Таємниця дракона є прикладом того, що кінематографісти з усього світу жадають величезного китайського ринку. Режисер Олег Степченко зняв таких акторів, як Джекі Чан, у своєму продовженні фантастичного пригодницького фільму Трансільванія, заборонена імперія. Результатом стали розваги післясмаку в стилі бароко м’якоть що не відповідає вашим діловим очікуванням.

вісь

Прем'єра в іспанських кінотеатрах Росії Таємниця дракона зазначає, що знайомі обличчя відкривають двері для міжнародних ринків. Друга частина дивної російської кіносаги встигла потрапити на наші екрани, чия перша частина, Трансільванія, заборонена імперія, Це вже було нерівне виробництво, приємне, але не дуже вдале: спроба блокбастер Російська мова у форматі 3D, яка досягла помітного успіху лише у своїй країні.

Продовження подвоїло інвестиційні зусилля, тепер у формі китайсько-російської копродукції, із суперечливими художніми результатами. Ні більший бюджет, ні збільшення відомих акторів не служать для пом'якшення деяких слабких сторін першого фільму. Насправді це їх збільшує: сюжет простий і водночас повільний, а також переповнений персонажами. Незважаючи на це, присутність у якості співпродюсерів та акторів другого плану двох історичних діячів міжнародного кіно бойовиків, Джекі Чана та Арнольда Шварценеггера, сприяло їх приходу на наші екрани.

Азіатські обіцянки процвітання

Китайські гроші сьогодні є однією з найбільших цілей світової аудіовізуальної галузі. Хоча вона демонструє ознаки сповільненого зростання і навіть деякі голоси (наприклад, бізнес-конгломерат Tencent) прогнозують стагнацію, азіатська країна може стати першим світовим кіноринком цього року, перевершивши США. Колекція окремого фільму в його кінотеатрах сягнула понад 800 мільйонів доларів.

Отже, режисер Олег Степченко намагався спокусити цю потенційну мільярдну аудиторію. В Трансільванія, заборонена імперія, намагався перекласти місцеве фантастичне у глобалізований аудіовізуальний, висвітлюючи надприродну казку Ніколая Гуголя зі слідами авторського бренду Тіма Бертона (Кошмар перед Різдвом).

З цієї нагоди він представляє некомплексну суміш культур, далеких від великого випромінювача зображень, яким є Голлівуд. Його підхід проектує бачення власної історії, яке спирається на європейський пригодницький роман, наголошує на його юнацькій казці та змішує його з магічним сюжетом, типовим для китайського фантастичного аудіовізуалу, з Чаном. Східні обіцянки процвітання також полегшили колишньому губернатору республіканської партії Шварценеггеру участь у копродукції двох історичних антагоністів Вашингтона - свого роду "Осі зла", сформованої двома державами, які протистоять американській концепції монополярної геополітики.

Трансільванія, заборонена імперія Це вже певною мірою вписується в китайський ринок, у якому відсутня вікова система оцінки, де теоретично всі фільми повинні бути придатними для всієї аудиторії. Фантастичні пригоди, корінні для азіатського гіганта, прагнуть до доброзичливого підходу, відсіяного білим гумором, діями, безболісним насильством і досить цнотливими або просіяними романами підліткової пустощі. У фільмі Степченка було щось подібне, зокрема герой із вразливою і дитячою вдачею, який міг би здивувати глядача, який звик до жорстких героїв, які знімались у фільмах, що знімають історію війни (Сталінград, Адмірал, Дев'ята рота) переважна серед блокбастери путінської Росії.

Ми можемо з деякою злістю додати, що головний герой Трансільванія, заборонена імперія і його продовження не корінне, а британський картограф. Конструкція персонажа відноситься до архетипу розсіяного генія та людини дії, незважаючи на себе, романів Жуля Верна. Або, більш сучасним чином, герой підліткової ментальності, який в значній мірі є відображенням цільової аудиторії твору. Глобальні хіти, такі як трилогія Мумія, У головних ролях Брендан Фрейзер - приклади цього. І фільми студії Marvel не припиняють слідувати подібним шляхом схильності до безстатевості або опушеної сексуальності. що не тільки робить їх придатними для отримання дещо обмежувальної вікової класифікації в країні походження, але також полегшує їх доступ (і без додаткових скорочень, як це було у випадку з найбільш похмурими Логан) на прибуткові китайські екрани.

Ще одне недавнє російське фентезі - трилогія Гоголя, - це розповідна гра, де письменник Гоголь стає детективом надприродного та головним героєм власних історій. Насправді, друга частина, Гоголь: Вій, натхненний тією ж роботою, що і Трансільванія, заборонена імперія. В обох фільмах є спільні запозичення з зловісної буртонівської естради, хоча творчість Баранова менш дитяча, ніж у Степченка. Його головний герой може також пам’ятати ще одну модель характеру нашої сучасності: детективу надзвичайно бракує соціальних навичок, у стилі телевізійного серіалу Елементарно.

Експлуатація сучасний з класичним післясмаком

Ця юнацька схема пригод, під керівництвом безпроблемного насильства та мальовничого використання історії та міфології, породила плідну традицію в кіно, яка походить із материкового Китаю, спеціального адміністративного району Гонконгу або союзів між цими двома територіями. Його існування можна прослідкувати десятиліттями, але воно пережило новий бум у нинішніх умовах сили Росії блокбастер фантастичне і поступове перетворення Китаю на аудіовізуальну потужність.

Хоча вони зазвичай не потрапляють до комерційних театрів або навіть на ринок відеозйомки, режисери з Китаю та колишньої британської колонії виробляють постійний потік часто досить приємних фантазій. Вони можуть бути безкоштовними адаптаціями класики (диптих Подорож на захід) або нові творіння (дві частини Полювання на монстрів), іноді з певною інфільтрацією західних наративів про супергероїв (Тисяча облич Дунцзя). Таємниця дракона спробуйте наблизитись до всього цього, включивши магічні аспекти у свій сюжет.

Степченко також додає екстравагантний приклад потягу сучасного російського кіно до сильного керівництва. Це відновлює образ царя Петра Великого на дивному прикладі антиполітичних інерцій російського комерційного кіно, яке зазвичай захищає патріотичну єдність, яку розуміють як вищу мету, інколи заважає комуністичній ідеології (у вищезазначеному Адмірал або Батальйон, навести два приклади). Попередження про минулі тиранії, змішане із закликом до прагматичного національного змикання рядів, також забарвлює китайсько-гонконгські пропозиції, такі як чудове феодальне детективне шоу. Детектив Ді і таємниця полум’я привидів, ветеран Цуй Харк (Колись у Китаї).

Якщо часто вказували на колоніалістські підходи до авантюрного оповідання, Степченко та компанія пропонують експлуатації власне минуле. Його погляд може стосуватися кінотеатрів більш-менш опортуністичного інтернаціоналізму, приділяючи увагу пригодницькому роману XIX століття, матеріалізованому в більш-менш рідкісних копродукціях (з іспанськими експонентами, такими як Хуан Пікер-Сімон де Подорож до Центру Землі). У той же час, злиття традицій Росії Таємниця дракона вписується в химерні зіткнення або побратимство концепцій, типових для гік-кіно, яке займається нацистськими зомбі, ковбоями, що протистоять інопланетянам, акулячим торнадо або будь-яким іншим явищем, яке вважається вражаючим.

Оголошений провал

спільне підприємство з Прокляття дракона це було нижче комерційних очікувань, викликаних в Росії, її природним ринком. Її показний провал у Китаї був набагато більш передбачуваним, оскільки аудиторія азіатського гіганта, схоже, реагує з невеликим ентузіазмом на твори, які можна трактувати як опортуністичну експлуатацію. Наприклад, перевиробництво Велика стіна був тепло прийнятий, і роль шукача пригод, якого зіграв Метт Деймон, читалася як пропозиція білий рятівник сприяти ідентифікації міжнародної аудиторії.

Окремо кінотеатри обох країн зуміли запропонувати фільми, які привернули їхню аудиторію. Незважаючи на той факт, що Росія має відносно обмежений внутрішній ринок порівняно з китайськими та американськими гігантами, вона створила успіхи на місцевому рівні в конкурентній боротьбі зі США. блокбастер Голлівудські спецефекти, такі як науково-фантастична стрічка Залучення (де звичайний підозрюваний Федір Бондарчук репетирує зниження рівня тестостерону та певний "прогресивний поворот") або юнацьку фантазію Останній лицар. І потужний китайський аудіовізуал починає долати свої труднощі, створюючи реалістичні цифрові ефекти, як це передбачає постапокаліптичний фільм. Блукаюча земля.

Певний сенс має консолідація китайсько-російських кінерських взаємодій, утруднених культурною та мовною дистанцією та нерівністю їх демографічної та інвестиційної спроможності. Дві держави прагнуть простору самооцінки та автономії щодо Сполучених Штатів також в аудіовізуальному полі (та сама китайська армія спільно виробляла відверто пропагандистські вигадки, такі як Небесний мисливець, з урахуванням більш агресивної зовнішньої політики президента Сі Цзіньпіна). І Росія має певний можливий зв’язок між Заходом та Сходом.

Але спроби співпраці поки що були безуспішними. Проектоване китайсько-російське продовження пострадянського фільму про супергероїв, Опікуни, впав з благодаті внаслідок недостатнього стягнення першого внеску. І провал Прокляття дракона можливо, це перешкоджатиме новій співпраці.