Сьогодні вже не рідко можна спостерігати за дітьми, що мають повноваження, не дивлячись на упереджені упередження про те, що така діяльність може бути для них непридатною, неефективною через вік і навіть небезпечною. Однак результати досліджень, навпаки, вказують на те, що якщо така діяльність відбувається під професійним керівництвом, з відповідною програмою тренувань та навантаженням, результати вправ явно позитивні.

КОНЦЕРИ І ФАКТИ

junior
Найпоширенішим упередженням щодо зміцнення в молодому віці є те, що таке навчання може призвести до затримки росту. Звідки береться це припущення? Раніше неадекватна фізична робота вважалася причиною нижчого росту дитини. Однак інші можливі фактори не враховувались, наприклад, недоїдання. Результати нових досліджень показують, що підлітки, які беруть участь у фітнес-тренінгах, навпаки, вищі за своїх менш активних однолітків! Як і у дорослих та підлітків, природним наслідком силових тренувань є зміцнення кісткової тканини.

Найбільш поширені занепокоєння пов’язані з можливістю пошкодження епіфізу - зростаючий хрящ. Роль цього хряща полягає не тільки в його здатності подовжувати кістку. Він також служить своєрідним "амортизатором", розсіюючи сили, що діють на кістку, а також стимулюючи її подовження. Проблема полягає в тому, що опір цього хряща до діючих сил нижчий, ніж опір навколишньої кісткової тканини. Якщо сили, що діють на кінцівку дитини, були надмірними, найбільша шкода могла б статися в області кісткового хряща. Оскільки розвиток кісток ще не завершено, у цьому випадку форма кінцівки може змінитися або перестати рости. Такі випадки траплялись у молодих важкоатлетів, які піднімали максимальну вагу під час професійно оманливих тренувань.

Найчастіші запитання лікарів та тренерів-підлітків стосуються можливих травм попереку. Як і у дорослих, ця область більш схильна до травм у дітей. Але знову ж таки - не сам тренінг завдає такої шкоди, а скоріше технічно неправильно виконані вправи.

СКЛАД ПРОГРАМИ ВПРАВ ДЛЯ ДІТЕЙ

На думку експертів, які займаються цим питанням, в оптимально складеному навчальному плані повинні бути представлені наступні елементи та дотримуватися таких принципів:

► Включіть початкову розминку та вправи, придатні для закінчення тренування.
► Більший акцент робіть на правильному виконанні вправ, ніж на вазі вантажу.
► Переконайтесь, що вправи виконуються в повному обсязі рухів.
► Звертайте увагу на правильне дихання при кожному повторенні.

Кожен урок повинен включати навчальну частину. Кожній вправі повинна передувати демонстрація інструктора. Не будемо обтяжувати дітей занадто великим теоретизуванням, але через деякий час вони повинні мати огляд основних процедур тренувань, вміти називати вправу та знати її вплив на групи м’язів.

Скільки і як часто?

Дітям досить тренуватися 2-3 рази на тиждень, стежачи, щоб два тренувальні дні не слідували одразу один за одним. Спочатку доцільно включати в тренування 6-8 вправ. Кожна вправа спочатку виконується в одній серії з 10-15 повторень і відносно невеликою вагою. Базові вправи включають тиск на ноги, закопування, тиск на розвиток грудної клітки, потягування шківа, витирання трицепсів, удари біцепсом. Вправи для м’язів живота і попереку не повинні бути відсутніми. На початку діти повинні спробувати невагомі вправи, щоб навчитися правильно з ними технічно поводитися.

Опанувавши ази, ми збільшуємо розмір ваги і зменшуємо кількість повторень до 6-10. Ми збільшуємо вагу вантажу поступово у міру збільшення сили дітей; збільшення ваги ваги на 1–1,5 кг відповідає збільшенню інтенсивності на 5–10%. Ми також можемо підвищити продуктивність, збільшивши кількість серій. Через кілька тижнів зміцнення ми можемо включити в тренування нові вправи та збільшити його інтенсивність. Однак обов’язковою умовою такої процедури є те, що діти здатні впоратися з такими вимогами як фізично, так і розумово. Для базових вправ навантаження становить 2-3 серії з 6-10 повтореннями. Якщо ми включимо в програму нову вправу, діти повинні спробувати її з невеликою вагою, а то й просто з дерев’яною паличкою, з акцентом на правильній техніці.

Діти, які зміцніли за такою програмою, значно збільшили свою силу, гнучкість та працездатність, а також продемонстрували позитивні фізичні зміни. А крім того, у часи, коли діти тренувались, вони також відповідальніше підходили до інших обов’язків. Отже, під кваліфікованим професійним наглядом зміцнення може бути цінною частиною фітнес-тренувань для дітей та підлітків. Окрім розваги, а також винагороди, це також дає змогу набути знань про людське тіло у відповідній формі і може бути стимулом для хобі на все життя.

ПРИНЦИПИ ДЛЯ ВПРАВ ДІТЕЙ

1. Перш ніж розпочати вправу, дітей повинен оглянути молодий лікар, який повинен вирішити, чи можуть вони вже проходити такий тип навчання. Діти не є мініатюрними дорослими; їх анатомічну, фізіологічну та психічну специфіку потрібно поважати. Хоча важко визначити нижню межу віку дитини стосовно цього виду вправ, очевидно, що вона повинна бути розумово достатньо зрілою, щоб мати можливість сприймати та поважати настанови та поради.

2. Навчальні уроки повинні проходити під професійним наглядом дорослих. Тренери та інструктори повинні продемонструвати розуміння особливостей, принципів та процедур роботи з дітьми. На одного викладача не повинно бути більше 10 дітей, особливо в перші тижні, коли діти знайомляться з такими заняттями. Ні в якому разі не можна дозволяти дітям займатися без професійного нагляду.

3. Ключем до успішної програми є відчуття роботи з дітьми, розуміння особистості дитини. При складанні фітнес-програм для дітей доцільно включати в тренування ігрові елементи та веселі процедури. Не намагаймося заохочувати дітей змагатися між собою; більш доречною мотивацією є навчити дітей долати себе та насолоджуватися досягнутим успіхом.

текст: AVERY D. FAIGENBAUM, фото ілюстрації: M&F