Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації
Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам
Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси
Acta Otorrinolaringológica Española, офіційний орган Іспанського товариства оториноларингології та хірургії голови та шиї та Ібероамериканської академії оториноларингології, є найважливішим іспанським журналом, присвяченим отоларингології. Він відображає постійний науково-технічний прогрес спеціальності, що робить його важливим інструментом для постійного оновлення. Журнал публікує оригінальні матеріали про співпрацю (основні статті та статті про клінічні дослідження), оглядові статті, короткі повідомлення, клінічні випадки та зображення, які піддаються суворому процесу рецензування. Усі опубліковані статті також доступні англійською мовою.
Індексується у:
MedLine/PubMed, Scopus, Emerging Science Citation Index (ESCI/WoS), EMBASE/Excerpta Medica, Concerlit, Aidsline, Bibliomed, Biosis, Healfnstar, IBECS
Слідкуй за нами на:
CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі
SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.
SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.
- Резюме
- Ключові слова
- Анотація
- Ключові слова
Раптова ідіопатична приглухуватість - це раптовий напад сенсоневральної втрати слуху менш ніж за 72 години без жодної попередньої отологічної історії.
Ми представляємо консенсус щодо діагностики, лікування та подальшого спостереження за раптовою глухотою, що випливає з Мадридської асоціації ЛОР.
Завдяки систематичному огляду літератури про раптову глухоту з 1966 р. По червень 2010 р. Щодо термінів MESH «(гостра або раптова) втрата слуху», дійшовши до таких пропозицій: щодо діагнозу, у разі клінічної підозри на раптову приглухуватістю, діагностичними тестами, які вважаються необхідними, є: отоскопія, акуметрія, тональна аудіометрія, словесна аудіометрія та тимпанограма.
Після встановлення клінічного діагнозу раптової глухоти перед початком лікування буде запропоновано аналітичну батарею, а дослідження з МРТ внутрішнього вуха має бути завершено пізніше.
Рекомендується, щоб лікування раптової глухоти грунтувалось на системних кортикостероїдах, як правило, перорально, що підтримується внутрішньо тимпанічними кортикостероїдами як порятунок.
Щодо подальшого спостереження, контроль буде проведений через тиждень після його початку, включаючи тональну та словесну аудіометрію, а також через 15, 30 і 90 днів після діагностики та через 12 місяців після.
В якості консенсусу слід представити результат застосовуваних методів лікування як з точки зору кількості дБ, що відновлюється на межі тонального порогу слуху, так і з урахуванням рівня відновлення в односторонніх випадках, а також за допомогою вербальних параметрів аудіометрії.
Ідіопатична раптова сенсоневральна втрата слуху - це незрозуміла одностороння втрата слуху з початком протягом менш ніж 72 годин без інших відомих отологічних захворювань.
Ми представляємо консенсус щодо діагностики, лікування та спостереження за цією хворобою, розроблений AMORL, після систематичного огляду літератури з 1966 по червень 2010 р.
Діагностика раптової сенсоневральної втрати слуху базується на обов’язковій отоскопії, акуметрії, тональної аудіометрії, аудіометрії мови та тимпанометрії. Після встановлення клінічного діагнозу та перед початком лікування слід зробити повний аналіз і пізніше вимагати МРТ.
Лікування ґрунтується на системних кортикостероїдах (у більшості випадків перорально), яким допомагають внутрішньо тимпанічні дози як порятунок після невдалої терапії.
Повторне спостереження слід проводити на 7 день з використанням тональної та мовної аудіометрії та регулярно через 15, 30 та 90 днів після початку терапії та через 12 місяців.
Згідно з консенсусом, результати після лікування слід повідомляти як абсолютні дБ, відновлені в чисто тональній аудіометрії, як поліпшення рівня відновлення в односторонніх випадках та як покращення аудіометрії мови.