ГРУДЕНЬ 2015 р. № 10 Том 18

фізична

Розділ: На обкладинці

Як цитувати цю статтю

Кастаньо Бланко М.Й., Гомес Зубельдія М.А. Дослідження харчування та фізична активність у танцюристів-підлітків з міста Бадахос. Цілі Enferm грудень 2015/січень 2016; 18 (10): 19-23.

1 Mª Йоланда Кастаньо Бланко, 2 Mª Ángeles Gómez Zubeldia

1 Медсестра. Ступінь магістра університету в галузі соціального та медичного обслуговування. Школа медицини. Університет Естремадури.
2 ступінь медицини. Лікар з Університету Естремадури. Школа медицини. Університет Естремадури.

Mª Йоланда Кастано Бланко. Університет Естремадури. Авда.Ельвас, с/н. 06006 Бадахос.

харчовий статус; балерини; підлітковий; фізична активність; дослідження; Описове дослідження

Вступ

В даний час немає сумнівів у важливості дієтичних звичок населення як визначального фактора для його здоров'я. Гарне харчування полягає в адекватному та збалансованому харчуванні для потреб кожної людини (1). У поєднанні зі здоровим способом життя (2) та регулярними фізичними вправами (3,4) отримуються три основні елементи для отримання та підтримання оптимального стану здоров’я. Ось чому програми з питань харчування мають важливе значення для поліпшення харчування та надання людині належних знань про харчові концепції, особливо в підлітковому віці, що вважається ключовим етапом набуття звичок, що складають здоровий спосіб життя (5).

Референтні значення споживання визначаються Рекомендованою дієтичною нормою (RDA), яка була визначена Комісією з питань харчування та харчування з 1941 року. Що стосується макроелементів, рекомендується споживання вуглеводів між 45-65% загальної калорійності споживання, жирів, що не перевищують 20-35% та 10-35% у вигляді білків високої біологічної цінності. У підлітковому віці спостерігається інтенсивний ріст і розвиток за відносно короткий проміжок часу, що означає, що потреби в енергії та поживних речовинах перевищують потреби, що вимагаються на інших етапах життя, саме тому він вважається харчовою групою ризику (1).

З іншого боку, фізичні вправи також збільшують потребу в енергії, що вимагає збільшення споживання вуглеводів, щоб задовольнити негайні потреби в енергії та заповнити запаси глікогену в м’язах. Подібним чином, потреби молодих спортсменів у білках будуть збільшені залежно від характеру зусиль, віку та статі, відкладень глікогену в м’язах та вуглеводів у раціоні (6). Що стосується мікроелементів, фізичні вправи збільшують потреби у споживанні мінеральних речовин та вітамінів через збільшення обміну речовин та втрат. Це ще важливіше для спортсменів, які дотримуються низькокалорійної дієти з недостатнім споживанням вітамінів та мінералів (7). Низький рівень кальцію, цинку та заліза часто зустрічається у спортсменів, особливо у жінок (6).

Контроль маси тіла важливий у певних видах спорту, таких як класичний балет та художня гімнастика, бойові види спорту та вершники, де шукають низький відсоток жиру та індекс маси тіла (ІМТ) (6,8,9). Зменшення споживання їжі в цій групі разом із інтенсивними тренуваннями збільшує катаболізм білка та зменшує концентрацію м’язового глікогену (6). Це обмежує здатність виконувати максимальні зусилля і впливає як на м'язову силу, так і на силу, знижуючи спортивні показники (10,11). У цих групах спортсменів, у яких імідж тіла та вага дуже вирішальні, зазвичай спостерігається більша поширеність розладів харчування (12,13), що схиляє цю групу спортсменів страждати цими розладами (14, 15).

Вплив на суворі дієти для віку або рівня зрілості зменшує переваги спортивної практики або навіть стає шкідливим (10). Обмеження калорійності та рідини під час фізичних тренувань у дитячому віці або в підлітковому віці може порушити метаболічні та гормональні регуляції, що впливають на ріст, дозрівання, склад тіла, менструальний цикл та репродуктивну здатність, а також їх вплив на імунну систему (15), яка може посилюватися серед іншого, ризик травматизму, такого як стресові переломи (16).

Оцінка харчового статусу в популяції є основним інструментом для виявлення харчових проблем, виявлення ризикових ситуацій та перевірки еволюційних змін у складі тіла, що дозволяє розробляти політику охорони здоров'я та пропагувати здорові харчові звички (17). Вимірювання споживання в будь-якій популяції важко здійснити, оскільки мінливість моделей поведінки між прийомами їжі, велика кількість різних продуктів харчування, а також труднощі з їх точним запам'ятовуванням представляють додаткову складність для перевірки результатів досліджень (18 ). Одним із найбільш часто використовуваних методів для цієї оцінки є опитувальник частоти споживання їжі (CFCA), який дозволяє отримати інформацію про характер тривалого звичного споживання у великих груп населення. Це не змінює структуру звичного споживання і дозволяє отримувати інформацію про вплив сезонної або навіть тижневої мінливості (18).

У цьому дослідженні метою було оцінити стан харчування та фізичну активність танцюристів-підлітків у місті Бадахос та перевірити наявність змін у харчових звичках при переході від дитинства до підліткового віку.

Метод

Перехресне описове дослідження було проведено на 33 підлітках у віці від 12 до 19 років, які практикують танці у місті Бадахос. Збір даних проводився протягом періоду з лютого по травень 2014 року.

Для вимірювання антропометричних параметрів використовувались: шкала із вбудованим висотним стрижнем з точністю до 0,1 кг (Atlántida, Añó-Sayol, Барселона, Іспанія); ліпокалібер з точністю до 0,2 мм (Harpendenbaty international RH15 9LR. England) та нееластична рулетка з точністю до 1 мм. За допомогою цих матеріалів розраховували індекс маси тіла (ІМТ), індекс талії та стегна (ICC), окружність рук та відсоток жиру в тілі (% BF) (19).

Для аналізу фізичної активності була розроблена анкета з шести пунктів, і була зібрана інформація про: тижневі години, переглянуті телевізор, щотижневі години, витрачені на поїздки на транспорті, години на день, відпочиваючи вночі, години на тиждень, присвячені помірному фізична активність, години на тиждень, присвячені класичному балету, і кількість років, коли вони виконують класичний балет (8).

Оцінку дієтичного споживання проводили за допомогою короткої перевіреної анкети про частоту споживання їжі (CFCA), що містить 45 пунктів, що надавали інформацію про кількість разів на тиждень або місяць, коли споживали певні групи продуктів харчування (18). Вся ця інформація, як і реєстрація антропометричних змінних, проводилася через інтерв’ю, проведене особисто з кожним учасником одним інтерв’юером.

Участь у дослідженні була зроблена за попереднім дозволом шляхом інформованої згоди, підписаної батьками у випадку неповнолітніх, з повагою до їх анонімності та гарантування конфіденційності даних відповідно до діючих офіційних норм. Це дослідження було схвалено Етичним комітетом Університету Естремадури (Бадахос, Іспанія) відповідно до Гельсінкської декларації, Європейської Ради та Загальної декларації прав людини, біомедицини та генома людини.

Для обробки та аналізу даних досліджувана сукупність була розділена на дві вікові групи: одна, сформована на вибірці з 17 суб’єктів у віці від 12 до 15 років, а інша - на вибірці з 16 суб’єктів у віці від 16 до 19 років. Розраховано показники описової статистики. Непараметричний тест Манна-Уітні застосовувався через презумпцію ненормальності та рівності дисперсії між групами. Проведено простий аналіз лінійної регресії. Статистичний аналіз проводився за допомогою програм Microsoft Excel та STATISTICA (програмна система аналізу даних, StatSoft, Inc. (2004), версія 6).

Результати

Результати, отримані в результаті антропометричних вимірювань, показали середній ІМТ 19,96. Щодо відсоткового вмісту жиру в організмі, середнє значення було 32,87% (табл. 1).

Щодо фізичної активності, учасники виконували в середньому 3,49 години на тиждень балету та 3,3 години на тиждень помірних фізичних навантажень (Таблиця 2).

Середня добова калорія становила 1590,42 (стандартне відхилення (SD): 385). 48% учасників вживали менше 1500 калорій на день і лише 15% більше 2000 калорій. Що стосується відсотка макроелементів, то 95% довірчий інтервал для відсотка жиру в їжі був нижчим за індекс нормальності, але це не стосувалося білків і вуглеводів (Таблиця 3).

Статистично значущих відмінностей між двома віковими групами щодо процентного вмісту жиру та вуглеводів не було, але були (р = 0,0105) для білків (група віком від 12 до 15 років: 1 982,88; від 16 до 19 років: 2 485,17).

Під час простих лінійних регресійних аналізів було виявлено статистично значущу зв'язок між віком та споживанням калорій з білка (р = 0,05), так що із збільшенням віку споживання зростало. Існував також статистично значущий зв’язок (р = 0,0003) між калоріями з жиру та калоріями з білка, хоча лише 35,36% мінливості калорій із жиру пояснювали калоріями з жиру. Білки. Як відсоток жиру в організмі, так і вага не були статистично пов’язані з споживанням калорій (Графік 1).

Обговорення та висновки

Отримані результати узгоджуються з іншими дослідженнями, проведеними на танцюристах (8,12) та інших спортсменів, які зазнали дієтичних обмежень (9). Однак у дослідженні Pérez et al. (17) у 2014 році, проведеному серед неатлетичного підліткового населення з Естремадури, спостерігається більша частка жиру, ніж в інших громадах, що може означати більший ризик ожиріння та надмірної ваги у підлітків у цьому регіоні. Інше дослідження, проведене в Сорії (23), виявило вищий відсоток підлітків з ІМТ 26 (20% у підлітків у віці 13-15 років і 13,3% у тих, хто віком 16-19 років), цей відсоток був вищим, ніж у проведених дослідженнях у танцюристів, можливо, завдяки поінформованості про харчування, що виникає у цієї групи спортсменів та танцюристів для досягнення оптимальних показників.

Щодо загальної фізичної активності, учасники виконували в середньому три години на тиждень, що було менше, ніж у інших дослідженнях, із середнім значенням п’ять годин на тиждень, що може бути пов’язано з тим, що популяція, яка навчалася в даний час Працюючи, я займався менше годин балету на тиждень, витрачав менше часу на транспорт і більше годин сидячої активності (телебачення). Однак не було значущих відмінностей щодо годин нічного відпочинку (8).

Щодо споживання калорій, дані погоджуються з більшістю досліджень, де добове споживання калорій нижче рекомендованого (2200 ккал/день рекомендується для загальної популяції у віці 11-19 років; 1536 та 2667 ккал/день для молодих спортсменів) (20- 22,24). Тільки дослідження, проведене у підлітків із Сорії (23), виявило споживання калорій, яке перевищувало добові рекомендації на 15-40%.

Що стосується відсотка макроелементів, результати цього дослідження подібні до результатів, виявлених у інших молодих спортивних жінок (20, 24, 25), і відрізняються від результатів досліджень, проведених на підлітках, які не займаються спортом, із надмірним відсотком споживання жирів та білків і низький рівень споживання вуглеводів (22,26,27).

В якості обмежень дослідження слід зазначити, що вибір вибірки не був випадковим і визначався віком та схваленням за інформованою згодою їхніх опікунів. Збір даних проводився протягом навчального року, тому годування під час канікул не розглядалось, тому для доповнення цих результатів необхідні майбутні дослідження у популяціях з подібним навантаженням на фізичні навантаження.

У цьому дослідженні було виявлено зниження споживання калорій, хоча лише 12% мали ІМТ нижче норми, з меншою часткою жирів та вуглеводів відповідно до рекомендацій та подібним розподілом до інших спортсменів-підлітків. Низьке споживання жиру серед досліджуваного населення може пояснюватися характеристиками іміджу тіла та обмеженням ваги, які передбачає цей вид спорту, а також біологічними, соціальними, психологічними та когнітивними змінами, що відбуваються в підлітковому віці, що спричиняє великий вплив на харчування здоров'я.