Конференція докторської школи Університету Земмельвейса 2013, Будапешт Дослідження ефективності поведінкової терапії при лікуванні ожиріння Ільдіко Папп 1, Аґнес Удварді Месарос 1, Редагування 2 Чеглі, Габріелла Візін 1, Дора Перчел Форінтос 1 1 Університет Земмельвейса, кафедра клінічної психології 2 та кафедра психології здоров’я

ефективності

Ожиріння Багатокаузальна, психосоматична хвороба, що має велике значення для охорони здоров’я (Реш, 2001) Три основні підходи, що базуються на доказах (Купер та Фернберн, 2001): Хірургічне лікування Фармакотерапія Поведінкова терапія

Поведінкова терапія ожиріння розробила комплексний підхід за 50 років досліджень. Було розроблено та розроблено кілька програм, що збагачують підхід когнітивними елементами (Wing, 2004; Perczel Forintos та Czeglédi, 2011). Це призводить до помірної втрати ваги на 5–10%, але супроводжується статистично і клінічно значущими покращеннями як показників здоров’я (Gregg and Williamson, 2004), психічного здоров’я, так і якості життя (Fabricatore, 2007).

Мета Метою нашого дослідження було розробити та дослідити ефективність варіанту самодопомоги стандартної поведінкової терапії ожиріння.

Практична основа програми 24 тижні (3x8 тижнів) Сеанс малої групи Один сеанс на тиждень - 120 хвилин Два психологи Місцезнаходження: Кафедра клінічної психології ДП Введення самодопомоги: Блок 1: 1 Сесія 8 Блок 2: 9 Сесія 15 Блок 3: 16 сесія 24 Присутність керівника команди Щотижня Присутність керівника групи Кожні два тижні Присутність керівника групи Щомісяця

Структура програми Етап 1: Підготовчий етап (Перша сесія співбесіди 2) Аналіз мотивації Освіта Самоконтроль (Щоденник харчування, вживання калорій, моніторинг ваги) Етап 2: Етап дії (Сесія 3 Сесія 16) Зменшення калорій Зміна нездорових звичок у харчуванні Збільшення фізичної активності Інше Фактори впливу (наприклад, емоційне харчування) Етап 3: Фаза утримання (16-а сесія, 24-та сесія) Реєстрація змін поведінки Підтримувана мотивація Посилення внутрішнього контролю Запобігання рецидивам Програма базується на транстеоретичній моделі зміни поведінки (Прочаска та ДіКлементе, 1992).

Презентація дослідження Дизайн дослідження: П’ять поведінкових груп схуднення. У середньому 10 осіб (8–12 осіб) у віці від 21 до 65 років, здорові надмірна вага, особи, що страждають ожирінням Критерії виключення: хронічні фізичні захворювання, психічні захворювання Відсевання: 13% Учасники: 41, 25 та 65 Дорослий від 11 років до 30 жінок Середній вік 39,9 (SD = 11,25) років Середній індекс маси тіла (ІМТ): 37,4 (SD = 8,06)

Інструменти вимірювання Антропометричні дані (маса тіла, зріст) Вправа: Стадії змін Скорочена форма (Marcus et al., 1992; Czeglédi et al., 2011) 21-позиційна трифакторна анкета харчування (Karlsson et al., 2000; Czeglédi and Скоріше, 2010 р. Та зовні) Шкала самооцінки Розенберга (Розенберг, 1965; Паксі та ін., 2004) Анкета добробуту ВООЗ (Сусанські та ін., 2006)

Результати Зміна маси тіла Зміна маси тіла: Початкове середнє значення маси тіла: 109,6 кг (SD = 28,14 кг) Закриття (24-го тижня) середнє значення маси тіла: 99,7 кг (SD = 25,55 кг) t (38) = 10,499; стор