Правильне харчування є основною передумовою здорового розвитку людини. Водночас це основна умова профілактики та лікування хронічних захворювань, які вражають значні верстви населення. Жителі Європейського Союзу характеризуються все меншою фізичною активністю, вони надмірно споживають енергію, в раціоні переважає надмірна кількість жирів, цукру та солі. Результатом є збільшення кількості людей із надмірною вагою та ожирінням та пов'язана з цим поширеність хронічних захворювань.

зміст

Хронічні захворювання негативно впливають на економіку ЄС. Статистика за 2008 рік показує, що ССЗ залучають 192 мільярди євро з економіки ЄС (57% - це витрати на охорону здоров'я, 21% - витрати, пов'язані з продуктивністю, 22% - догляд за хворими на ССЗ).

Подібна ситуація і з онкологічними захворюваннями, де вважається, що харчування є причиною близько 30% ракових захворювань у промислово розвинених країнах (Altaner, 2004).

Вегетаріанство, особливо його легкі форми, приймаються дієтологами як науково обгрунтований напрямок альтернативного харчування. У суворих формах (веганство, фрутаріанство, віталітаризм), якщо раціон складається лише з рослинних джерел, існує ризик дефіциту деяких важливих елементів. З іншого боку, вище споживання фруктів та овочів містить необхідні антиоксиданти. Їх рівень значно вищий у вегетаріанців, ніж у невегетаріанців. Припускаючи правильно складене меню, у вегетаріанців менше споживання енергії, менше жиру (особливо тваринного), низьке споживання солі, більший вміст полісахаридів. Деякі фахівці не рекомендують суворі форми вегетаріанства у період росту (для дітей), вагітності та лактації (жінки, які годують груддю), літнім людям.

Отримані на сьогодні дані вказують на позитивний зв’язок між вегетаріанством та зменшенням частоти хронічних захворювань такі як ожиріння, гіпертонія, цукровий діабет, ССЗ та онкологічні захворювання.

Макробіотики і, зокрема, його легші форми оцінюються позитивно, враховуючи обмежене споживання простих цукрів, звичайної солі, насичених жирів та виключення продуктів промислового виробництва. Однак постійна нестача рідини обтяжує нирки, серцево-судинну систему. При суворому дотриманні макробіотиків деякі компоненти раціону є дефіцитними. Не рекомендується для груп з вищими харчовими потребами (діти, підлітки, вагітні та годуючі жінки, літні люди та реконвалесценти або хворі).

Середземноморська дієта містить кілька антиоксидантів, корисний для здоров’я та діє головним чином проти розвитку серцево-судинних захворювань. Він відповідає всім принципам здорового харчування.

Харчування за групами крові ґрунтується на теорії, згідно з якою утворення груп крові пов’язане з харчуванням та індивідуальними потребами організму. Немає достовірних доказів корисного впливу цієї дієти. Найбільш серйозним ризиком є ​​група крові 0, де рекомендується дієта з високим вмістом білка з переважанням насичених жирів, яка може спричинити серцево-судинні або інші хронічні захворювання.

Серед позитивних розділена дієта включає рекомендування включати більше рослинної їжі, зменшуючи біле борошно, цукор, напівфабрикати, насичені жири (свинина, майонез, затверділі жири) та алкоголь, що відповідає науковим принципам здорового харчування. Це низькоенергетичний засіб, який запобігає розвитку хронічних захворювань, і з дотриманням принципів і збалансований. Поділ їжі сам по собі не має шкідливого ефекту. Немає наукових доказів його ефективності та користі.

Люди, які харчуються альтернативною дієтою, можуть зазнати дефіциту деяких важливих поживних речовин. При збільшеному надходженні клітковини, фітинової та щавлевої кислот поглинання мінеральних речовин погіршується. При односторонньому споживанні овочів можливе підвищене надходження важких металів з подальшим накопиченням їх в організмі. Альтернативне харчування не підходить для дитячого організму, що розвивається. Якщо дієта однобічна і незбалансована, це не забезпечує оптимального споживання всіх необхідних інгредієнтів.

Це крайність для людей, які віддають перевагу суто альтернативним та ненауковим напрямкам у харчуванні. З іншого боку, люди, які віддають перевагу недостатньому харчуванню, більше схильні до хронічних захворювань, відомих як сучасні епідемії. Залишається питання, яка з цих двох крайнощів призведе до більшої шкоди здоров’ю та водночас матиме далекосяжні соціальні, медичні та економічні наслідки.