Revista Española de Cardiología - міжнародний науковий журнал, присвячений серцево-судинним захворюванням. Редагована з 1947 року, вона очолює публікації REC, сімейство наукових журналів Іспанського кардіологічного товариства. Журнал публікує іспанською та англійською мовами про всі аспекти, пов’язані із серцево-судинними захворюваннями.

значення

Індексується у:

Доповіді про цитування журналів та розширений індекс цитування наук/Поточний зміст/MEDLINE/Index Medicus/Embase/Excerpta Medica/ScienceDirect/Scopus

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

Велика кількість пацієнтів, які відвідують відділення невідкладної допомоги з приводу болю в грудях, вимагає проведення спеціальних додаткових тестів, які допомагають відібрати тих, хто потребує госпіталізації, і в той же час корисні для подальшої стратифікації ризику тих, у кого гостра коронарна хвороба синдром (ГКС) 1-4. Це, що є важливим з точки зору клінічного значення, важливо також з точки зору економічних витрат 5 .

Протягом декількох десятиліть біохімічними маркерами, що використовуються для підтвердження пошкодження міокарда, є креатинфосфокіназа (CPK) та його фракція MB (CPK-MB), які, будучи корисними, не дозволяють адекватно ідентифікувати пацієнтів з мінімальним некрозом міокарда, мають низьку специфічність у певні підгрупи пацієнтів, такі як супутні пошкодження м'язів, захворювання щитовидної залози або ниркова недостатність 6, і вони мають обмежену прогностичну силу 7,8 .

Тропоніни - це структурні білки, які беруть участь у зв’язці актин-міозин, що відбувається під час скорочення м’язів. Існує три тропоніни: T (TnT), I (TnI) і C, які, діючи на актинові нитки, регулюють силу і швидкість м’язового скорочення. Через те, що різні гени кодують міокардіальну та скелетну форми TnT та TnI, існують власні амінокислотні послідовності, які зв'язуються зі специфічними моноклональними антитілами, не виявляючи перехресної реакції між однією та іншими формами 9-11 .

Нещодавно було показано, що ці кардіоспецифічні скорочувальні білки є добрими предикторами коротко- та довгострокових побічних явищ у пацієнтів з ГКС, а також високою чутливістю та специфічністю для виявлення пошкодження міокарда 12-14 .

У цьому сенсі метою нашого дослідження було визначити прогностичне значення підвищених концентрацій TnT у пацієнтів з болем у грудях, клінічно придатним для госпіталізації через підозру на гостру ішемічну хворобу серця і у яких не спостерігався підвищений інфаркт міокарда під час прийому стійкого сегмента ST.

ПАЦІЄНТИ ТА МЕТОД

Ретроспективне когортне дослідження було проведено у 346 пацієнтів (225 чоловіків та 121 жінка) із середнім віком 67,6 ± 11,3 року (діапазон, 20-89), вибраних з тих, хто потрапив у відділення інтенсивної терапії та/або у кардіологічне відділення нашої лікарні через підозру на ГКС протягом 20 місяців, за винятком тих, хто розвинув стійкий інфаркт підйому сегмента ST під час госпіталізації.

Критеріями для включення в дослідження були: а) пацієнти, які потрапляли або до відділення інтенсивної терапії, або безпосередньо до кардіологічного відділення, за клінічною підозрою на гостру ішемічну хворобу серця, яка включала нестабільну стенокардію (тривалу, спокійну, змішану, нещодавно початок еволюції або менше 48 годин), стенокардія напруги, нібито ангінозний біль у грудях та/або гострий інфаркт міокарда (ГІМ) без підняття сегмента ST та b) пройшов принаймні одне визначення показників TnT у крові між 5 та Через 24 години після появи болю в грудях, що спричинило лікарняну допомогу.

Пацієнти з елевацією сегмента ST були включені лише тоді, коли це було вже відомо попередньою ЕКГ, і порівняння з трасуванням, проведеним після прибуття до лікарні, не виявило значних змін або коли підвищення було тимчасовим зникненням у відділенні невідкладної допомоги без фібринолітичного лікування.

Ми виключили пацієнтів, у яких розвинувся стійкий інфаркт підйому сегмента ST, що тривав кілька годин протягом наступних 24 годин, тих, у кого зафіксований ГІМ за попередні 30 днів, та тих, у кого визначення сегмента ST не проводилось. Значення TnT або це було здійснено поза попередньо описаним періодом.

Для визначення значень TnT використовували тест TnT STAT Elecsys. Це імунологічний тест in vitro для кількісного визначення TnT у сироватці та плазмі людини. Цей електрохімілюмінесцентний імуноаналіз призначений для використання в автоматизованих аналізаторах Boehringer Mannheim Elecsys 1010 і 2010 15,16. Це сендвіч-техніка тривалістю 9 хв, яка складається з:

--Перша інкубація зразка: 15 мкл з біотинільованим моноклональним антитілом, специфічним проти TnT, і специфічним моноклональним антитілом проти TnT, міченим хелатом рутенію, утворюючи сендвіч-комплекс.

- друга інкубація із включенням мікрочастинок, покритих страптавідином; утворений комплекс фіксується до твердої фази взаємодією між біотином та стрептавідином.

--Реакційна суміш переноситься в зчитувальну камеру, де за допомогою магнетизму мікрочастинки тимчасово фіксуються на поверхні електрода. Потім незв’язані речовини видаляються за допомогою реагенту ProCell. Подаючи певний електричний струм, виникає хемілюмінесцентна реакція, випромінювання світла якої вимірюється безпосередньо за допомогою фотопомножувача. Діапазони вимірювань становлять від 0,010 до 25,00 нг/мл.

Щодо використаних моноклональних антитіл аналітична специфічність виявила такі перехресні реакції: TnT людини скелетних м’язів, 0,001%; Серцевий TnI у людини, 0,002%; тропоміозин людини із скелетної мускулатури, 0,001%; серцевий тропоміозин людини 0,1% та серцевий міозин 1 людини легкий ланцюг 0,003%.

Вимірювання та аналізовані дані

Ми розділили відібраних пацієнтів на дві групи: позитивну групу тропоніну T (TnT +), що складається з пацієнтів з рівнем TnT, що дорівнює або перевищує 0,1 нг/мл, та групу негативного тропоніну T (TnT-), що складається з пацієнтів з Значення TnT менше 0,1 нг/мл. В обох нами ми проаналізували вік, стать, серцево-судинні фактори ризику (гіпертонія, дисліпідемія, куріння, цукровий діабет, ожиріння), історію ішемічної хвороби серця та початкову електрокардіограму (ЕКГ). Нарешті, ми розглянули виникнення основних серцево-судинних подій: смерть, не летальний ГІМ, застійна серцева недостатність (ХСН) та необхідність реваскуляризації протягом 3 місяців після дати виписки з лікарні, що відповідає прийому, що ознаменувало їх включення в дослідження . Цю інформацію було отримано під час перегляду медичної документації, особистого опитування та телефонного опитування пацієнтів.

Дані виражаються як середні значення ± стандартне відхилення (¯X ± SD). Статистичне дослідження двох груп (TnT + і TnT-) проводили за допомогою t-критерію Стьюдента для неперервних змінних та тесту χ² для дискретних змінних, визначаючи межу значимості в p РЕЗУЛЬТАТИ

З 346 включених пацієнтів 133 сформували групу TnT +, а 213 - групу TnT-. Ці дві групи були порівнянні за віком (69,16 ± 12,3 та 66,6 ± 10,6 років відповідно) та статтю, причому частка жінок становила 38,3% у групі TnT + та 32,9%% у TnT-. Значно вища частота цукрового діабету спостерігалася при пероральному або інсуліновому лікуванні в групі TnT + (36,8 проти 19,2% TnT-; p

Хоча аналіз основних подій, що відбулися за 3 місяці після дати виписки, виявив тенденцію частіше страждати ними серед пацієнтів з TnT + (смерть, 12% проти 3,7%; ХСН, 5,3% проти 1%), 9%; ГІМ, 3,8% проти 1,9% та потреба в реваскуляризації, 7,5% проти 5,2%), статистична значимість була досягнута лише в групі смерті (p = 0,006). Однак значні результати були отримані при розгляді подій у поєднанні. Таким чином, коефіцієнт скорочення представлення їх у групі TnT + становив 2,80 (95% ДІ, 1,43-5,51; р = 0,003) для групи смертності від ІМС та 2,80 (95% ДІ%, 1,6-5,0; р

При корекції віку, статі, цукрового діабету за допомогою медикаментозного лікування та змін реполяризації шлуночків на ЕКГ за перші 24 год (враховуючи як зміщення ≥ 1 мм сегмента ST, так і варіації зубця Т), тільки цукровий діабет та наявність підвищених значень TnT у плазмі продовжувало підтримувати незалежне прогностичне значення. Отже, RR та 95% ДІ становили 2,5 (1,01-6,0) для смерті або ГІМ та 2,5 (1,01-5,9) для смерті, ГІМ або ХСН (Таблиця 4).

Оцінка пацієнтів з гострим болем у грудях, які звертаються до відділення невідкладної допомоги, є складною. Чутливість ЕКГ низька 17-20, а у випадку нестабільної стенокардії зміни в ній часто неспецифічні 17-25 .

Протягом декількох десятиліть біохімічними маркерами, що використовуються для підтвердження пошкодження міокарда, є CPK та його фракція MB. Хоча вони і корисні, вони недосконалі для встановлення раннього діагнозу, який дозволяє ранню дискримінацію пацієнтів з високим ризиком. З іншого боку, у тих пацієнтів, у яких спостерігається нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, незначне збільшення значень CPK-MB має обмежене прогностичне значення для виявлення підгрупи, яка зазнає основних серцевих подій (смерть або не AMI). Смертельний) 26. Асоціація трьох серцевих маркерів (міоглобіну, CPK-MB та тропонінів) видається більш корисною, ніж ізольоване дослідження кожного з них, для проведення більш ранньої та ефективнішої стратифікації ризику 27 .

Абсолютні значення TnT дозволили розділити пацієнтів з нестабільною стенокардією на підгрупи з низьким, середнім або високим ризиком, зауваживши, що ризик смертності в місяці після гострого епізоду пропорційний абсолютним значенням тропонінів 35,39-44 .

Прогностична цінність підвищення рівня тропоніну при ГКС, швидше за все, пов’язана з доведеною взаємозв’язком із існуванням більш складних коронарних уражень 45,46 та з більш явним тромботичним компонентом 45, ніж у пацієнтів з болем у грудях без підвищення рівня тропонінів. Крім того, наявність підвищених тропонінів у пацієнтів з болями в грудній клітці збігається з вищою поширеністю змін реполяризації, 3-судинної хвороби, рефрактерної стенокардії, попереднього інфаркту, необхідності черезшкірного або хірургічного втручання в коронарних суглобах та ускладнень під час шкірного втручання. Мета-аналіз досліджень, опублікованих англійською мовою, щодо прогнозуючого значення аномальних значень тропоніну у пацієнтів з ГКС без підйому сегмента ST, включаючи 7 клінічних випробувань та 19 когортних досліджень із загальною кількістю 11963 пацієнтів, показує, що пацієнти при підвищеному рівні TnT або TnI втричі смертності (коефіцієнт шансів [АБО = 3,1) порівняно з тими, що мають нормальну концентрацію тропоніну, у період спостереження, який коливається від 2 тижнів до 1 року .

Наявність цукрового діабету та високий рівень TnT були єдиними прогностичними предикторами у нашому дослідженні (табл. 4). Гірший прогноз нестабільної стенокардії у хворих на цукровий діабет вже був відомим 54 і міг бути пов'язаний з більшою частотою виразкових коронарних атеросклеротичних бляшок та внутрішньокоронарних тромбів 55 .

Наші результати відповідають згаданим і означають, що визначення високих рівнів тропонінів у пацієнтів із підозрою на ГКС супроводжується гіршим еволюційним прогнозом та підвищеним ризиком серйозних серцевих подій у короткостроковій перспективі. Наявність низьких концентрацій TnT може допомогти нам включити пацієнта до групи низького ризику, але це не виключає існування ішемічної хвороби серця.

Результати нашого дослідження дозволяють зробити висновок, що пацієнти, які приймаються з підозрою на ГКС і не відразу еволюціонують до трансмурального інфаркту, мають різний прогноз відповідно до значень TnT на момент прийому, що є більш несприятливим при наявності високих значення. Таким чином, рівні, що дорівнюють або перевищують 0,1 нг/мл, майже втричі перевищують ризик основних подій протягом 3 місяців після гострого ангінозного епізоду. Прогностичне значення значень TnT у плазмі крові не залежить від віку, статі, наявності цукрового діабету та даних електрокардіографії.