біохімічні

В
В 		В

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO

Пов’язані посилання

  • Подібне в SciELO

Поділіться

Журнал гастроентерології Перу

друкована версія В ISSN 1022-5129

Преподобний гастроентерол. ПерГєВ т.28В n.4В LimaВ жовт./Груд.2008

ОРИГІНАЛЬНІ ТОВАРИ

Результати клінічних, біохімічних та печінкових гістологій у дорослих перуанців із надмірною вагою та ожирінням: перше національне проспективне дослідження

Клінічні, біохімічні та печінкові гістологічні дані у дорослих з надмірною вагою та ожирінням: перше національне проспективне дослідження

Мартін Тегле А. 1; Луїс Поджі М. 2; Наталія Феррарі Г. 3; Уго Сіу Г. 4; Меліна Агінагак; Едуардо Луна C. 5; Йоланда Скавіно Л. 5

Ключові слова: Ожиріння, стеатоз, неалкогольний стеатогепатит, цироз.

Ключові слова: Ожиріння, стеатоз, безалкогольний стеатогепатит, цироз.

ВСТУП

ПАЦІЄНТИ ТА МГ ‰ ВСІ

Це описове, перспективне дослідження, проведене в приватній установі (ClÃnica Anglo Americana, Ліма, Перу), проведене між 2001 і 2006 рр. Пацієнти із зайвою вагою старше 18 років (індекс маси тіла (ІМТ) від 25 до 29,9 кг/м2 ) або ожиріння (> ІМТ 30 кг/м2), які відвідують амбулаторну консультацію з гастроентерології.

Для біопсії печінки були відібрані дві підгрупи пацієнтів:

Пацієнти зі стійким підвищенням рівня амінотрансферази (АЛТ та АсАТ) не встановленої етіології протягом більше шести місяців, принаймні, за двома визначеннями, та з клінічною підозрою на жирову печінку (через клінічні характеристики, а також результати УЗД печінки, що свідчать про стеатоз печінки )

Пацієнти з показаннями до планової лапароскопічної операції з можливістю доступу до біопсії печінки незалежно від рівня амінотрансферази (і навіть може бути нормальним)

Критерії виключення:

Позитивність до поверхневого антигену проти гепатиту В (HBsAg) або антитіла до гепатиту С (проти ВГС)

Серопозитивність до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ)

Підозра на аутоімунний гепатит (наявність аутоантитіл до ANA> 1:40 або протигладких м’язів> 1:40, або гіперглобулінемія), спадковий гемохроматоз (підвищена насиченість трансферину> 55% у жінок або> 60% у чоловіків)

Орієнтовне споживання алкоголю> 20 грам/день на основі початкової історії хвороби

Незаконне вживання наркотиків

Споживання «природних» препаратів або з гепатотоксичним потенціалом

Клінічні, біохімічні або візуалізаційні дані про холангіт, холедохолітіаз або гострий холецистит

Протипоказання до проведення біопсії печінки (порушення згортання крові, використання антигоакулянтів або антиагрегантів)

Пацієнти не можуть підписати інформовану згоду.

У базі даних (Excel, Microsoft) було занесено наступні параметри:

Клінічна: Вік, стать, історія цукрового діабету, гіперліпідемія в анамнезі, гепатомегалія (за даними ультразвукового вимірювання), вага (кг), зріст (м), індекс маси тіла (кг/м2), окружність талії (см) (вимірюється на рівні пупка )

Цироз: Регенераційні вузлики, оточені фіброзом (рис. 4)

Коли пацієнтів з більш важкими захворюваннями печінки групують, тобто тих, хто страждає NASH (22 пацієнти) плюс циротичний (5 пацієнтів) і порівнюють з рештою пацієнтів (23), було встановлено, що пацієнти з більшим ступенем тяжкості хвороби вони мали більшу вагу та індекс маси тіла. З 27 пацієнтів з важкими захворюваннями печінки 19 (70%) страждали ожирінням. Інші вивчені клінічні змінні не мали статистично значущої різниці між цими двома групами (табл. 5). Було встановлено, що 27 пацієнтів з більш важкими захворюваннями печінки мали в середньому вищий рівень АСТ і АЛТ, ніж решта пацієнтів, інші лабораторні показники були порівнянними між обома групами (Таблиця 6). У таблиці 7 представлені клінічні та біохімічні дані у наших 5 хворих на цироз печінки.

Рівні амінотрансферази зазвичай підвищені більш ніж у 90% пацієнтів із жировою печінкою 6, 7, 32, 33, як правило, в градусах не більше 2 ? В 3 рази вище норми. У нашій серії максимальне значення AST становило 293 ОД/л та АЛТ 316 ОД/Л, як у нециротичних хворих на ожиріння пацієнтів (ІМТ> 40), але середнє значення залишалося в межах, як правило, повідомлялося. У пацієнтів із жировою печінкою рівень АЛТ, як правило, вищий, ніж рівень АСТ, із співвідношенням АСТ/АЛТ.

ВИСНОВКИ

У нашій серії показники ваги, індексу маси тіла (ІМТ) та рівня амінотрансферази, як правило, значно вищі у пацієнтів з більш важкими захворюваннями печінки (НАСГ та цироз).

Поширеність жирної печінки становила 80%, а 44% мали неалкогольний стеатогепатит (NASH).

Ми виявили 5 хворих на цироз печінки (поширеність 10%), усі з ожирінням і троє з захворюваністю (ІМТ> 40 кг/м2).

Виконання біопсій печінки у пацієнтів із надмірною вагою та ожирінням у нашій досліджуваній популяції показує весь спектр безалкогольної жирної печінки (проста жирова печінка, НАСГ та цироз).

БІБЛІОГРАФІЯ

1) MOKDAD AH, MARKS JS, Stroup DF et al; Фактичні причини смерті в США, 2000. JAMA 2004; 291: 1238-1245

2) STURM R. Збільшення клінічно важкого ожиріння в США, 1986-2000 рр. Arch Intern Med 2003; 163: 2146-2148

3) CALLE EE, RODRIGUEZ C, WALKER-THURMOND K, et al; Надмірна вага, ожиріння та смертність від раку в проспективно вивченій когорті дорослих американців. N Engl J Med 2003; 348: 1625-1638

4) FORD E, GILES W, MOKDAD A. Зростаюча поширеність метаболічного синдрому серед дорослих американців. Догляд за діабетом 2004. 27: 2444-2449

5) BROWNING JD, SZCZEPANIAK LS, DOBBINS R et al; Поширеність стеатозу печінки серед міського населення в США: вплив етнічної приналежності. Гепатологія 2004; 40: 1387-1395

6) RUHL CE, EVERHART JE. Детермінанти асоціації надмірної ваги з підвищеною активністю аланінамінотрансферази в сироватці крові в США. Гастроентерологія 2003; 124: 71-79

7) IOANNOU GN, BOYKO EJ, LEE SP. Поширеність та предиктори підвищеної активності амінотрансферази в сироватці крові в США у 1999-2002 роках. Am J Gastroenterol 2006; 101: 76-82

8) SORBI D, MCGILL DB, THISTLE JL та ін; Оцінка ролі біоптатів печінки у безсимптомних пацієнтів із хронічними порушеннями тесту на печінку. Am J Gastroenterol 2000; 95: 3206-3210

9) LUDWIG J, VIGGIANO TR, MCGILL DB et al; Безалкогольний стеатогепатит: досвід клініки Мейо з досі неназваною хворобою. Mayo Clin Proc 1980; 55: 434-438

10) POWELL EE, COOKSLEY WG, HANSON R, et al; Природний анамнез неалкогольного стеатогепатиту: подальше дослідження сорока двох пацієнтів до 21 року. Гепатологія 1990; 11: 74-80

11) MATTEONI CA, YOUNOSSI ZM, GRAMLICH T et al; Безалкогольна жирова хвороба печінки: спектр клінічної та патологічної тяжкості. Гастроентерологія 1999; 116: 1413-1419

12) ТЕЛІ МР, ДЖЕЙМС, БУРТ AD та ін; Природна історія неалкогольної жирної печінки: подальше дослідження. Гепатологія 1995; 22: 1714-1719

13) HARRISON SA, TORGERSON S, HAYASHI PH. Природна історія неалкогольної жирової хвороби печінки: клінічне гістопатологічне дослідження. Am J Gastroenterol 2003; 98: 2042-2047

14) FASSIO E, ALVAREZ E, DOMINGUEZ N, et al; Природний анамнез неалкогольного стеатогепатиту: поздовжнє дослідження повторних біопсій печінки. Гепатологія 2004; 40: 820-826

15) HUI AY, WONG VWS, CHAN HLY та ін; Гістологічне прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки у китайських пацієнтів. Aliment Pharmacol Ther 2005; 21: 407-413

16) АДАМС ЛА, СЕНДЕРСОН С, ЛІНДОР КД та ін; Гістологічний перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки: лонгітюдне дослідження 103 пацієнтів з послідовними біопсіями печінки. J Hepatol 2005; 42: 132-138

17) DAM-LARSEN S, FRANZMANN M, ANDERSON IB et al; Довгостроковий прогноз жирової печінки: ризик хронічних захворювань печінки та смерті. Gut 2004; 53: 750-755

18) EKSTEDT M, FRANZEN LE, MATHIENSEN UI, THORELIUS L et al; Тривале спостереження за хворими на НАЖХП та підвищеними ферментами печінки. Гепатологія 2006; 44: 865-873

19) ADAMS LA, LYMP JF, SAUVER J et al; Природна історія неалкогольної жирової хвороби печінки: популяційне когортне дослідження. Гастроентерологія 2005; 129: 113-121

20) PADILLA PM, TORREBLANCA J, FERRÁNDIZ J, ASATO C. Безалкогольний стеатогепатит: звіт про перші випадки HNGAI-EsSalud. Журнал гастроентерології Перу 2000; 20: 33-40

21) MEDINA-LEZAMA J, ZEA-DЌЌAZ H, MOREY-VARGAS OL et al; Поширеність метаболічного синдрому у перуанських андських латиноамериканців: Дослідження PREVENCION. Diabetes Res Clin Pract 2007; 78: 270-281

22) SECLEN S, LEEY J, VILLENA A, et al. Поширеність ожиріння, цукрового діабету, гіпертонії та гіперхолестеринемії серед дорослого населення Коста, Сьєрри та Сельви. Acta Medica Peruana 1999. Т. XVII (1), 8-12

23) BRUNT EM, JANNEY CG, DI BISCEGLIE AM et al; Безалкогольний стеатогепатит: пропозиція щодо класифікації та постановки гістологічних уражень. Am J Gastroenterol 1999; 94: 2467-2474

24) BEDOGNI G, MIGLIOLI L, MASUTTI F та ін; Інцидент та природний перебіг жирової печінки у загальній популяції: дослідження Dionisos. Гепатологія 2007; 46: 1387-1391

25) LOPEZ-ALVARENGA JC, MONTESINOS-CABRERA RA, VELASQUEZ-ALVA C et al. Низький зріст пов'язаний з високим складом жиру в організмі, незважаючи на індекс маси тіла у мексиканського населення. Arch Med Res 2003; 34: 137-140

26) ANGULO P. NAFLD, ожиріння та баріатрична хірургія. Гастроентерологія 2006; 130: 18481852

27) STRANGES S, DORN JM, MUTI P et al. Розподіл жиру в організмі: відносна вага та рівень ферментів печінки: популяційне дослідження. Гепатологія 2004; 39: 754-763

28) ГРАНДІ СМ. МАЛИЙ ЛПНЩ, атерогенна дисліпідемія та метаболічний синдром. Тираж 1997; 95: 1-4

29) GHOLAM PM, FLANCBAUM L, MACHAN JT та ін; Безалкогольна жирова хвороба печінки у осіб із сильним ожирінням. Am J Gastroenterol 2007; 102: 399-408

30) TSANG SWC, NG WF, WU BPY та ін; Провісники фіброзу у азіатських хворих на безалкогольний стеатогепатит. J Gastroenterol Hepatol 2006; 21: 116-121

31) BOZA C, RIQUELME A, IBANEZ L, et al; Провісники неалкогольного гепатиту (НАСГ) у пацієнтів із ожирінням, які перенесли шлунковий шунтування. Obes Surg 2005; 15: 11481153

32) NEUSCHWANDER-TETRI BA, CALDWELL SH. Безалкогольний стеатогепатит: підсумок конференції AASLD, що складається з однієї теми. Гепатологія 2003; 37: 12021219

33) MATHIESEN UL, FRANZEN LE, FRYDEN A, et al; Клінічне значення незначних до помірно підвищених значень трансаміназ печінки у безсимптомних пацієнтів. Scand J Gastroenterol 1999; 34: 85-91

34) ITOH S, YOUGEL T, KAWAGOE K. Порівняння неалкогольного стеатогепатиту та алкогольного гепатиту. Am J Gastroenterol 1987; 82: 650-654

35) ANGULO P, KEACH JC, BATTS KP, LINDOR KD. Незалежні предиктори фіброзу печінки у пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом. Гепатологія 1999; 30: 1345-1362

36) SCHINDHELM RK, DIAMANT M, DEKKER JM та ін; Аланінамінотрансфераза як маркер неалкогольної жирової хвороби печінки щодо цукрового діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. Diabetes Metab Res Rev 2006; 22: 437-443

37) PARK HS, HAN JH, CHOI KM, KIM SM. Зв'язок між підвищеним вмістом аланінамінотрансферази в сироватці крові та метаболічним синдромом у корейських підлітків. Am J Clin Nutr 2005; 82: 1046-1051

38) PRATI D, TAIOLI E, ZANELLA A, et al; Оновлені визначення здорового діапазону рівнів аланінамінотрансферази в сироватці крові. Ann Intern Med 2002; 137: 1-10

39) MOFRAD P, CONTOS MJ, HAQUE M та ін; Клінічний та гістологічний спектр неалкогольної жирової хвороби печінки, пов'язаної із нормальними значеннями АЛТ. Гепатологія 2003; 37: 1286-1292

40) ПАНЦАРІ МВт, HARRISON SA. Безалкогольна жирова хвороба печінки із виділеною підвищеною лужною фосфатазою. J Clin Gastroenterol 2006; 40: 633-635

41) ANGULO P. Ожиріння та неалкогольна жирова хвороба печінки. Nutrition Rev 2007; 65: S57-S63

42) KLEINER DE, BRUNT EM, VAN NATTA M та ін; Розробка та перевірка гістологічної системи балів для неалкогольної жирової хвороби печінки. Гепатологія 2005; 41: 1313-1321

43) YOUNOSSI ZM, GRAMLICH T, LIU YC та ін; Безалкогольна жирова хвороба печінки: оцінка мінливості патологічних інтерпретацій. Mod Pathol 1998; 11: 560-565

44) ABDIW, MILLAN JC, MEZEY E. Варіабельність вибірки при черезшкірній біопсії печінки. Arch Intern Med 1979; 139: 667-669

45) RAITZU V, GIRAL P, CHARLOTTE F, BRUCKERT E et al; Фіброз печінки у пацієнтів із зайвою вагою. Гастроентерологія 2000; 118: 1117-1123

46) ROSEMBERG WM, VOELKER M, THIEL R, BECKA M et al; Сироваткові маркери виявляють наявність фіброзу печінки: когортне дослідження. Гастроентерологія 2004; 127: 1704: 1713

47) RAITZU V, MASSARD J, CHARLOTTE F, MESOUS D, et al. Діагностичне значення біохімічних маркерів (Fibro-Test, Fibro-SURE) для прогнозування фіброзу печінки у пацієнтів з неалкогольною хворобою печінки. BMC Gastroenterology 2006; 6:66.

48) ANGULO P, HUI JM, MARCHESINI G, BUGIANESI E et al; Оцінка NAFLD Fibrosis: Неінвазивна система, яка ідентифікує фіброз печінки у пацієнтів з NAFLD. Гепатологія 2007; 45: 846-854.

49) GUHA IN, PARKES J, RODERICK P, et al; Неінвазивні маркери при неалкогольній жировій хворобі печінки: перевірка європейської панелі фіброзу печінки та вивчення простих маркерів. Гепатологія 2008; 47: 455-460.

50) CALDWELL SH, OELSNER DH, IEZZONI JC та ін; Криптогенний цироз: клінічна характеристика та фактори ризику основного захворювання. Гепатологія 1999; 29: 664-669.