Чесно і зрозуміло щодо добавок
Серед добавок в якості алергенів необхідно вказати діоксид сірки або сульфіти. У чутливих хворих на астму сульфіти можуть викликати симптоми важкої непереносимості, які можуть закінчитися навіть смертю. Точний механізм дії поки не ясний.
Серед барвників, відомих як аннатто, відомо, що похідне каротиноїду, що містить біксин та норбіксин, і капсаїцин, карамель, барвники (головним чином похідне азо та азеритрозин) викликають непереносимість. Без урахування нітратів та нітритів всі дозволені консерванти можуть викликати побічні ефекти (кропив'янка, астма, васкуліт, дерматит).
Серед антиоксидантів, бутилгідроксианізол, бутилгідрокситолуол, деякі галати та похідні сірчаної кислоти викликають в основному симптоми шкіри та слизової оболонки у чутливих людей.
Сульфіти також можуть викликати астму, головні болі та набряки. Полісахариди (агар, альгінати, похідні целюлози, ксантан, борошно рожкового дерева тощо), які складають значну частку поліпшувачів запасів, також є потенційними алергенами.
Ароматизатори, підсилювачі смаку, штучні підсолоджувачі, хінін та кофеїн також можуть викликати побічні ефекти.
Барвники
Матеріали, що використовуються для створення вигідного, привабливого кольору для їжі, яка доходить до споживача. За своїм походженням їх можна розділити на три групи:
1. Природні барвники. Речовини, присутні в певній харчовій сировині (наприклад, фруктах, овочах), вироблені екстракцією або іншими процесами. Такі як напр. хлорофіл (E 140), буряковий червоний (E 162)
2. Барвники природного походження. Вони також виготовляються з харчової сировини, але колір утворюється під час виробництва з (небарвних) речовин у вихідній їжі. Такі як напр. карамель (E150)
3. штучні барвники. Синтетично вироблені речовини, які не зустрічаються в натуральних продуктах харчування. Їх фарбувальна здатність краща, стабільніша, дешевша за попередні групи. Їх зручність використання (для якої їжі в якій кількості) точно регулюється. До них належать напр. і тартразин (Е 102)
Консерванти
Хімічні речовини, які запобігають або уповільнюють ріст мікроорганізмів, які природно присутні в їжі, тим самим збільшуючи термін зберігання їжі. Їх зручність використання (для якої їжі в якій кількості) точно регулюється. Такі як напр. сорбінова кислота (Е 200), діоксид сірки (Е 220)
Речовини, природні чи синтетичні, які зупиняють або затримують окислювальні процеси в їжі, що спричиняють несприятливі сенсорні зміни (наприклад, згіркнення). Це (подібно до консервантів) забезпечує більш тривалий термін зберігання. Використання одних з них обмежується точними числовими обмеженнями, використання інших обмежується кількісно визначеною, стандартною належною виробничою практикою. Такі як напр. бутильований гідрокситолуол (Е 321), аскорбінова кислота (тобто вітамін С) (Е 300)
Емульгатори
Вони дозволяють утворювати однорідну, невіддільну суміш речовин, що не змішуються в природі (наприклад, води та олії). Такі як напр. лецитин (E 322)
Матеріали, добре відомі в молочній промисловості як насипна сіль, забезпечують рівномірний розподіл білків, жиру та водних компонентів. Такі як напр. фосфат натрію (E 339)
Згущувачі
Рідини, напої та пастоподібна їжа дозволяють отримати щільніший, вигідніший запас. Такі як напр. альгінова кислота (Е 400)
Желюючі агенти
Вони забезпечують характерну желеподібну структуру продуктів (наприклад, варення, цукерки). До них належать напр. гуарова гумка (E 412)
Стабілізатори
Вони допомагають зберегти і поліпшити текстуру або колір їжі. Такі як напр. гуміарабік (E 414)
Антизлежуючі та протистійкі засоби
Вони зменшують скупчення порошкоподібних продуктів за рахунок вологи та осідання їжі. Такі як напр. оксид магнію (E 528)
Модифікований крохмаль
Хімічні речовини, виготовлені з їстівного крохмалю за допомогою хімічного втручання, мають згущуючий, стабілізуючий та емульгуючий ефект. Такі як напр. окислений крохмаль (E 1404)
Наповнювачі
При випіканні вони утворюють газ, який збільшує об’єм тіста. Такі як напр. карбонат натрію (Е 500)
Покращувачі борошна
Вони покращують борошно і, отже, хлібопекарські властивості тіста. сульфат амонію (E 517)
Затверділі агенти
Овочі, а також рослинна їжа стають твердішими та хрусткішими при споживанні. Такі як напр. сульфат амонію алюмінію (E 523)
Змочувальні агенти
Вони не дають їжі пересихати. Такі як напр. і гліцерин (Е 422)
Хелатні агенти
Вони утворюють в їжі комплекс з іонами металів і таким чином, наприклад, посилюють дію антиоксидантів. Такі як напр. поліфосфати (E 452)
Ферменти
Вони мають різні технологічні переваги, напр. під час обробки вони збільшують кількість соку, який можна вичавити з фруктів. Лише деякі відомі та використовувані ферменти вважаються добавками. Наразі регулювання інших країн ЄС готується. Фермент, який є добавкою, напр. інвертаза (E 1103)
Гейнери
Вони збільшують вагу їжі, не суттєво збільшуючи її енергетичний вміст (отже, ефект відгодівлі). Такі як напр. целюлоза (Е 460)
Паливні та пакувальні гази
Вони гарантують, що їжа вичавлюється з пляшки (наприклад, збиті вершки) і що її упаковка закупорюється киснем (і, отже, має довший термін зберігання). Такі як напр. азот (E 941)
Полірувальні матеріали
Вони надають поверхні їжі приємного блискучого вигляду. Такі як напр. бджолиний віск (E 901)
Антипіни
Інгібуючи утворення піни, рідка їжа стає більш керованою. Такі як напр. жирні кислоти (E 570)
Підсолоджувачі
Вони використовуються як замінник звичайних природних підсолоджувачів (цукор тощо) у продуктах, які рекомендуються при проблемах зі здоров’ям (наприклад, при цукровому діабеті або надмірній вазі). Деякі з них мають природне походження (цукрові спирти), але вони мають значний енергетичний вміст і обмежені у споживанні діабетиками. Такі як напр. сорбіт (Е 420) Отже, необхідні також синтетичні підсолоджувачі. Їх використання (для якої їжі, в якій кількості) чітко регламентовано. Такі як напр. сахарин (E 954) аспартам (E 951)
Харчові кислоти
Вони надають кислуватий смак. Такі як напр. лимонна кислота (E 330)
Регулятори кислотності
Вони змінюються, регулюють кислотність (лужність) їжі. Такі як напр. карбонат магнію (E 504)
Підсилювачі смаку
Вони підсилюють та гармонізують смак та аромат їжі. Такі як напр. глутамат натрію (E 621)
► Na-глутамат - це нейротоксин. Він руйнує клітини мозку і, крім усього іншого, функції, керовані гіпофізом.
Це може спричинити такі симптоми: головний біль при мігрені, нудота, блювота, діарея, напади астми, дисбаланс, біль у грудях, сильне серцебиття, поведінкові розлади у дітей. Також можуть виникати алергічні симптоми: почервоніння, нежить, висип. Відповідно до індивідуальної чутливості, для кого навіть найменша кількість викликає негайну реакцію, для тих, хто спокійно працює під поверхнею.
Найбільше ризикують діти, оскільки через менш розвинений стан гематоенцефалічного бар’єру токсичні речовини легше потрапляють до мозку. Недавні дослідження показують, що Na-глутамат викликає не тільки алергію, але і нервові зміни, такі як хвороба Паркінсона або Альцгеймера. Статтю про її шкідливий вплив можна було прочитати у відомому американському медичному журналі вже в 1968 році, і з тих пір кілька експериментів довели, що це клітинна отрута.
Глутамат - це амінокислота нейромедіатора, яка відіграє роль у передачі інформації між нейронами мозку. Зараз відомо, що найпоширеніші типи пухлин: молочна залоза, простата, шкіра, товста кишка, легені, рак яєчників, пухлини голови та шиї мають рецептори глутамату. Якщо ці пухлини виділяють багато глутамату, вони ростуть і поширюються набагато швидше, а також порушують нормальний процес лікування. ◄
Добавки від E100 до E160a
E100 -куркума - природний барвник
E101-рибофлавін - природний барвник
E102-Тартразин - штучний барвник, може викликати астму
E104-хіноліновий жовтий - штучний барвник, може викликати дерматит t (заборонено в США)
E110-оранжевий - штучне забарвлення
E120-кармінова кислота, карміни - барвники природного походження
E1201-стабілізатор полівінілпіролідону, може спричинити подразнення нирок
E122-азорубін - штучний барвник
E123-амарант - штучне фарбування (заборонено в США)
E124-неокуцин - штучний барвник
E127-еритрозин - штучний барвник
E131-патент блакитний - штучний барвник, може викликати дерматит
E132-індигокармін - штучний барвник
E133-брилатиновий синій барвник, для використання у щурів спричинив хромосомне пошкодження
E140-хлорофіл та хлорофіліни - барвники
E150a-карамельний колір - природний барвник
E151-блискучий чорний - штучне забарвлення
E154-коричневий барвник - може спричинити ураження печінки та серця
E160a-каротини, речовина, що виробляється вітаміном А.
Підсолоджувачі
Е 420 - Сорбіт (сорбіт, сироп сорбіту)
Е 421 - Манніт
Е 953 - Ізомальт
Е 965-Мальтіт (мальтіт, мальтитол сироп)
Е 966 - Лактит
Е 967 -Ксиліт
Е 950 - К-ацесульфам
Е 951 -. Аспартам
Е 952 -. Цикламова кислота та її солі натрію та кальцію
Е 954 - Сахарин та його солі натрію, калію та кальцію
Е 955 - Сукралоза
Е 957- Тауматин
Е 959 - Неогесперидин дигідрохалкон
Е 962 -Сіль аспартаму та ацесульфаму
Дієта - це слово грецького походження, що означає регульований спосіб життя, харчування, лікувальну їжу. Дієтологія займається застосуванням і застосовністю дієти. Прикладна наука про харчування, яка вивчає вплив захворювань на обмінні процеси і навпаки. Суть полягає в тому, щоб знати вплив кожної їжі, кожного напою та наркотику на організм. Важливою частиною вашого раціону є складання правильної дієти. Однак набагато важливіше рецептів зрозуміти вплив нашої дієти на наш організм і мати можливість свідомо формувати свій щоденний раціон.
Безумовно, правда, що їжа відіграє центральну роль у стримуванні діабету. Це пов’язано з тим, що діабетик значною мірою вважається власним лікарем. Ваш обов'язок - регулярно перевіряти рівень цукру в сечі. Очікується, що ми визнаємо зв’язок між їжею, інсуліном та фізичними вправами. Більше того, ми повинні дотримуватися рівноваги між вищезазначеними факторами щодня - або ми повинні змиритися з наслідками. Існує небагато захворювань, які вимагали б такого ступеня участі та розуміння з боку пацієнта.
Ідеальна дієта - персоналізована!
Дієта в цьому випадку здорова дієта засоби. Окрім відмови від поганих харчових звичок, a свідомий і регулярний, Рекомендується створити здорову дієту, яка також містить вуглеводи, білки, овочі, клітковину, фрукти - і навіть солодощі. у відповідній кількості та пропорції. Тож не потрібно ні від чого відмовлятися, але важлива кількість!
без ін’єкції інсуліну Хворому на цукровий діабет рекомендується розділити добове споживання вуглеводів на кілька разів, оскільки, з одного боку, секреція інсуліну збільшується головним чином за рахунок глюкози, що поглинається з вуглеводів, а з іншого боку, ефект деяких таблеток гіпоглікемічного інсуліну.
Лікується інсулін пацієнт повинен сидіти на дієті, оскільки поточна крива препаратів інсуліну відрізняється від фізіологічної, і безперервний ефект інсуліну повинен бути компенсований багаторазовим прийомом вуглеводів.
Дієта діабетика завжди повинна бути такою:
- під замовлення, тобто враховуйте масу тіла (у разі надмірної ваги, дотримуйтесь дієти з низьким енергоспоживанням) та супутніх захворювань (високий вміст жиру в крові, подагра, захворювання нирок);
- поживна, тобто він містить різні поживні речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінерали) у відповідних пропорціях;
- різноманітний (у складі різноманітної сировини, приготовленої різними способами);
- за попередньо встановлений час для більшості ліків, для багаторазового харчування (варіюється від людини до людини: 3, можливо 5 або 6 прийомів їжі на день) заплановано.
У довгостроковій перспективі занадто багато поживних речовин так само шкідливо, як і занадто мало. У дієті не відповідає дійсності, що якщо щось корисне, то більша частина цього ще більш корисна. Тут це більше так "Що багато нездорового" застосовується принцип. Недостатньо різноманітна дієта, яка не включає певні групи продуктів, може спричинити брак деяких поживних речовин, особливо вітамінів та мінералів.
Гнучкість є запорукою лікування діабету, тому дієта повинна бути адаптована до індивідуальних потреб конкретного діабетика. Головною метою дієти повинен бути підтримка рівня цукру в крові. Цього можна досягти, вибравши правильну їжу, вправи та додаткові методи лікування. Наступним кроком є розгляд типу діабету, оскільки він визначає такі фактори, як частка вуглеводів та жирів, кількість калорій та вживання дієтичних добавок та продуктів харчування, що мають особливе значення.
Згідно з новим дослідженням, харчові звички діабетиків 2 типу можуть бути значно покращені, якщо метою є споживання певної кількості продуктів з низьким глікемічним індексом на день. (Низький глікемічний індекс стосується повільно засвоюваних вуглеводів.)
Дослідники стверджують, що дуже важливо, щоб пацієнти мали впевненість у тому, що вони можуть виконати свої дієтичні рекомендації.
Теорії встановлення цілей і досягнення цілей широко відомі як на робочому місці, так і в спорті, але до цих пір не широко використовувались у дослідженнях охорони здоров'я.
Учасники дослідження отримували дієту з низьким глікемічним індексом 6-8 разів на день і їли на 500 калорій менше на день. В результаті оброблена група продемонструвала зменшення маси тіла, маси тіла, окружності живота та покращення рівня гемоглобіну A1c, що вказує на контроль рівня глюкози в крові.
На думку дослідників, замість того, щоб зосередитись на споживанні вуглеводів та цукру, було б важливішим врахувати глікемічний індекс при діабеті 2 типу. Індекс вказується за шкалою від 1 до 100, зі значенням 100 для глюкози). Продукти, які уповільнюють травлення і тим самим запобігають раптовому стрибку цукру в крові, - це овочі, цільні зерна, молочні продукти, горіхи та насіння, квасоля та фрукти. Їх глікемічний індекс нижче 55.
Таблиці GI містять значення GI, виміряні у здорових людей. Хоча таблиця стосується і діабетиків, відсотки можуть істотно різнитися, залежно від тяжкості захворювання.