ОПИС
Фенолфталеїн - подразнювач/стимулюючий проносний засіб для порожнини рота. Він використовується без рецепта протягом десятиліть, але в 1999 році FDA заборонила цей препарат як проносне без рецепта через підозру на канцерогенну активність. Фенолфталеїн досі використовується у багатьох країнах як контактне проносне.
Механізм дії: фенолфталеїн - проносне, що підвищує перистальтику кишечника, стимулюючи нервові закінчення в стінці кишечника. Застосовуючи це ліки, кишковий вміст швидше просувається по кишечнику і полегшується запор. Дія фенолфталеїну починається через 6-10 годин після прийому ліків.
Токсичність: пероральне введення фенолфталеїну спричинило пухлини в різних тканинах мишей та щурів. Введення цієї речовини в раціон викликало лімфоми тимусу та пухлини в інших тканинах (гістіосаркоми) у тварин обох статей. Також зросла частота виникнення злоякісних лімфом та доброякісних пухлин в яєчниках самок мишей. Іншими пухлинами, про які повідомлялося в дослідженнях на тваринах, є феохромоцитома у самців і самок тварин та аденоми ниркових клітин у самців щурів.
ПОКАЗАННЯ ТА ДОЗУВАННЯ
Лікування короткочасного запору (запору):
Фенолфталеїн протипоказаний пацієнтам з алергією на препарат або будь-який із компонентів його рецептури.
Так само він протипоказаний у випадках кишкової непрохідності, болю в животі невідомого походження або якщо у пацієнта є симптоми апендициту або травної кровотечі.
Застосування фенолфталеїну протягом тривалого періоду часу може спричинити ефект відскоку, що спричиняє необхідність прийому ліків для досягнення евакуації. Це також може спричинити зниження моторики кишечника. Тому використання фенолфталеїну більше 10 днів не рекомендується.
Застосування фенолфталеїну у пацієнтів літнього віку може спричинити більшу кількість побічних ефектів, включаючи слабкість, гіпотонію та значну втрату води та калію. Тому застосування цього препарату літнім людям повинно здійснюватися під наглядом лікаря.
Фенолфталеїн класифікується до категорії С за ризиком вагітності. Фенолфталеїн всмоктується в системний кровообіг у невеликих кількостях, і невідомо, чи проникає він через плаценту. Не існує адекватних та добре контрольованих клінічних випробувань на людях, хоча воно застосовувалось у поодиноких випадках без реєстрації побічних ефектів. Його застосування прийнято при лікуванні тимчасових запорів у вагітних.
У дослідженні 22 жінок, що годують, у грудному молоці були виявлені невеликі концентрації кон'югованого фенолфталеїну, без ознак діареї у немовлят. Немає повідомлень про побічні ефекти щодо використання цього продукту під час годування груддю. Однак рекомендується припинити годування груддю або уникати прийому цього препарату.
ВЗАЄМОДІЇ
Фенолфталеїн слід вводити з особливою обережністю, якщо ви одночасно отримуєте препарати наперстянки або препарати, що знижують рівень калію в крові.
ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ
Побічні ефекти фенолфталеїну, як правило, помірні та тимчасові. У рідкісних випадках це викликає спазми в животі, здуття живота та червонувату сечу. При тривалому застосуванні високих доз цього препарату може відбутися втрата води та калію, а також атонія товстої кишки. Висипання, висипання, протеїнурія та гематурія рідкісні.
Описано поодинокі випадки панкреатиту, пов’язані з високими дозами протягом тривалого періоду.
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ЛІТЕРАТУРА
Монографія переглянута 16 серпня 2014 р. Команда співробітників IQB (Співпрацюючий центр Національного управління з питань медицини, харчових продуктів та медичних технологій -ANMAT - Аргентина).