При аналізі крові контролюється рівень сечовини, креатину та інших для досягнення діагнозу хронічної ниркової недостатності.
- Що таке хронічна ниркова недостатність
- Причини хронічної ниркової недостатності
- Симптоми хронічної ниркової недостатності
- Діагностика хронічної ниркової недостатності
- Лікування хронічної ниркової недостатності
- Профілактика хронічної ниркової недостатності
Оновлено: 16 листопада 2020 р
діагностика хронічної ниркової недостатності Він базується на клінічних проявах, які має пацієнт, а також на змінах, які можна побачити в аналізах крові, які складаються з:
- Збільшення сечовини вище 40 мг/дл.
- Збільшення рівня креатиніну вище 1,2 мг/дл
- Погіршення швидкості клубочкової фільтрації нижче 60 мл/хв/1,73 м2. Спочатку цей параметр може бути нормальним, і його зменшення стає очевидним лише на просунутих фазах.
- Зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, натрію та кальцію та збільшення фосфору, калію та магнію, а також паратгормону (ПТГ).
Аналогічним чином слід проводити аналіз сечі, де ми можемо отримати такі дані, як наявність крові, мікрокристалів, білків, клітин, та провести визначення індексу альбумін/креатинін. Цілодобовий збір сечі також корисний для більш точного визначення та має діагностичну та прогностичну цінність деяких білків та іонів.
Під час візуалізаційного тесту (ультразвукового дослідження) видно, що нирка зменшилася в розмірах і має зміни в її нормальній структурі. Спостерігається витончення кори нирок, що може бути корисним для діагностики можливих причин, таких як літіаз, деякі пухлини, кісти тощо. За допомогою доплерівського ультразвуку визначається кровотік як в нирковій артерії, так і у вені, що дозволяє оцінити можливе звуження кровопостачання.