бабуся, -у, бабуся жінок. р. це.
1. дитяча іграшка, що демонструє звичай. маленька дитина;
лялька, лялька;
bábä, -aťa, мн. ні. -ätá/-ence, -ät/-eniec stred.
2. дет. дитяча іграшка із зображенням маленької дитини, ляльки;
немовлята, -я, -іе присл. м.: b-ia чайна ложка, b. тарілка (Шолт.) дитяча;
немовля, -а, -тек середній. zdrob.
1-й дзвінок. звичка. pejor. стара жінка: Де диявол не може послати туди стару жінку. відповідно до.
● грати в сліпу б-у дитячу гру, прен. нечесність, скручування тощо;
шарф на b-u метод пов’язування шарфа;
2. вираз називати жінку з негативним рейтингом взагалі;
зла, хитра жінка тощо: Бабуся диявола, переплакала над правами! (Кук.) Що захотіла крихітка, це дійшло до неї. залізо. бажання до себе - джерело ідеї.
3. жаргон. дружина;
5. кришка. Допомога при пологах;
7. pejor. чоловік із жіночими якостями, особливо полохливий ін. плітки: плітки б.;
приїзд бабусі м. k 1, 2, 5, 7: b. вік, б-е мовлення, б-е поведінка;
розбавлений. b-рік нехай с. бабі;
бабуся, жінки. р. бабусині якості;