Географія Словаччини 29 Географія Словаччини активне громадянство та політика міського середовища зміни в постсоціалістичній Братиславі Активне громадянство та політика міського середовища Трансформація в постсоціалістичній Братиславі Павел Шушка 29

словаччини

ГЕОГРАФІЯ СЛОВАЦЯ 29 2014 ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІКИ СЛОВАКСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК БРАТИСЛАВА

GEOGRAPHIA SLOVACA 29 2014 Павло Шушка АКТИВНЕ ГРОМАДЯНСТВО ТА ПОЛІТИКА ТРАНСФОРМАЦІЇ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОСТОЦІАЛІСТИЧНІЙ БРАТИСЛАВІ Активне громадянство та політика трансформації міського середовища в постсоціалістичній Братиславі

ЗМІСТ ВСТУП 11 I. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ КОНТЕКСТИ 15 Поняття простору в географічному мисленні 15 Політика розташування 18 Управління містом та масштаби досліджень 19 Міське середовище та його трансформації 21 Постсоціалізм, постсоціалістичне місто та конфлікт 27 Резюме та визначення цілей роботи 28 II. МЕТОДОЛОГІЯ 30 Якісне дослідження та тематичне дослідження 30 Використані дані, джерела інформації та методи їх обробки 32 III. ПОСТСОЦІАЛІЗМ, НЕОЛІБЕРАЛЬНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ КОНТЕКСТ МІСЦЬКИХ ЗМІН 34 Постсоціалізм: перехід та/або трансформація? 34 Глобальні трансформації та неолібералізм 36 Постсоціалістичний розвиток у Словаччині 38 Резюме 42 IV. ОСНОВНІ ЗМІНИ В БУДІВЕЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА РОЛІ ЧАСТНОГО СЕКТОРУ 44 Житло 44 Виробництво комерційної нерухомості 49 Хто будує? 56 Резюме 57 V. САМОУРЯД ЯК АКТОР МІСЬКИХ ЗМІН 59 Створення місцевого самоврядування 59 Бюджетні можливості самоврядування 61 Планування та регулювання просторового розвитку 65 Резюме 70

VI. АКТИВНЕ ГРОМАДЯНСТВО В ТРАНСФОРМАЦІЇ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА 72 Пропаганда навколишнього середовища Громадянська діяльність, структури політичних можливостей та стратегії суб'єктів 73 Громадянське суспільство та протекціоністський рух до листопада 1989 р. 76 Громадянське суспільство в період постсоціалістичної трансформації 79 Ідея охорона навколишнього середовища та лінія суперечок щодо політичної диверсифікації у Словаччині 83 адвокатської діяльності 88 Місцева екологічна адвокаційна діяльність під час будівельного буму 92 Резюме 96 VII. ДОСЛІДЖЕННЯ СПРАВИ ЗНЕННЯ PKO 98 Пошук (корисної) вартості PKO 99 PKO та обмінної вартості 107 Висновок (епілог) та підсумок 109 ВИСНОВОК 114 РЕЗЮМЕ 118 ЛІТЕРАТУРА 131

ЗМІСТ ВСТУП 11 I. ТЕОРЕТИЧНА КОНТЕКСТ 15 Поняття простору в географічному мисленні 15 Політика місця 18 Управління містом та масштаби досліджень 19 Міське середовище та його трансформації 21 Постсоціалізм, постсоціалістичне місто та конфлікт 27 Резюме та завдання 28 II. МЕТОДОЛОГІЯ 30 Якісне дослідження та тематичне дослідження 30 Дані, джерела та методи аналізу 32 III. ПОСТОСОЦІАЛІЗМ, НЕОЛІБЕРАЛЬНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ІНТЕГРАЦІЯ КОНТЕКСТ МІСЦЬКИХ ЗМІН 34 Постсоціалізм: транзит та/або трансформація? 34 Глобальні зміни та неолібералізм 36 Постсоціалістичний розвиток у Словаччині 38 Резюме 42 IV. ОСНОВНІ ЗМІНИ В БУДІВНИМ СЕРЕДОВИЩІ І РОЛЬ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ 44 Розвиток житла 44 Виробництво комерційної нерухомості 49 Хто будує? 56 Резюме 57 V. МІСЦЕВО УРЯД ЯК АКТОР МІСЬКОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ 59 Витоки місцевого самоврядування 59 Фіскальні варіанти місцевого самоврядування 61 Планування та регулювання у розвитку міст 65 Резюме 70

VI. АКТИВНЕ ГРОМАДЯНСТВО У ТРАНСФОРМАЦІЇ МІСЦЕВОГО ВИРОНУ 72 Екологічна пропаганда, структури політичних можливостей та стратегії суб'єктів 73 Громадянське суспільство та природоохоронний рух до листопада 1989 року 76 Громадянське суспільство в епоху постсоціалістичного переходу 79 захист та зіткнення у політичному житті Словаччини 83 Диверсифікація та локалізація діяльності з захисту навколишнього середовища 88 Місцева діяльність з захисту навколишнього середовища під час буму будівництва 92 Резюме 96 VII. ВИКОРИСТАННЯ СПРАВИ ЗБУДЕННЯ БУДИНКІВ 98 Пошук (використання) вартості ПКО 99 ПКО та його мінової вартості 107 Висновок (епілог) та підсумок 109 ВИСНОВКИ 114 РЕЗЮМЕ 118 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 131

Сьомий розділ присвячений конкретному конкретному дослідженню, де вони взаємозв'язують, розширюють та ілюструють багато висновків, представлених в аналітичних розділах, а також розглядає деякі конкретні факти, пов'язані з цією справою. В останньому розділі я пропоную короткий висновок та висновки. 14

у значному будівельному бумі останнього десятиліття, про який я детальніше згадаю в наступному розділі. На додаток до безпосередньої участі міжнародного капіталу у будівельній діяльності, вплив глобалізації переважно набув форми впливу на поступові зміни показників та структури місцевої економіки в умовах переосмислення відносин міста з його оточенням. 43

Зростаючими проблемами отримання фінансових або людських ресурсів є формування відносно невеликого, але ефективного ядра трансакційної активності. Окрім стратегій висловлення, розробляються формальні заходи щодо участі, що стало можливим завдяки відкритому доступу до Ратуші. Однак після муніципальних виборів у Росії У 2002 році відносини між громадськими активістами та активістами та міськими чиновниками були порушені, що в умовах посиленого інвестиційного тиску на територію та зростаючої кількості конфліктних ситуацій призвело до активного вступу представників громадського залучення до муніципальної політики шляхом кандидатури в вибори. 97

Намір був створений розширенням набережної шляхом виливання матеріалу з розкопок тунелю під замком. Функціоналістичні будівлі були спроектовані в 1943 році тріо Павола Андріка, Яна Штефанека та Каміля Гросса. Кінець війни та перші повоєнні роки принесли із собою низку власних проблем, а реалізація проекту була призупинена. Частково пристосовані павільйони (сам культурний стенд, спортивні зали та гідрологічні лабораторії) були добудовані в 1953, відп. 1955. Набережна набережна нерозривно пов’язана з будівництвом комплексу, який у сукупності утворив одне з найважливіших громадських просторів міста, яке незмивно врізалось у життя кількох поколінь жителів Братислави. Фіг. 9 ПКО 70-х років 20 століття (Джерело: Bútora 2011) 100