Вперше зіткнувся з ендометріозом 4 роки тому. Бабуся одного разу згадала, що моєму двоюрідному братові довелося прооперувати. Він не знав, як називається хвороба, яку він говорив, я почав шукати в Мережі на основі цього. Я дуже хотів дитину, мене цікавила вся інформація про неї. Тоді я дізнався про таємничу хворобу і зрозумів, що це також може бути проблемою для мого двоюрідного брата.

Я народився в Балассаг'ярмамат. Тут я зустрів свого чоловіка: з самого дитинства дружба, кохання, а потім і шлюб перепліталися. Ми розпочали наше спільне життя в Будапешті, одружилися десять років тому. Незабаром після цього ми вирішили, що хочемо дитину. На жаль, я не могла завагітніти навіть після кількох років спроб, тоді я вирішила змінити свого гінеколога.

здоров

Вперше зіткнувся з ендометріозом 4 роки тому. Бабуся одного разу згадала, що моєму двоюрідному братові довелося прооперувати. Він не знав, як називається хвороба, яку він говорив, я почав шукати в Мережі на основі цього. Я дуже хотів дитину, мене цікавила вся інформація про неї. Тоді я дізнався про таємничу хворобу і зрозумів, що це також може бути проблемою для мого двоюрідного брата.

Суть захворювання полягає в тому, що тканини матки розростаються за межами матки, так звані «загублені» в плямах. ендометріальні імплантати з’являються, головним чином, на слизовій оболонці яєчників, матки, рідше в кишечнику або тазовій області. Вивих тканини поводиться так, ніби він знаходиться всередині матки: вона потовщується, відшаровується, створює кровотечу під час кожного менструального циклу.

Я хотів знати все про те, що це викликає, які симптоми це викликає. Я ще не здогадався, можливо, тому я не вагітна. Я відвідала свого гінеколога, чому дитина зазнала невдачі, він сказав, терпіть, проблем немає. Пізніше він згадав про кісти на УЗД. Я справді злякався. Мені довелося повертатися на аналізи та аналізи крові кілька разів. Значення CA125 було трохи вищим за норму. Повернувшись назад, я не побачив кісту і сказав лікареві, що мені не потрібна операція. Величезний камінь упав з мого серця.

Ендометріоз діагностували в клініці в Будапешті. Після першої операції ми, крім ліків, знову з великою силою розпочали дитячий проект. На жаль, але безрезультатно, я був дуже впевнений, що він досягне успіху. Тоді лікар порадив звернутися до фахівця.

Заповітна вагітність не хотіла наступати, лікар порадив почекати кілька місяців, якщо навіть тоді я не завагітнію, призначить стимулятор овуляції. Добре, що він цього не зробив! Після цього я почав думати, що, можливо, лікар помилився, і мені слід шукати щось інше. Ще один лікар, згаданий під час вагінального УЗД, бачить тінь на зовнішній поверхні матки.

Його ретельно допитали про мій цикл. У мене були сильні судоми з самого початку, саме тому пізніше я взяв протизаплідні засоби, які полегшували симптоми. Після того, як я зупинився, у мене знову виникли судоми. Це зробило моє життя гірким, я пам’ятав, коли і як погано мені буде.

У моєму житті сталося несподіване, чоловік сказав мені, що хоче розлучитися, усі 9 місяців після моєї першої операції. Я думав, що просто мрію, і зі мною цього не буває. Світ зруйнувався в мені, саме посеред дитячого проекту, ЧОМУ? Я був психічно підготовлений, я не знав, що робити із ситуацією.

Виразність болю не така, як тяжкість захворювання! Багато жінок відчувають сильний біль, у багатьох із незначним або зовсім відсутнім болем повідомляється про запущений ендометріоз. Іноді діагноз може бути різним: запальні захворювання органів малого тазу, кіста яєчника. Його також можна сплутати з СРК (синдром подразненого кишечника), спазмами в животі, діареєю, запорами. СРК також може бути ускладненням ендометріозу.

Мої стосунки з чоловіком поступово погіршувались, я багато разів була на межі нервового зриву. Таким чином, друга операція була проведена без партнера, яка за початковим планом мала відбутися лише після пологів. Від початкових 51 кг до операції я втратив 47, після операції приблизно. Мені було 43 роки і я був психічно хворим.

Їх перевели до операційного столу, запитали ще кілька речей. Те, що я точно пам’ятаю: лікар стоїть біля мого ліжка і каже мені, що у мене важкий ендометріоз, отвір у сечовому міхурі, я мушу два тижні перебувати в клініці з катетером. Я потрапив у відділення інтенсивної терапії, це була моя перша операція, і чи слід це закінчувати одразу? Це дуже засмучує.

Ендометріозу може сприяти кілька факторів. 1. Ретроградна менструація. (кров, яка також містить клітини ендометрію, тече назад). 2. Ріст ембріональних клітин. Тканина, що покриває стінку черевної порожнини, таз, бере свій початок із ембріональних клітин. Кожна невелика ділянка може стати тканиною ендометрія. 3. Хірургічний рубець (після гістеректомії, кесаревого розтину) 4. Транспорт клітин ендометрія. Через кровообіг клітини ендометрія можуть подорожувати до інших частин тіла.

День, проведений там, здавався цілою вічністю. Вони не випустили мене раніше, тому що кишечник повністю зупинився, я роздувся. За словами мого лікаря, мені потрібно залишитися там: ще один аналіз крові, постійна інформація про мій стан. Мене запитали, чи погоджуся я повернутися до класу, це місце потрібно комусь іншому. Вони проводжали мене близько 10 вечора. Я лежав цілий день, напередодні їм зробили операцію.

Після щасливого результату другої операції я трохи «зібрався». Крюк розлучення принца почався, його носили, я не знаю, як у мене вистачило сил це зробити. Я багато втратив, не почував себе добре в шкірі, не хотів вставати. Я не хотів погодитися з тим, що вони пішли, я відчував, що не хочу більше жити. Я щодня плакала, шукаючи відповіді, чому. Я не бачив майбутнього або, якщо бачив, просто в темряві.

Лікар прийшов зранку: незважаючи на пошуки, він не зміг знайти інтенсивний. Це завжди заспокоювало, ретельно стежило за моїм одужанням. Вона сказала, що в моєму тазу повно островів ендометріозу, які вона спалила лазером, також була невелика кількість на зв’язках, що скріплювали її матку, і на моїх яєчниках.

Найбільший острів знаходився між сечовим міхуром і маткою, вони майже зрослися між собою. Тоді я зрозумів, що це симптом, який я не вважав важливим. Під час сечовипускання поруч із вже спорожненим сечовим міхуром це як би «все ще потрібно», спазматичний позив до сечовипускання. Ось чому лікар сказав. На жаль, він виявив ендометріоз в області між маткою та прямою кишкою, що потребує вирішення за допомогою іншої операції.

Якщо ми втрачаємо свого супутника, своє існування, свою надію на дитину, це непередаване почуття. Мене замінила молода дівчина, яку я не міг прийняти. Іншим важко обробним фактом є те, що мені 37, аби у мене не закінчився час. Тим не менше, я намагався перемогти те, що сталося, це було важко з постійною напругою та невпевненістю. Однак мої кілограми почали повертатися повільно. Це була мукова боротьба.

Попередня складна операція на кишечнику: Я вже давно відчуваю тиск, подібний на відчуття в прямій кишці, саме тому лікар сказав. Він запропонував: почекати операції, спочатку народити дитину, а потім оперувати її. Я зосередив усі свої зусилля на зціленні, через 11 днів мене відправили додому раніше запланованого терміну. Я був радий, що закінчив це, міхур зцілився, спазматичне бажання пройти.

Що збільшує ризик розвитку ендометріозу? Ненароджена жінка, сімейне скупчення, будь-яке захворювання, при якому менструальна кров не може вийти, інфекція малого тазу, захворювання матки. Зазвичай ендометріоз з’являється набагато пізніше після першої менструації. Під час вагітності симптоми роблять паузу і закінчуються менопаузою.

Через кілька місяців після операції тканини, що залишилися, викликали симптоми. За словами мого лікаря, вони оперуються, коли починають кровоточити в кишечнику. Муки прийшли, я через півроку після операції сильно боліла. За день до кровотечі сильна стимуляція стільця, яка не припинилася тим, що мені вдалося щось зробити в туалеті, я кілька разів повертався назад, це відчував днями. Одного разу я побачив у унітазі криваве, схоже на желе «щось». Потім це пробігло у мене в голові, "воно може кровоточити в кишечнику". Я чекав наступного місяця, була кров’яниста слиз до кровотечі і в перший день циклу, після цього вона припинилася.

Основне ускладнення ендометріозу - порушення фертильності. 1/3-1/2 з цих жінок зазнають труднощів із зачаттям. Порушення нормального запліднення, ендометріоз призводить до того, що маткова труба, матковий ріг перекриваються, сперма не зливається з яйцеклітиною, або вона пошкоджена в першу чергу. Вагітність і здорові пологи не виключаються навіть при ендометрозі. Народжувати варто раніше, оскільки хвороба з часом прогресує, погіршуючись.

Я у відчаї зателефонувала своєму гінекологу, вона спробувала заспокоїти мене, щоб я пішла на чергове обстеження. УЗД не показало, тому він призначив МРТ. Кілька тижнів потому я лежав там у "трубці". Наприкінці півгодинного дослідження я також отримав контрастний матеріал. Згідно з дослідженням: "область неправильної форми з високим сигналом між трупом матки та стінкою прямої кишки створює враження стінки прямої кишки, поширюється між шарами стінки, і також виникає можливість виникнення свища". У кишечнику була тканина, ми повинні були її знайти - де.

Зараз у мене 48 кг, розлучення закінчено, я переїхав. На папері ми можемо нарешті розірвати цей нещасний шлюб як фінансово, так і емоційно. Порівняти хворобу з приватним життям людини в руїнах - дуже важке завдання. Я зрозумів, що сильніший, ніж думав, хоча часто мені здавалося, що я здаюся, це допомагало, якщо я міг промовляти себе від свого болю.

На хворобливій товстій кишці нічого не видно, лікар шукав хірурга для проведення операції за допомогою лапароскопії. Незабаром я зв’язався з хірургом. Вивчаючи мої висновки, він сказав, що можлива лише операція на черевній порожнині, і я, ймовірно, отримаю стому. Потім було проведено ще кілька досліджень.

Найгірше в мені те, що чоловік, з яким я хотіла прожити все своє життя і якого я кохав найбільше, залишив мене в біді.

Випробувавши людей, я вже точно знав, де біда. Я попросив хірурга дозволити моєму гінекологу бути присутнім на операції, оскільки вона може допомогти своїм професійним досвідом. Хірург відмовився: це було б добре для мене, це б турбувало його в операційній. Я не зрозумів: за кордоном звична практика, коли кілька операторів присутні на операціях, вони допомагають одне одному. Тут теж мав бути досвід гінеколога. Я не був впевнений, він, мабуть, працює?

До якого лікаря мені звернутися? Перший прийом - у лікаря загальної практики або гінеколога. Якщо хтось звертається до лікаря з приводу безпліддя, його, ймовірно, скеровують до гінеколога-ендокринолога. Зазвичай часу у лікаря не так багато, варто підготуватися заздалегідь, записавши найважливіші аспекти та проблеми. (список симптомів, ліки, вітаміни) Варто взяти члена сім'ї, близького друга.

Після передопераційних процедур я знову зустрівся з хірургом і знову попросив: нехай зайде мій лікар і перевірить, чи можна зробити операцію лапароскопічно. Я благала його, щоб там був принаймні мій лікар. не дав згоди. (мені не спало на думку, що вони можуть зшити сечовий міхур, радіючи, що в моїй матці щось залишилось (!) Він погрожував мені все розпакувати. Я заплакала до свого гінеколога, ми вирішили шукати іншого хірурга.

Що може бути важливим питанням про ендометріоз? Як це можна діагностувати? Якими ліками можна лікувати? Які побічні ефекти лікування? Коли потрібно робити операцію? Чи слід приймати ліки до/після операції? Чи впливає ендометріоз на вагітність? Чи покращує лікування фертильність? Чи існує альтернативний варіант лікування?

Ось так я потрапив до визнаного хірурга-пухлини Пешт. Оператор, хірург-гінеколог, заспокоює сам по собі. Він дав стомі 1% шанс: він прагне вивезти лише найнеобхідніше. Він підтвердив, що це не може бути лапароскопічно. Він знав мого гінеколога, дзвонив мені.

Операція пройшла добре! Я не отримав стому, все залишилося на місці, відновлення було нескладним. Видалено 6-сантиметровий відділ кишечника, гістологія підтвердила ендометріоз. В даний час я приймаю ліки, я безсимптомна, побічний ефект невеликий, кровотеча зупинилася.

Я вдячний медичній бригаді, яка надала мені можливість завести дитину та зробила операцію, наскільки могла. Я вдячна своєму гінекологу, який мені допоміг, наскільки він міг знати, і по-людськи стояв поруч зі мною, у складній ситуації, це дуже важливо в такі часи.

Завдяки друзям, знайомим, які тримали в мені душу, вони допомогли мені подолати глухі кути. У мене все добре, я знову починаю відчувати себе чоловіком і жінкою. Важко було дивитись у дзеркало та щиро посміхатися. Виявляється, хто вони, на кого справді можна покластися в біді, і я вдячний, бо я їм завдячую своїм життям.

Варто звертати увагу на кожен маленький знак, навіть якщо він здається незначним, маленькі знаки можуть бути джерелом серйозних проблем. Для мене симптоми спочатку не були значущими, тому було важко знайти рішення.