Nigella sativa
28 вересня 2017 р
Опис та властивості
Насіння Чорний кмин (Nigella sativa, Ranunculaceae), також відомий як "чорне насіння", використовувався в природних процедурах по всьому світу для лікування та профілактики ряду захворювань та станів, включаючи астму, діарею та дисліпідемію. Існує загальноприйнята ісламська думка, що чорне насіння є панацеєю (універсальним ліками) від усіх захворювань, але що воно не може запобігти старінню або смерті. У Біблії він також був визначений як "цілющий чорний кмин" і згадується Гіппократом та Діоскоридом. Насіння є джерелом активних інгредієнтів, а чорне насіння - це те, що згаданий пророк Мухаммед мав цілющу силу.
Властивості:
Царство: Plantae, Відділ: Magnoliophyta, Клас: Magnoliopsida, Порядок: Ranunculales, Родина: Ranunculaceae, Рід: Nigella
Чорний кмин Це однорічна рослина, що зустрічається в дикій природі на півдні Європи, півночі Африки та Малої Азії. Це кущиста, саморозгалужена рослина з білими, блідими або темно-синіми квітами. Він розмножується сам із собою і утворює плодову капсулу, що складається з білих трикутних насіння. Після дозрівання фруктової капсули вона розкривається і насіння потрапляють на повітря, набуваючи чорний колір.
Фармакологічна дія екстрактів та насіння (та деяких їх активних складових, таких як летюча олія та тимохінон), включає захист від нефротоксичності та гепатотоксичності, спричинених хворобами чи хімічними речовинами. Чорний кмин має протизапальну, знеболюючу, жарознижувальну, протимікробну та протипухлинну дію.
Чорний кмин Він традиційно використовувався в арабських країнах та Європі в кулінарних та лікувальних цілях як природний засіб від астми, гіпертонії, діабету, запалення, кашлю, бронхіту, головного болю, екземи, лихоманки, запаморочення та грипу. Насіння або їх олія використовуються як гігієнічні засоби, діуретики та дегельмінти. Вони також використовуються в їжі як спеції та приправи.
Історично зафіксовано, що насіння Чорний кмин Вони були призначені єгипетськими та грецькими лікарями для лікування головного болю, закладеності носа, зубного болю та кишкових паразитів, а також як сечогінний засіб для сприяння менструації та збільшення вироблення молока. Насіння, також відомі як "Хабатул-Бараках", здавна використовуються в народній медицині на Близькому та Далекому Сході при широкому спектрі захворювань; включаючи бронхіальну астму, дизентерію, інфекції, ожиріння, болі в спині, гіпертонію та шлунково-кишкові проблеми.
Результати наукових досліджень надають довіру до використання фольклорного лікарського засобу як протизапальної та знеболюючої речовини. У деяких країнах насіння продають для лікування захворювань, які включають проблеми з печінкою. Звіти про дослідження на моделях тварин підтверджують антиноцицептивну та протизапальну дію олії та її головного компонента - тиромохінону. Показано, що як олія, так і лише тиромохінон (основна сполука ефірної олії) інгібують перекисне окислення ліпідів у ліпосомах. Ця антиоксидантна властивість пояснювала б його дію проти гепатотоксичності CCl4. Екстракт насіння покращив гістологічний аналіз та показники окисного стану печінки.
Експериментальна пероральна обробка маслом Чорний кмин у щурів (1 мл/кг/день протягом 12 тижнів) знизився рівень холестерину, тригліцеридів та глюкози в сироватці крові, а також кількість лейкоцитів і тромбоцитів приблизно на 15 -35% порівняно з контрольними значеннями.
Антибактеріальний ефект олії in vitro Чорний кмин виявляв цікаву активність навіть при розведенні 1: 100 проти різних організмів, включаючи Staphylococcus albus, Escherichia coli, Salmonella typhi, Shigella niger та холерний вібріон. Загалом олія була більш ефективною проти грампозитивних, ніж грамнегативних організмів. Також було виявлено, що він має чудову протигрибкову активність, особливо щодо видів Aspergillus.
Суміш із п’яти рослин, у тому числі Чорний кмин, Він використовується для контролю гіперглікемії в Кувейті. Показано, що олія має антицетодальні та антинематодні властивості, порівнянні з властивостями піперазину.
Крім того, Чорний кмин Він застосовувався для лікування екземи шкіри. Насіння подрібнювали в порошок, змішували з невеликою кількістю борошна в якості сполучного і застосовували безпосередньо до гнійників, виразки носа та орхіту.