Мета лікування подвійна: короткострокова та тривала. Короткий термін для попередження ситуацій гіпоглікемічний та гіперглікемічний вже тривалий термін, уникати ускладнення пов'язані з стійкою гіперглікемією, дисліпідемією, артеріальною гіпертензією, ожирінням, курінням тощо...
безпосередня ідеальна мета він підтримує вміст глюкози в крові від 70 до 110 мг/дл і нижче 140 мг/дл після двох годин прийому їжі; довгостроковою метою уникнення довгострокових ускладнень є підтримка рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) нижче 7%. Для досягнення цього засноване лікування всіх видів діабету чотири основні моменти, які повинні узгоджуватись між собою: їжа, фізичні вправи, ліки та навчання діабету.
1. Харчування
Їжа є основною опорою в лікуванні. Слід зосередити увагу не лише на цукрі, а й на інших факторах, що збільшують шанси на більш тривале пошкодження органів та тканин: високому кров’яному тиску, зміні жирів у крові (холестерин та тригліцериди) та ожирінні.
Крім того, протидіабетичні препарати та ін’єкції інсуліну ефективніші, коли ви харчуєтесь збалансовано. Пріоритетними цілями, яким повинен відповідати раціон, є наступні:
- Уникайте негайних та пізніх ускладнень: гіпоглікемії та гіперглікемії відповідно.
- Запобігання або затримка пізніх ускладнень: пошкодження нирок (нефропатія), пошкодження нервів (невропатія), пошкодження сітківки (ретинопатія), пошкодження моторики травного тракту (гастропатія) та пошкодження серця та артерій ( серцево-судинні захворювання).
Інші цілі дієти при цукровому діабеті полягають у повноцінному харчуванні та пристосуванні до потреб, встановлених інсуліном або протидіабетичними препаратами, та фізичною активністю, яку робить людина.
Призначення їжі хворим на цукровий діабет повинно супроводжуватися адекватною харчовою освітою, тобто пацієнтові необхідно дати ряд харчові поради. Ці поради повинні містити способи адаптації до змін, які можуть відбутися за будь-яких обставин, наприклад, a соціальна їжа або поїздка.
Їжа повинна бути орієнтована на кожного пацієнта, тобто повинна бути складена індивідуальна дієта. Такі фактори, як:
- Будь то діабет 1 або 2 типу
- Якщо є ожиріння або надмірна вага
- Якщо відбувається зміна рівня холестерину та тригліцеридів
- Фізичні навантаження, якими займається пацієнт
- Робоча діяльність, якою займається пацієнт
- Якщо вже є ускладнення діабету, такі як нефропатія, нейропатія, гастропатія тощо.
Характеристиками дієти при цукровому діабеті є:
З іншого боку, особливості пацієнтів з діабетом щодо загальної популяції різноманітні:
У хворих на цукровий діабет регулярність в графік і в кількість вуглеводів вживають під час кожного прийому їжі, і це має бути узгодженим із режимом інсуліну або дозами таблеток (протидіабетиками) та з фізичною активністю. Якщо кількість вуглеводів або графіки постійно змінюватимуться, виникатимуть ситуації гіперглікемії та гіпоглікемії. При цукровому діабеті 2 типу доцільно розподіляти споживання вуглеводів на 5 або 6 порцій на день таким чином, щоб стрибки рівня цукру в крові були максимально обмежені після прийому всередину.
Поради щодо годування
- Хоча хворий на цукровий діабет споживає здорову їжу, наприклад бобові, це може спричинити проблеми, якщо їсти їх у надмірній кількості: гіперглікемія, стрибки цукру, збільшення ваги та поганий тривалий контроль цукру з появою серйозних ускладнень.
- Солодку їжу (з простими або швидко вбираються вуглеводами) слід приймати в невеликих кількостях і лише зрідка.
- Їжа з великою кількістю рослинної клітковини може зменшити коливання рівня глюкози в крові після їжі.
- Використання альтернативних підсолоджувачів для столового цукру, таких як сахарин.
- Дотримуйтесь здорової дієти, рекомендованої лікарем або дієтологом.
- Їжте їжу щодня в один і той же час.
- Одноманітної дієти (однакові продукти щодня) не слід дотримуватися, оскільки її не можна дотримуватися в довгостроковій перспективі, і, крім того, вона ризикує бути неповноцінною в харчуванні.
- На ринку є товари, що продаються як "дієтичні продукти для діабетиків". У деяких з них цукор знижений, але частка жиру дуже висока, що призводить до гіперкалорійності, крім того, що вона шкідлива, якщо жир насичений. В інших продуктах харчування сахароза замінена фруктозою або іншим класом вуглеводів, незважаючи на те, що всі вони підтримують важливий гіперглікемічний ефект. Взагалі бажано не вдаватися до них.
2. Фізична активність
Регулярне фізичне навантаження є важливим аспектом лікування цукрового діабету. Фізичні вправи мають багато переваг: вони знижують рівень глюкози в крові (не тільки під час фізичних вправ, але і після фізичних вправ), підвищують чутливість до дії інсуліну, знижують артеріальний тиск, покращують рівень холестерину ЛПНЩ, холестерину ЛПВЩ та тригліцеридів, сприяють зменшенню жиру в організмі та зниженню ваги, зменшує здатність до тромбозу крові та знижує серцево-судинний ризик. Крім того, це створює відчуття благополуччя. І все це як у діабетиків 1, так і у 2 типу.
Хворий на цукровий діабет повинен регулярно виконувати фізичні вправи, принаймні 30 хвилин майже щодня. Тип фізичної активності буде залежати від власних смаків пацієнта: ходьба, біг, їзда на велосипеді, лижах, футболі, стрибках зі скакалки, плаванні, тенісі, легкій атлетиці, технічній гімнастиці тощо.
Під час занять фізичними вправами можуть виникати епізоди гіпоглікемії, а також гіперглікемії, залежно від того, якими були показники цукру в крові до початку вправи, значень інсуліну в крові та рівня певних гормонів, таких як вправи катехоламінів - індуковані.
Щоб уникнути гіперглікемії або гіпоглікемії, що виникають під час фізичних вправ, бажано регулярно практикувати вправи помірної інтенсивності, знати власну реакцію людини на виконану вправу та вимірювати рівень цукру в крові перед фізичними вправами.
3. Ліки
Для лікування ліків ми маємо таблетки (у всьому світі називаються протидіабетиками) та інсулін. Антидіабетичні препарати застосовуються при цукровому діабеті 2 типу (а деякі і при 1 типі), тоді як інсулін є обов’язковим при цукровому діабеті 1 типу та необов’язково при 2-му. Існує кілька груп протидіабетичних препаратів, заснованих на їх механізмі дії:
- Препарати, що підвищують секрецію інсуліну підшлунковою залозою: сімейство сульфонілсечовин (хлорпропамід, глібенкламід, гліказид, глімепірид, гліпізада, глісентид, гліквідон) та сімейство меглітинідів (натеглінід, репаглінід).
- Препарати, що зменшують вироблення цукру печінкою та покращують використання інсуліну органами та тканинами: сімейство бігуанідів (метформін).
- Препарати, що покращують використання інсуліну органами та тканинами: сімейство тіазолідиндіонів або глітазонів (піоглітазон, розиглітазон)
- Препарати, що затримують або уповільнюють всмоктування цукру (глюкози) в кишечнику: інгібітори альфа-глюкозидази (акарбоза, міглітол)
- Лікарські засоби (інкретини), що стимулюють секрецію інсуліну (але не безпосередньо як сульфонілсечовини, а опосередковано, опосередковані глюкозою в крові): сімейство гліптинів (ситагліптин).
Усі вони призначені для діабету 2 типу, крім інгібіторів альфа-глюкозидази, які також можуть застосовуватися при 1-му типі.
Фармакологічне лікування може бути монотерапією, тобто окремим препаратом, або комбінованою терапією, яка є комбінацією пероральних антидіабетиків і навіть комбінацією інсуліну та пероральних антидіабетиків. Інсулін дають уколом під шкіру (підшкірно).
Інсулін класифікується на чотири загальних типи:
- Інсулін з надшвидкою дією: аспарт та ліспро
- Швидкодіючий інсулін: регулярний
- Інсулін середньої дії: NPH, кришталик
- Інсулін тривалої дії або ультраповільної дії: ультралензи, гларгін, детемір.
Існують різні рекомендації щодо інсуліну та їх комбінації. Повільний та проміжний забезпечують постійний рівень інсуліну в крові, тоді як швидкий або надшвидкий використовуються для збалансування вживання цукру під час їжі. Альтернативою, дуже ефективною при цукровому діабеті 1 типу, є безперервне закапування інсуліну підшкірно через електронний пристрій.
4. Освіта з діабету
Дуже важливо проінформувати пацієнта про його хворобу та про те, як впоратися з різними ситуаціями, які можуть траплятися щодня, такими як гіперглікемія, гіпоглікемія, необхідність поїздки в поїздки чи соціальна їжа тощо. Також як розпізнати падіння рівня цукру в крові до того, як воно стане серйозним.
Як елементи допомоги, людина повинна здійснити самоконтроль рівня глюкози в крові за допомогою глюкометра, приладу, що дозволяє визначати кількість цукру, що в даний час знаходиться в крові, за допомогою невеликого уколу на кінчику пальця.
Доктор Хосе Фелікс Меко
Спеціаліст з внутрішньої медицини
Попередній лікар-консультант