Іспанська асоціація педіатрії має одним з головних завдань розповсюдження суворої та сучасної наукової інформації з різних областей педіатрії. Anales de Pediatría є Науковим висловлювальним органом Асоціації і є засобом, за допомогою якого співробітники спілкуються. У ньому публікуються оригінальні роботи з клінічних досліджень у педіатрії з Іспанії та країн Латинської Америки, а також оглядові статті, підготовлені найкращими професіоналами кожної спеціальності, щорічні повідомлення про конгрес та щоденники Асоціації, а також посібники для дій, підготовлені різними товариствами/спеціалізованими Секції, інтегровані в Іспанську асоціацію педіатрії. Журнал, орієнтир для іспаномовної педіатрії, індексується у найважливіших міжнародних базах даних: Index Medicus/Medline, EMBASE/Excerpta Medica та Index Médico Español.

Індексується у:

Index Medicus/Medline IBECS, IME, SCOPUS, Індекс наукового цитування розширений, Звіт про цитування журналів, Embase/Excerpta, Medica

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності в ймовірності цитування, що існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Пацієнти та методи
  • Результати
  • Обговорення
  • Конфлікт інтересів
  • Дякую
  • Бібліографія

проти

Антитіла проти трансглутамінази (ATG) мають високу специфічність для діагностики целіакії (CD). Однак позитивні антитіла до ATG були описані у пацієнтів, які не страждають на целіакію.

Оцініть наявність позитивних антитіл до ATG, не пов’язаних із споживанням глютену.

Пацієнти та методи

Ретроспективний огляд медичних записів та спостереження за пацієнтами із підозрою на CD та атиповою серологічною поведінкою, тобто позитивними антитілами до ATG, незважаючи на безглютенову дієту та зниженими антитілами до ATG під час прийому глютену.

Було включено 9 випадків. З них 5 випадків мали гістологічну участь Марша 3 у початковій біопсії та діагностиці CD (група А). Клейковина була вилучена з раціону, а білки коров’ячого молока (PLV) були вилучені через порушення харчування. Коли ПЛВ були введені знову, ПТУ збільшились, а коли їх вилучили, вони повернулись до нормалізації. Іншим 4 пацієнтам була проведена нормальна початкова біопсія (група В): у них клейковина не видалялася, але ПЛВ були видалені через підозру на не-опосередковану IgE алергію. Симптоми зникли, а ATG нормалізувались після видалення PLV при дотриманні дієти, що містить глютен. Всі мають гаплотип сприйнятливості до CD.

У деяких целіакій повторне введення PLV в раціон після періоду виключення викликає збільшення антитіл IgA до АТГ. Якщо порушення глютену виключено, ЛЖВ можуть спричинити цю імунну відповідь. Ми також спостерігали цю реакцію у пацієнтів з алергією, не пов'язаною з IgE, опосередкованою PLV, носіями гаплотипу сприйнятливості HLA DQ2/DQ8.

Антитіла до трансглютаміназних антитіл (tTG) мають високу специфічність до целіакії (CD). Однак позитивні антитіла проти tTG були описані у пацієнтів, які не страждають на целіакію.

Мета оцінки позитивних антитіл проти tTG, не пов’язаних із споживанням глютену.

Пацієнти та методи

Ретроспективний огляд та спостереження, проведений у пацієнтів із підозрою на CD (підвищення рівня анти-tTG та шлунково-кишкових симптомів), але з атиповими результатами серології, позитивним анти-tTG при безглютеновій дієті та зниженням рівня анти-tTG, незважаючи на споживання глютену.

Загалом було розглянуто 9 випадків, у яких 5 випадків брали участь у Марш-3 у початковій біопсії та діагностовано CD (група А). Вони розпочали дієту, що не містить глютену, а також дієту, яка не містить коров’ячого молока (КМП), завдяки своєму поживному статусу. Коли CMP був повторно введений, анти-tTG збільшився і повернувся до норми після того, як CMP був знову знятий. Решта 4 пацієнти мали нормальну початкову біопсію (група В). Клейковина не була вилучена з їх раціону, але вони розпочали дієту без CMP, оскільки підозрювались на алергію на CMP, не опосередковану IgE. Симптоми зникли, а анти-tTG було нормальним явищем після дієти без CMP із споживанням глютену. Усі пацієнти мали сприйнятливість до гаплотипу HLA DQ2/DQ8.

Прийом CMP після прийому дієти, що відключає, може спричинити збільшення рівня анти-tTG у деяких пацієнтів із целіакією. CMP може викликати цю імунну відповідь, якщо не було порушення глютену. Ця відповідь спостерігалася також у хворих на алергію на CMP, не опосередкованих IgE, із гаплотипом сприйнятливості HLA DQ2/DQ8.

Антитіла проти трансглутамінази (ATG) мають високу специфічність для діагностики целіакії (CD) 1,2. Насправді, завдяки поліпшенню діагностики цих серологічних маркерів та відповідно до нових діагностичних критеріїв ESPGHAN 2012, біопсія кишечника може бути пропущена для досягнення діагнозу CD за певних обставин 3 .

Однак, незважаючи на таку високу специфічність ATG для CD, ми знайшли в літературі дані про наявність позитивних антитіл до ATG у хворих на целіакію. Патогенні механізми, за допомогою яких виробляються ці антитіла, до кінця не вивчені, проте поведінка у чревних та нецеліакічних захворювань відрізняється. Можливий механізм, заснований на моделі "гаптен-носій", вказує на те, що поєднання гліадину з ферментом трансглутамінази слизової оболонки кишечника утворює агрегати макромолекул, які після обробки лімфоцитами групи В синтезують антитіла до ATG. Ці специфічні для трансглутамінази антитіла, що утворюють В-лімфоцити, ймовірно, є у всіх людей, але вони залежать від стимуляції Th-лімфоцитів починати секрецію антитіл. Також було висунуто гіпотезу про "регуляцію" ферменту трансглутамінази в зонах запалення, який міг би генерувати нові антигенні епітопи шляхом перехресної реакції або дезамінування ендогенних або екзогенних білків, таких як віруси, бактерії або харчові білки 5 .

Тимчасово підвищений рівень АТГ був описаний при деяких аутоімунних захворюваннях, а також у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника. Ді Тола та ін. 7 виявили збільшення антитіл до ATG у понад 50% пацієнтів, які оцінювали запальне захворювання кишечника: у всіх них антиендомізіальні антитіла (ЕМА) були негативними, а рівні ATG демонстрували низькі титри порівняно з хворими на целіакію; крім того, вони пов’язані зі ступенем активності захворювання.

З іншого боку, певні інфекційні агенти можуть відігравати певну роль у виробленні антитіл проти транглутамінази. Феррара та ін. 8 показують у проспективному дослідженні, як антитіла до ATG тимчасово виробляються в процесі інфекційних захворювань (вірус Епштейна-Барра, вірус коксакі) як у хворих на целіакію, так і у нецеліакій. Ці антитіла до ATG являють собою імунологічне явище, спричинене надмірною експресією аутоантигенів або вірусною інфекцією. Жоден з ATG-позитивних пацієнтів у цьому дослідженні не мав позитивних ЕМА, що підкріплює думку про те, що імунологічні механізми, що генерують антитіла до ATG, різні у хворих на целіакію та нецеліакію.

Нарешті, було описано, що деякі дієтичні білки, такі як білки коров'ячого молока (PLV), можуть викликати шлунково-кишкові симптоми у деяких пацієнтів з CD. Бичачі бики здатні викликати запальну реакцію на слизовій оболонці хворих на целіакію. Ця чутливість до казеїну у цих пацієнтів із ЦД опосередковується вродженою імунною відповіддю 9. Ці симптоми не можуть бути пов’язані з наявністю білків клейковини в коров’ячому молоці, оскільки клейковина не виявлена ​​в молоці корів, яких годують пшеницею 10. Швидше за все, така реакція зумовлена ​​епітопами, якими діляться бичачі гліадини та казеїни, визнані антитілами IgA до антигліадину 11,12. Крім того, казеїну також приписується здатність діяти як пусковий механізм при інших аутоімунних розладах 13 .

Метою цього дослідження є оцінка наявності позитивних антитіл до ATG, не пов'язаних із споживанням глютену, у групі пацієнтів, контрольованих щодо підозри на CD.

Пацієнти та методи

Ретроспективне обсерваційне дослідження було проведено серед усіх пацієнтів, контрольованих в амбулаторіях нашого центру, щодо клінічної підозри на CD протягом періоду 2002-2010 рр., Але в подальшому які мали атипову серологічну поведінку, тобто зміни рівня АТГ не стосувались до споживання глютену.

Критеріями включення були показники підвищеного рівня АТГ або IgA-антигліадину на початку спостереження та проведення біопсії кишечника. Виключені випадки, коли була продемонстрована інфекційна етиологія підвищених АТГ, а також випадки, коли генетичне дослідження не проводилось. У групу А були включені пацієнти, які представили гістологічну участь у біопсії кишечника, у яких діагноз CD був поставлений відповідно до діагностичних критеріїв EPSGHAN 1990. У цій групі атипова серологічна поведінка визначалася як підвищення рівня антитіл до ATG, незважаючи на безглютенова дієта. У групу В були включені пацієнти, у яких біопсія кишечника була нормальною і у яких через клінічну підозру на алергію, не опосередковану PLV, була проведена діагностична дієта виведення PLV. Діагноз був клінічним, з покращенням після виключення ЛЖВ та рецидивом після провокації; RAST проти коров’ячого молока був негативним у всіх випадках, коли він просився. У цій групі зниження антитіл до АТГ вважалося нетиповою серологічною поведінкою при вилученні ЛЖВ з раціону, незважаючи на те, що не виключається глютен.

Визначення антитіл до ATG класу IgA проводили автоматизованим методом імуноферментного аналізу на фторферменті (термофішер EliA CeliKey Phadia, 10 U позитивний). Ми розглядали високий ступінь позитивності (++), коли значення перевищували 10-кратну межу нормальності (> 100 U) та низький ступінь позитивності (+), коли значення були позитивними, але менше ніж 10-кратне обмеження норми (> 7 U, але> 100 U). Антигліадинові антитіла класу IgA (AGA) визначали за допомогою саморобного ІФА. Довідкові значення, виражені у довільних одиницях (AU), становлять 10 U позитивних). Антитіла класу EMA IgA виявляли шляхом непрямої імунофлуоресценції, використовуючи ділянки стравоходу мавп (Biosystems) як субстрат. Позитивний та негативний контроль були включені в кожен аналіз. Використовували розведення сироватки 1: 5, які інкубували протягом 30 хв у темній вологій камері; згодом його інкубували з IgA проти людини, кон'югованим з FITC (Dako), у розведенні 1:20 протягом 30 хв. Після складання його читали наосліп у флуоресцентному мікроскопі (Motic Trinocular BA400 з блоком Motic-фільтра для FITC FLUO 3).

Типування HLA проводили методом ПЛР для виявлення алелів DRB1/DQA1/DQB1.

Гістологічне ураження оцінювали за класифікацією Марша-Обергубера 14. Для виявлення субепітеліальних відкладень ATG-IgA були зроблені 5 мкм зрізи кишкової біопсії, свіжозаморожені та прикріплені до предметних стекол «SuperFrost», які інкубували (15 хв., Камера вологості, кімнатна температура) послідовно з: моноклональним антимишам Ac -TG2 (розведення 1: 200), кролячий анти-мишачий імуноглобулін Ab-TRITC, кон'югований (1: 120) та кролячий поліклональний Ab-IgA-людина, кон'югований з FICT (1:40). Сліпе зчитування проводили за допомогою флуоресцентного мікроскопа та програмного забезпечення для накладання зображень (Motic Images Plus 2.0).

Медичні записи цих пацієнтів були ретроспективно переглянуті, збираючи дані про вік на момент встановлення діагнозу, симптоми, рівні ATG, гаплотип HLA, гістологічні дані згідно з класифікацією Марша-Обергубера та еволюцію симптомів та рівні антитіл. ATG IgA, AAG IgA та EMA IgA, залежно від присутності глютену або PLV у раціоні. Дані подальшого спостереження були зібрані для аналізу його розвитку та спроби встановити остаточний діагноз.

Протокол роботи був затверджений Комітетом з етики лікарні Universitari i Politècnic La Fe (Валенсія).

Якісні змінні виражаються в абсолютній (n) та відносній (відсотках) частоті, а кількісні змінні у формі медіани та квартилів (25-й процентиль [P25] та 75-й процентиль [P75]). Дані аналізували за допомогою статистичної програми SPSS® 21.0.

З 629 пацієнтів, які досліджувались із підозрою на КД у період 2002-2010 рр., Було зареєстровано 11 випадків (1,7%) з атиповою серологічною поведінкою. Два випадки через інфекційну етіологію (Giardia lamblia та Campylobacter jejuni) були виключені. У решти 9 пацієнтів (1,4%) кишкова інфекція була виключена. Медіана та квартилі часу спостереження за справами становили 10 років (8-12,5).

Вони були розділені на 2 групи: 5 випадків із гістологічним залученням Марша 3 до початкової біопсії та з діагнозом КР (група А); у цих пацієнтів глютен був вилучений з раціону на момент постановки діагнозу. Решта 4 випадки проводили початкову біопсію без помітних гістологічних змін (група В), і в них клейковина не видалялася.

В обох групах ПЛВ були вилучені з різних причин. У групі А через немовлят віком до 24 місяців із порушенням харчування у фазі діагностики синдрому мальабсорбції кишечника, а в групі В через підозру на не-опосередковану IgE алергію як причину шлунково-кишкових симптомів (табл. 1).