Дослідження сечі - найважливіша методологія обстеження при визначенні діагнозу захворювань нирок та сечовивідних шляхів. При безсимптомних формах захворювання нирок єдиною ознакою захворювання часто є позитивна сеча. Не менш важливим є спостереження за перебігом та розвитком захворювання шляхом повторного аналізу сечі. Без детального аналізу сечі визначити тип захворювання неможливо. Збирається свіжа або зібрана сеча.
1. амінація сечі - невелика кількість сечі протягом певного періоду може свідчити про низьке споживання рідини у здорової людини або про недостатню функцію нирок, у яких вироблення сечі обмежене. І навпаки, люди з надмірним споживанням рідини мають велику кількість сечі, але це також може бути ознакою недостатньої концентрації нирок, що часто є ознакою їх більш серйозного пошкодження. При цьому також необхідно визначити відносну щільність (питому вагу) сечі.
2. Зовнішній вигляд та запах сечі - За звичайних обставин сеча прозора, блідо-жовтого кольору з типовим м’яким запахом, який може не бути у маленьких дітей. Сторонні речовини (ліки, буряк, кольорові лимонади) або хворобливий процес можуть спричинити зміну кольору. При низькому споживанні рідини сеча зазвичай має темно-жовтий колір. Запах сечі, який додатково може бути кам’янистим, свідчить про триваючу інфекцію.
бліда до водянистої/велике споживання рідини, ниркова недостатність, діабет
молочно-біла хвороба/нирки з наявністю жирів та білків
темно-жовта/концентрована сеча з низьким споживанням рідини, віт.Б-комплекс
червоний/кров або барвник крові в сечі, чорній смородині, буряку, барвнику в лимонаді, їжі
від темно-коричневого до чорного/наявність крові в сечі при захворюваннях нирок
сині, синьо-зелені/порушення функції печінки, барвники, грибкові та дріжджові захворювання нирок та сечовивідних шляхів
3. питома вага (відносна щільність) сечі - вона низька у здорової дитини після більшого споживання рідини, зменшена в довгостроковій перспективі при захворюваннях нирок. Висока питома вага говорить про хорошу концентрацію нирок, і її визначення є важливим показником їх функціональної підготовленості.
4. хімічні дослідження сечі - визначає кислотність або лужність сечі (рН), або наявність речовин у сечі, що трапляються при різних захворюваннях. Зазвичай його перевіряють за допомогою показників.
Зміна або наявність Причина
рН (зазвичай 5-7)/інфекції сечовивідних шляхів, порушення внутрішнього середовища, порушення регуляторних функцій нирок
цукор/діабет, порушення ниркової абсорбції цукрів
білок/лихоманка, надмірні навантаження, захворювання нирок
кров і пігмент червоної крові/захворювання нирок і сечовивідних шляхів, сечокам’яна хвороба, пухлини, травми, великі навантаження
осмоляльність/як при зміні питомої ваги
жовчні барвники та їх похідні/захворювання печінки
кетони/діабет, голодування, підвищений катаболізм
У позитивних випадках необхідне додаткове тестування.
5. мікроскопічне дослідження сечі - виявляє наявність клітинних елементів (білих, еритроцитів, бактерій, дріжджів), кристалів, циліндричних структур, які найчастіше утворюються з клітин або білків, присутніх в сечі при певних станах хвороби .
6. мікробіологічне дослідження сечі - визначає наявність та тип мікробів у сечі та їх чутливість до антимікробних препаратів. Важливо для правильного лікування інфекцій сечовивідних шляхів.
7. детальне біохімічне дослідження сечі - визначає склад сечі, кількість та вид білка, каменеутворюючі речовини, мінерали, відходи речовин, цукор, амінокислоти тощо. Це також частина функціонального обстеження нирок. Це вказується в особливих випадках.