Клінічна ревматологія є офіційним органом наукового розповсюдження Іспанського товариства ревматологів (SER) та Мексиканського коледжу ревматологів (CMR). Клініка ревматології публікує оригінальні наукові праці, редакційні статті, огляди, клінічні випадки та зображення. Опубліковані дослідження є в основному клінічними та епідеміологічними, але також базовими дослідженнями.

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Scopus, ESCI (Індекс цитування нових джерел), IBECS, IME, CINAHL

Слідкуй за нами на:

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Клінічний випадок
  • Діагностика та еволюція
  • Обговорення

анкілозуючий

41-річна жінка, яка палить 5 сигарет на добу, у 27 років діагностували HLA-B27 позитивний анкілозуючий спондиліт відповідно до модифікованих нью-йоркських критеріїв. Спочатку лікували анальгетиками та сульфасалазином до максимальної дози 1000 мг/добу, не переносячи вищих доз через дискомфорт у травленні, з хорошим контролем захворювання. У березні 2004 року у пацієнта почалися сильні болі в спині, які посилювались під час відпочинку та покращувались при русі. Біль частково покращився при застосуванні парацетамолу та міорелаксантів. У неї не було температури або супутніх конституціональних симптомів, і вона не мала травматичної історії.

Фізичне обстеження виявило біль при пальпації спинно-поперекових остистих відростків, модифікований тест Шобера 1,3 см, відстань до підніжжя пальця 6 см, відстань потилиці до стінки 0 см, розширення грудної клітки 5 см, BASFI (функціональний показник анкілозуючого спондиліту ванни) 51 та BASDAI (індекс активності хвороби Бехтерева при хворобі Бехтерева) 48.

У лабораторних дослідженнях виділялися: гемоглобін, 11,6 г/дл (12–15); середній корпускулярний об’єм, 83,20 фл (78–100); швидкість осідання еритроцитів, 25 (0-20), і СРБ, 5,4 мг/л (0–5). Біохімія, протеїнограма та система сечі були нормальними. PPD був позитивним (11 мм), при нормальній рентгенографії грудної клітки. Посів крові, серологія бруцел та кислотостійкі бацили сечі були негативними. Пацієнт отримав рентген поперекового відділу хребта, який показав переднє вклинення D12, якого не спостерігали в попередніх фільмах, остеопенія та квадратура тіл хребців. Дослідження завершили магнітно-резонансною томографією STIR (МРТ) (рис. 1), яка показала гіперінтенсивне зображення Т2 із придушенням жиру, сумісне з ураженням Андерсона ступеня С1 (набряк у тілі хребця) на рівні D7 та D8; гіперінтенсивне ураження в Т2 на рівні L1-L2, сумісне з ураженням Андерсона ступеня С2 (жирообмін) та остеопоротичним переднім клином на рівні D12 без ознак набряку. Також була проведена денситометрія кістки, яка показала дані для поперекового відділу (T-бал, -2,2; Z-бал, -0,86) та стегнової кістки (T-бал, -1,8; Z-бал, -0, 62).

Магнітно-резонансна томографія хребта, сагітальний зріз із послідовністю STIR: показує гіперінтенсивне зображення в Т2, сумісне з ураженням Андерсона ступеня С1 (набряк у тілі хребця) на рівні D7 і D8; гіперінтенсивне ураження на рівні L1-L2, сумісне з ураженням Андерсона ступеня С2 (жирообмін) та остеопоротичним переднім клином D12 без ознак набряку.

З огляду на ці висновки, асептичний спондилодисцит діагностували на рівні D7-D8 та L1-L2, а також компресію хребців D12 остеопоротичного походження. Лікування анти-ФНО розпочато в липні 2004 р. Етанерцептом у дозі 25 мг двічі на тиждень через відсутність реакції на нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) та сульфасалазин. Хіміопрофілактику із ізоніазидом проводили спільно протягом 9 місяців через позитивний результат ППД та лікування кальцієм та вітаміном D через денситометричні дані. Через 4 тижні початку лікування пацієнт клінічно покращився із зникненням болів у спині та нормалізацією реагентів гострої фази. Під час огляду він представив модифікований тест Шобера 1,5 см, відстань пальців до підлоги 0 см, BASFI 11 і BASDAI 0. У січні 2005 р. Була проведена контрольна МРТ спинного хребта STIR (рис. 2). які не мали ознак остеодискальної запальної активності на рівні D7-D8. Через рік після лікування також спостерігалося поліпшення показників денситометрії кісткової тканини (поперековий: Т-бал, -1,35, та стегновий: Т-бал, -0,02) по відношенню до попереднього. В даний час пацієнт протікає безсимптомно при терапії анти-ФНО.

Контролюйте магнітний резонанс хребта, сагітальний зріз із послідовністю STIR: повне вирішення спондилодисциту спостерігається на рівні D7-D8, із заміщенням жиру та без ознак, що свідчать про остеодискальну запальну активність. Решта, без змін у порівнянні з попереднім.

Терапевтичні варіанти АД були обмежені протягом останніх десятиліть. НПЗЗ вважаються стандартним лікуванням. Щодо препаратів, що модифікують захворювання, немає жодних доказів того, що вони ефективні при осьовому стані AD 6, лише сульфасалазин має певну ефективність при периферичному та осьовому артриті. В даний час існують анти-TNFα, які зробили революцію в лікуванні активної АД. Етанерцепт - це рекомбінантний злитий білок рецептора TNF-IgG1, ефективність якого була продемонстрована завдяки значному поліпшенню різних клінічних, функціональних показників, показників якості життя та навіть регресу активності захворювання як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. 8-10 .

Звичайна рентгенографія лише візуалізує хронічні зміни через 2 роки еволюції нашої ери, але не дозволяє виявити зміни гострих запальних уражень. Навпаки, МРТ є потужним інструментом для візуалізації та контролю гострих запальних уражень як хребта, так і крижово-клубових суглобів, що дозволяє ранню діагностику АД та кращу оцінку реакції на лікування. Для виявлення активних запальних уражень виділяються дві методики МРТ. З одного боку, це буде техніка з придушенням гадолінію та жиру, а з іншого - послідовність STIR, яка забезпечує більшу чутливість 10-12 .

Існують різні дослідження щодо ефективності лікування етанерцептом при пошкодженні хребта при БА, і всі вони свідчать про покращення від 53% до 73% гострих пошкоджень хребта, оцінених за допомогою МРТ після лікування 12. Через 6 тижнів після лікування спостерігався значний регрес гострих травм хребта, і ця реакція зберігається через 2 роки безперервної терапії. Що стосується хронічних уражень хребта (склероз, синдесмофіти та кісткові мости), то після лікування 10–12 значних змін не спостерігається. Подібні результати були опубліковані для інфліксимабу 13. Гострі запальні ураження крижово-клубових суглобів демонструють помірну, але незначну регресію після лікування етанерцептом 10–12 .

Інтерес справи полягає у відповідній ролі МРТ для діагностики та спостереження за пацієнтами із серонегативною спондилоартропатією, що дозволяє визначити найбільш підходящий терапевтичний підхід. З іншого боку, варто виділити клінічну ефективність та безпеку лікування етанерцептом для регресу запальної активності у хворих на анкілозуючий спондиліт.