захворюваннях

Завданням нещодавно опублікованого дослідження було представити оновлену інформацію щодо впливу дієти на запальну хворобу кишечника (ВЗК) та впливу цієї хвороби на харчовий статус пацієнтів.

На розвиток запальної хвороби кишечника впливає взаємодія між факторами зовнішнього середовища, змінами флори кишечника, генетичною схильністю та змінами імунної або захисної системи.

Здається, дієтичні фактори відіграють занижену роль як у походженні, так і в розвитку хвороби, а дослідження впливу їжі на ВЗК мають суперечливі результати.

Надмірне споживання цукрів, тваринного жиру та насичених жирів та низьке споживання клітковини вважаються фактором ризику розвитку ВЗК, тоді як великий вміст клітковини в раціоні та споживання цитрусових можуть відігравати певну роль.

Під час загострення або загострень захворювання більшості пацієнтів рекомендується дієта з низьким вмістом клітковини. Однак рекомендації протягом періоду направлення залишаються суперечливими.

У момент ремісії надмірне вживання алкоголю може негативно позначитися на перебігу захворювання.

Через хронічне запалення, а також хронічні побічні ефекти ліків, пацієнти з ВЗК також мають підвищений ризик харчових дефіцитів, тому рекомендується дієта, що забезпечує достатню кількість енергії та багата залізом, кальцієм, вітаміном В12, фолієвою кислотою, цинку, магнію та вітаміну А. Прийом вітаміну D особливо важливий, оскільки його дефіцит може погіршити перебіг ВЗК, а також пов'язаний з більшим рівнем інших захворювань.

Ненасичені жирні кислоти та пробіотичні добавки Омега-3 оцінені на предмет їх впливу на скорочення періодів загострення або продовження тривалості ремісії.

Тим не менше, не існує єдиної дієти, придатної для всіх пацієнтів із ВЗК. Кожен пацієнт унікальний, і дієтичні рекомендації повинні розроблятися індивідуально для кожної людини залежно від розвитку хвороби, попередніх хірургічних процедур та виду медикаментозного лікування.

Вважається, що хороша дієта може доповнювати або бути частиною лікування ВЗК. Крім того, правильне харчування в певні періоди захворювання може домогтися ремісії або продовжити цей період відсутності симптомів і, перш за все, поліпшити самопочуття та якість життя цих пацієнтів.