Гострий панкреатит (ГП) зустрічається приблизно в 3% усіх госпіталізацій з приводу болю в животі. Зазвичай його перебіг є доброякісним із спонтанним одужанням, якщо лікування адекватне, але у 20% розвиваються важкі форми зі смертністю до 80%. Смертність має характерний двофазний розподіл, з раннім піком у перші дні та другим, пізнім, через 2 або 3 тижні.
Двома основними етіологічними факторами є алкоголь та жовчнокам’яна хвороба, і в обох випадках підшлункова залоза руйнується внаслідок аномальної активації протеолітичних ферментів, що визначає місцевий та системний запальний каскад. У другому випадку виникає синдром системної запальної відповіді (SIRS), який може стати неконтрольованим.
Харчування пацієнта з АП є делікатним аспектом лікування, а шлях введення, тип годування, а також момент початку внесення поживної речовини залежать від ступеня та розвитку АП.
Підхід до прийому їжі
Пацієнти з легким АП не потребують харчової підтримки, оскільки вони будуть їсти їжу через 4 - 7 днів. На ранній стадії важких форм АП пріоритетними є підтримка гемодинаміки та дихання та призначення антибіотиків.
Хоча ситуація залишається нестабільною, не бажано приймати їжу, навіть парентерально, оскільки це може мати зворотний ефект.
Введення поживних речовин перорально, шлунково, дванадцятипалої і навіть товстою кишкою може стимулювати секрецію підшлункової залози, тоді як введення в проксимальну товсту кишку не має значних ефектів і, крім того, клінічно та експериментально запобігає транслокації бактерій та зменшує септичні ускладнення.
Коли є блювота, непрохідність кишки, синдром гострого відділу черевної порожнини або діарея, це впливає на порожнину кишечника, тому раннє застосування цим шляхом вимагає пильного контролю.
Ви повинні зайти на сайт зі своїм обліковим записом користувача IntraMed, щоб побачити коментарі своїх колег або висловити свою думку. Якщо у вас вже є рахунок IntraMed або ви хочете зареєструватися, введіть тут