної популяції. Рибу зважували та вимірювали індивідуально, обчислюючи існуючу біомасу в кожному ставку з метою регулювання раціону їжі та контролю стану здоров'я населення. Досвіду, всі особи були підраховані, з вибіркою 20% населення.

[caption align = "aligncenter" width = "450"] Паку в іхтіометрі [/ caption]

Результати аналізували за допомогою одностороннього дисперсійного аналізу з рівнем значимості р 1., Candarle P 1, Galli Merino O 1 і Sal F 1 .