Міф: Ожиріння викликається виключно тим, що пацієнти їдять занадто багато.
Реальність: Ожиріння має генетичні та екологічні причини. Насправді одна третина ризику обумовлена генетично.
Міф: Ожиріння виліковне.
Реальність: Це хронічний стан, який є тенденцією особистості. Цим можна керувати, але заходи, що існують, повинні зберігатись дуже довго.
Міф: Ожиріння - це захворювання щитовидної залози.
Реальність: Лише меншість людей з ожирінням мають розлади щитовидної залози. Однак дефіцит щитовидної залози, коли він присутній, є чинником, а не причиною ожиріння.
Міф: Нові препарати від ожиріння можна вільно купувати і не нести жодного ризику.
Реальність: Усі препарати для зниження ваги повинні призначатися лікарем-експертом, інакше вони можуть спричинити ненавмисні наслідки для здоров’я.
Міф: Повна дитина = здорова дитина.
Реальність: Багато проблем, спричинених ожирінням, починаються в дитинстві, і тому його необхідно запобігати або правильно лікувати з дитинства.
Міф: Якщо людина з ожирінням не вживає цукор, у нього ніколи не розвивається діабет.
Реальність: Поки у вас надмірна вага, існує ризик діабету 2 типу. Крім того, не тільки те, що солодке, містить цукор.
Міф: Для зменшення ваги достатньо лише фізичних вправ.
Реальність: Необхідно поєднувати це зі зміною режиму харчування та поведінки. Його основний ефект - допомогти зберегти вагу та зменшити ризик діабету.
Міф: Усі люди з дефіцитом щитовидної залози страждають ожирінням.
Реальність: Вони страждають ожирінням лише в деяких випадках, у яких, крім того, є схильність до надмірної ваги.
Міф: Неможливо змінити харчову поведінку дорослої людини.
Реальність: За умови належної професійної підтримки можна досягти цієї мети для поліпшення довгострокових результатів.
Міф: Найкращі дієти - це дієти, в основі яких лежить лише один тип їжі, наприклад, білок, жир, овочі чи фрукти.
Реальність: Найкраще адаптувати раціон до умов життя людини, щоб його можна було підтримувати в майбутньому.